Ухвала суду № 19399019, 04.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 р.Справа № 2а-4040/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2а-4040/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з Державного бюджету через Головне управління державного казначейств Сумської області м. Суми на користь ТОВ «Сумський машинобудівний завод» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 437613,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Сумський машинобудівний завод» з серпня 2009 року по грудень 2009 року щомісячно звертався до ДПІ в м. Суми із заявами про бюджетне відшкодування ПДВ згідно податкових декларацій. Проведеними Державною податковою інспекцією в м. Суми перевірками достовірності нарахування позивачем такого бюджетного відшкодування підтверджено до відшкодування суму 722018,00 грн. Згідно п. п. 7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

В той же час, в порушення вимог діючого законодавства відповідачами безпідставно не відшкодовано позивачу підтверджені вищевказаними Актами та Довідками суми з податку на додану вартість в розмірі: за вересень 2009 р. - 34656,58 грн., за жовтень 2009 р. - 184618,00 грн., за листопад 2009 р. - 19003,00 грн., за грудень 2009 р. - 199336,00 грн., що загалом становить суму в розмірі - 437613,58 грн.

Представники відповідача, Державної податкової інспекції в м. Суми, проти позовних вимог заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на таке.

Враховуючи, що на даний час тривають перевірки контрагентів позивача, та на підставі аналізу положень п. 1.3, 1.8 ст. 1, п.10.2 ст. 10, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від «Про податок на додану вартість», п. 19 ст. 2. ст.9 Бюджетного кодексу України, Державна податкова інспекція в м. Суми вважає передчасним здійснення бюджетного відшкодування заявленої в адміністративному позові суми, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, в Законі України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін і доповнень зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, п. 1.3 ст.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168 /97-ВР «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін і доповнень.

Законом України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

За змістом Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін і доповнень, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, що заявлені ТОВ „Сумський машинобудівний завод" позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства Сумської області суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необгрунтованими.

Відповідач, Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., передбачено, що для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду. Таким чином, Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за рішенням суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Державною податковою інспекцією в м. Суми, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 71, 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» з вересня 2009 року по грудень 2009 року щомісячно подавав до ДПІ в м. Суми податкові декларації з податку на додану вартість із заявами про бюджетне відшкодування ПДВ (т.1 а.с. 12-26), а саме: декларація за вересень заявлена сума відшкодування податку на додану вартість 94190 грн.; декларація за жовтень заявлена сума відшкодування податку на додану вартість 184618грн.; декларація за листопад заявлена сума відшкодування податку на додану вартість 159834 грн.; декларація за грудень заявлена сума відшкодування податку на додану вартість 204026 грн. Ці суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були частково відшкодовані позивачу та згідно податкових повідомлень- рішень ДПІ м. Суми суми відшкодування податку на додану вартість були частково зменшені, в результаті чого на час розгляду справи залишились не відшкодованими такі суми: за вересень 2009 р. - 34656,58 грн., за жовтень 2009 р..- 184618,00 грн., за листопад 2009 р. - 19003,00 грн., за грудень 2009 р. - 199336,00 грн. на загальну суму - 437613,58 грн.

Як зазначає в своєму запереченні відповідач, ДПІ в м. Суми, вказані вище суми не відшкодовані позивачу в звязку з тим, що на даний час тривають перевірки контрагентів позивача по ланцюгу до виробника. Так, по декларації за вересень, суми бюджетного відшкодування з ПДВ виникли внаслідок господарських взаємовідносин позивача з: ТОВ "Аратта" (код 32746211, м. Дніпропетровськ), сума ПДВ - 16775,44 грн., за запасні частини, до ДПІ у Бабушкінському р-ні. м. Дніпропетровська направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 16.12.09р., повторно 30.04.10 за №76812/7/23-610/691, відповідь не отримано; ПП "Тантал" (код 32861755, м. Дніпропетровськ), сума ПДВ - 17881,14грн., за круг, до Лівобережної МДПІ направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 26.01.10р., 30.04.10 № 76811/7/23-610/690, відповідь не отримано. По декларації за жовтень, суми бюджетного відшкодування з ПДВ виникли внаслідок господарських взаємовідносин позивача з: ПП "Тантал" (код 32861755, м. Дніпропетровськ), сума ПДВ - 32797,03 грн., за круг, до Лівобережної МДПІ направлено запит від 26.01.10р., 30.04.10 №85528/7/23-610/843, відповідь не отримано; ТОВ АФ «Лан» (код 30811351, Сумська обл.), сума ПДВ - 26666,67 грн., згідно довідки перевірки, отриманої від Сумської МДПІ від 07.05.10 №83/23/30811351/71, на дату проведення перевірки (07.05.2010 ) товар не відвантажено; Фірма ТОВ "ДС" (код 23291589, м. Суми), сума ПДВ - 368660,00 грн. за передоплату по оренді приміщення та комплект. Довідка зустрічної перевірки від 09.11.09р. №7491/23-6/23291589 підприємство є власником наданого в оренду приміщення та посередником реалізованих комплектуючих. По декларації за грудень, суми бюджетного відшкодування з ПДВ виникли внаслідок господарських взаємовідносин позивача з: ТОВ «Укрмет» (код 32757375, м. Донецьк) сума ПДВ 10860,00 грн. Направлено запит на проведення зустрічної перевірки від 15.06.2010 №44764/7/23-610/786. Відповідно до отриманої довідки перевірки від 26.02.2010 №1036/23-313/32757375, підприємство є посередником, постачальник ТОВ ПКФ “Мет Втор Груп»(код 35375227, м. Донецьк) сума ПДВ 10846,53 грн. До ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька направлений запит на проведення зустрічної перевірки від 30.08.2010 №65549/7/23-610/786. Відповідь не отримано. ТОВ «Завод крупних електричних машин»(код 30769085) сума ПДВ 23778,33 грн. за електродвигуни. Згідно отриманої довідки перевірки підприємство є посередником, постачальник ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод»( код 36463062) сума ПДВ 1347709,27 грн., запит до ДПІ у м. Нова Каховка від 22.04.10 № 29082/7/23-610/532. У довідці перевірки від 05.07.2010 № 859/230-36463062 зазначена відповідь підприємство є виробником. ТОВ «Енмаліт»(код 32185616) сума ПДВ13456,63 грн. за комплектуючі вироби до насосу. Згідно довідки перевірки підприємство є виробником даної продукції.

Стосовно залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 19003,00 грн, відповідач зазначає, що ним було сформовано та передано Головному управлінню Державного казначейства України в Сумській області висновок про відшкодування податку на додану вартість у вказаному розмірі (т.1 а.с.155).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив того, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та зазначеними вище підприємствами підтверджується укладеними між ними угодами. Поставка товарно матеріальних цінностей та отримання послуг за вказаними угодами підтверджується видатковими накладними та актами приймання - здачі наданих послуг. Оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

В підтвердження факту поставки товару, надання послуг, у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємствами контрагентами позивача було надано податкові накладні (т.1 а.с. 176 186, т.2. а.с. 5-24, 35- 46, 95, 107-108,112-113,121-139, 161-167,177-179).

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України „Про ПДВ”), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону, бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Крім того, як вбачається з матеріалів справи податковий орган не довів суду навіть факт несплати податку на додану вартість контрагентами в ланцюгу постачання, а лише посилається на неможливість здійснити відповідні перевірки. Також податковий орган не надав суду доказів і того, що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивач сформувавподатковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року по справі№2а-4040/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі №2а-4040/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. <повний текст >