Постанова № 19399517, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р. Справа № 2а-15243/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представника позивача - Немченко Д.О.

представника відповідача - Тернівський М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. по справі№2а-15243/10/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова

до Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод"

про стягнення сум,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод", в якому просить стягнути з Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" відшкодування виплаченої пільгової пенсії у розмірі 36514,31 грн.

За наслідками розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" (61045, м. Харків, вул. Дербентська, 109, р/р 26008278410001, інд код 07904041) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м.Харків, пр. Леніна, 40, р/р 256073012098 ВАТ "Державний ощадний банк України", код 22655247, МФО 351823) відшкодування виплаченої пільгової пенсії у розмірі 36514,31 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав доведеними, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 7, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує, що у відповідності до п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач надав відповідачеві розстрочку сплати всієї суми заборгованості перед Пенсійним фондом станом на 01.01.2011 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві працювали 6 працівників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яким було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2).

Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах станом за період з березня - вересень 2010 року у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом у сумі 36514,31 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова направляло до відповідача повідомлення про відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п.п. “б”“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”(список №2).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з положень Порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений п.6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ГІФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/68663. Згідно п. 6.8. р. 6 Інструкції підприємства повинні вносити до Пенсійного фонду суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, щомісячно до 25 числа.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У відповідності до п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, оскільки на даний час пенсійне забезпечення осіб, які мають право на призначення пенсій на пільгових умовах, через професійні та корпоративні фонди не запроваджено, пенсійний вік та наявність пільгового трудового стажу визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення", та діє порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 17.02.2000 р. N 1461-III.

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що ставка збору встановлюється у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти наявності заборгованості у розмірі 36514,31грн. не заперечує. При цьому він зазначає, що станом на момент постановлення судом першої інстанції рішення у справі позивачем прийнято рішення про розстрочення зазначеної заборгованості, а тому строк її оплати для відповідача ще не наступив.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

На виконання зазначених положень закону розроблено Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 948/18243 (далі - Порядок № 21-4).

У відповідності до п. 2 Порядку № 21-4 розстроченню підлягають: 1) заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року; 2) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникла до 1 січня 2011 року; 3) заборгованість із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року.

Пунктом 10 Порядку №21-4 визначено, що суми заборгованості, які станом на 1 січня 2011 року є предметом судового розгляду, підлягають розстроченню відповідно до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до зазначених приписів Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова 27.01.2011 року прийнято рішення про розстрочення заборгованості відповідача на загальну суму 518158,87грн.

Листом від 05.07.2011 року позивач повідомив суду, що заборгованість у розмірі 36514,31грн., пред'явлену до стягнення в межах даного позову, включено до суми розстрочення, наданого зазначеним рішення від 27.01.2011 року. Погашення розстрочених сум починається з 20.04.2011року.

У відповідності до п. 6 Порядку № 21-4 сума розстроченої заборгованості вилучається із картки особового рахунку платника датою підписання рішення про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що станом на момент прийняття оскаржуваної постанови, строк оплати відповідачем заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 36514,31грн. не наступив, оскільки сплата заборгованості була розстрочена, і у відповідності до рішення позивача від 27.01.2011 року погашення розстрочених сум починається з 20.04.2011року.

Однак зазначена обставина не була врахована судом першої інстанції при постановленні рішення у справі, що призвело не неправильного її вирішення.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-15243/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до Державного підприємства "110 Харківський автомобільний ремонтний завод" про стягнення сум відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 11.07.2011 р.