Ухвала суду № 19401294, 13.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2804/11

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: Томенка Романа Вікторовича

представники відповідачів: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002312330 від 01.06.2011 року та №0002322330 від 01.06.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (Відповідач 1), головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (Відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002312330 від 01.06.2011 року та №0002322330 від 01.06.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

В судове засідання представники відповідачів не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №145092 ТОВ "Барлінек Інвест" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13.01.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 34004579.

Зі свідоцтва №01863272 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ №370746 від 30.05.2006 року вбачається, що товариство зареєстроване платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Вінниці 30.05.2006 року.

На підставі направлень на перевірку від 05.05.2011 року №1596/23 та від 05.05.2011 року №1600/23, виданих ДПІ у м. Вінниці, згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у м. Вінниці від 04.05.2011 року №2264/23 посадовими особами Відповідача 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" (код ЄДРПОУ 34004579) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.05.2011 року №2109/2330/34004579 (а. с. 13-45).

У ході вказаної вище перевірки посадовими особами органів державної податкової служби констатовані порушення законодавства, допущені Позивачем, про які зазначено в акті перевірки від 20.05.2011 року №2109/2330/34004579, зокрема, вказано про порушення ТОВ "Барлінек Інвест":

- п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого Позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2011 року на суму 72267,0 грн.;

- п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року на 67694,0 гривень.

На підставі вищезазначених порушень ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення - рішення, зокрема:

- від 01.06.2011 року №0002312330, яким ТОВ "Барлінек Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 72267,0 грн.;

- від 01.06.2011 року №0002322330, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 67694,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,0 гривня.

Судом першої інстанції з'ясовано, що вказані рішення прийняті внаслідок того, що в ході проведення перевірки Позивача посадовими особами Відповідача 1 встановлено факти включення ТОВ "Барлінек Інвест" до податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних постачальниками в попередніх звітних періодах; у тих податкових періодах, коли фактично отримано податкові накладні від постачальників, а не у періоди виникнення права на формування податкового кредиту за першою подією.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Зазначений строк Позивачем не порушено. Судом першої інстанції встановлено, що єдиною підставою відмови у відшкодуванні податку на додану вартість позивачу були порушення, зазначені в акті перевірки. У зв'язку з тим, що наявність наведених вище порушень спростована в судовому порядку, то є всі підстави для стягнення з бюджету на користь Позивача податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Позивачем вказаний строк пропущено не було, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідачем 1 не надано суду доказів на підтвердження відмови з боку постачальників товарів ТОВ "Барлінек Інвест" надати податкові накладні, а п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що платник податків має право, а не зобов'язаний подавати скаргу на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.10 - 200.13 ст. 200 ПК України, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 72267,0 грн. були порушення, зазначені в акті перевірки, які спростовані під час судового розгляду, вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення - рішення №0002322330 та №0002312330 від 01 червня 2011 року прийняті з порушенням чинного податкового законодавства у зв'язку з чим їх необхідно визнати протиправними та скасувати, стягнувши з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Барлінек Інвест” 72267,0 грн. відшкодування бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002312330 від 01.06.2011 року та №0002322330 від 01.06.2011 року, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Сапальова Т.В.

Судді/підпис/ Сторчак В. Ю.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар