Постанова № 19402320, 01.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2899/11/2401

Головуючий у 1-й інстанції: Кибич І.А.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Путильського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю , -

В С Т А Н О В И В :

26 червня 2009 року Путильський районний центр зайнятості Чернівецької області звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7492 грн. 61 коп. , виплаченої за період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 7494, 61 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, апелянт посилаючись на неповне врахування всіх обставин, які мають значення для справи, просив скасувати незаконну та необґрунтовану, на думку відповідача, постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2011 року і залишити позовну заяву Путильського районного центру зайнятості без розгляду, а провадження у справі закрити.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що позивач при реєстрації в Піщанському районному центрі зайнятості для отримання допомоги по безробіттю наголосив про те, що він з 2002 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, однак підприємницьку діяльність не здійснював, відповідно, жодних доходів не отримував. На вказаних умовах відповідачу оформлено та на законних підставах в період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року виплачено допомогу по безробіттю в загальній сумі 7494,61 грн. Зауважуючи на те, що відповідачем жодного факту від працівників Путильського районного центру зайнятості не приховано, то відповідальність за неправильне оформлення, і як наслідок неправомірної виплати допомоги по безробіттю, має лежати на працівнику центру зайнятості, що здійснив оформлення відповідача без урахування пояснень щодо його реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому, апелянт заявив про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Позивач в письмових запереченнях (вх. № 8157 від 28.10.2011 року) просить постанову Вижницького районного суду від 20 липня 2011 року залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити. Водночас, позивач клопотав про розгляд справи за відсутності його представника.

Зважаючи, що сторонами заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін в судовому засіданні - не обовязкова, колегія суддів у відповідності до положень статті 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 28.06.2006 року та 24.09.2008 року надано статус безробітного і відповідно до пунктів 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності" розпочато виплату допомоги по безробіттю.

З довідки-розрахунку отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2, вбачається, що за період перебування на обліку з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року сума допомоги по безробіттю складає 7494,61 грн.

Згідно листа державного реєстратора Путильської РДА від 22.01.2009 року ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 04.04.2001 року, а 05.12.2008 року підприємницька діяльність скасована.

В зв'язку із вказаними обставинами, відповідно до статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Путильським районним центром зайнятості прийнято наказ № 14 від 23.01.2009 року про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Претензійною вимогою №04 від 28.01.2009 року відповідачу запропоновано в добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7494,61 грн., однак вказана вимога відповідачем не виконана, що спонукало до звернення в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з наведених вище обставин, а також з положень частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вбачається наявність підстав для стягнення всієї суми допомоги по безробіттю виплаченої відповідачу за періоди з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року у примусовому порядку.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до статті 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу визначає Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.2000року за№915/5136 (далі-Порядок№915)

Згідно пункту 1.2 Порядку №915 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

В силу положень пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 (далі - Порядок №232), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі повинні міститися такі відомості щодо фізичної особи - підприємця: дані про перебування фізичної особи - підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності, зокрема дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою або визнання безвісно відсутньою, щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем, а також підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою -підприємцем, а також підстава для його внесення.

Частиною 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

На момент звернення до Путильського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_2 був зареєстрований як приватний підприємець, а тому був самозайнятою особою.

Законодавство, яке регулює спірні правовідносини не містить виключень за яких можливо не вважати зареєстрованого підприємця не самозайнятою особою.

Відповідно до частин 2,3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин колегія зазначає, що відповідач отримав статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних, а тому отримана ним державна допомога по безробіттю підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи апелянта, щодо відсутності його вини в здійсненні виплати йому допомоги по безробіттю в той час коли він був зареєстрований як фізична особа - підприємець, в зв'язку з повідомленням посадових осіб центру зайнятості про його реєстрацію, як суб'єкта підприємницької діяльності спростовуються документами заповненими відповідачем особисто та засвідченими його підписом, в яких зокрема зазначалось: "В даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую" та вищенаведеними нормами чинного законодавства.

В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.

Згідно частин 1, 2 статті 99 КАС України ( в редакції чинній на момент звернення з даним позовом до суду, а саме з 14.01.2009 по 10.09.2009 ) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як вбачається з матеріалів справи, Путильський районний центр зайнятості з позовною заявою звернувся 26 червня 2009 року, в якій просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в 7494,61 грн., що виплачувалась в період з Як вбачається з матеріалів справи, Путильський районний центр зайнятості з позовною заявою звернувся 26 червня 2009 року, в якій просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в 7494,61 грн., що виплачувалась в період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року, тобто до моменту внесення відповідних змін до статті 99 КАС України.

30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 18.09.2008 року, тобто до моменту внесення відповідних змін до статті 99 КАС України.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин частину 2 статті 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі “Мельник проти України” .

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 26 червня 2008 року (а саме щодо виплати допомоги по безробіттю на загальну суму 639,36 грн.).

В силу частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи положення вказаної норми, для вирішення питання щодо позовних вимог заявлених за межами строків звернення з позовом до суду, колегія суддів вважає, що слід застосовувати положення статті 100 КАС України чинної на момент вирішення даної справи.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення строків звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6855,25 грн. виплачених за період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 25.06.2008 року, які заявлено з пропуском встановленого строку звернення до суду - підлягають залишенню без розгляду.

Натомість, суд першої інстанції, повністю задовольняючи позов та вирішуючи позовні вимоги за період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 25.06.2008 року порушив вимоги процесуального законодавства, не застосувавши річний строк звернення з позовом до суду, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині заявлених позовних вимог.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено правила застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Путильського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, - скасувати та прийняти нову .

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 639,36 грн. на р/р 37176032000008 через ГУДКУ в Чернівецької області , МФО 85613, вид платежу повернення допомоги по безробіттю, одержувач Путильський районний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 21419223.

Позовні вимоги Путильського районного центру зайнятості в частині стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6855,25 грн. виплачених за період з 30.06.2005 року по 28.06.2006 року та з 27.07.2007 року по 25.06.2008 року - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя/підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар