Постанова № 19397116, 05.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р.Справа № 2-а/1570/1894/2011 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Транс Термінал Компані»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Транс Термінал Компані»до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області, Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про залишення скарги без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ренійському районі Одеської області, ДПА України про скасування податкових повідомлень-рішень №0008792301/0 від 02.09.2010р. та №0000192301 від 31.01.2011р., рішення ДПА України №3360/6/25/0115 від 18.02.2011р. про залишення скарги без розгляду.

Позов мотивує тим, що посадові особи відповідача прийшли до помилкового висновку, що підприємством порушено порядок формування валових витрат, валового доходу та податкового кредиту з ПДВ, оскільки витрати на інформаційні (консультаційні) послуги, отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, які використовувались у господарській діяльності, у тому числі на поліпшення основних фондів, включені до складу валових витрат на підставі первинних документів податкового і бухгалтерського обліку, які оформлені згідно вимог чинного законодавства, а податковий кредит сформований на підставі відповідних накладних. Позивач, також, не погоджується з висновками податкового органу за результатами проведеної перевірки щодо нікчемності укладених правочинів між позивачем та його контрагентами, посилаючись на безпідставність та недоведеність такого висновку. Зазначив, що жодних доказів, які б обґрунтовували твердження перевіряючих про порушення публічного порядку, спрямування правочинів на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення або пошкодження майна, не надано, а також не встановлено у чому саме виявилися порушення. Крім того, позивач вважає, що залишивши повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення без розгляду, ДПА України порушила п.56.6 ст.56 ПК України, поклавши на підприємство вину за порушення строку подання повторної скарги за відсутності такого порушення.

ДПІ у Ренійському районі Одеської області проти позову заперечила, вказавши на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Зокрема, зазначила, що при розгляді питання достовірності нарахування суми податку на прибуток за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р. встановлено розбіжності між даними перевірки та даними показників, задекларованих підприємством сум валового доходу від операцій з надання послуг, реалізації товарів та отримання попередньої оплати, однак головним бухгалтером підприємства не надано пояснень щодо розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними Декларації на прибуток. Також, на запит податкової інспекції про проведення перевірки підтвердження взаємовідносин ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»та ТОВ «ТД «ФАБ Україна»отримано відповідь від ДПІ у м.Херсоні про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ТД «ФАБ Україна»з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»відомостей, у звязку з тим, що товариство має стан платника запит на встановлення місця знаходження. Самі ж договори про надання інформаційних послуг не містять даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, а також відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення інформаційно-маркетингових послуг. Крім того, надані до перевірки документи щодо списання товарно-матеріальних цінностей не мають доказовості та юридичної сили і, як наслідок, не можуть бути підставою для відображення їх у бухгалтерському обліку та формування валових витрат. На думку ДПІ у Ренійському районі Одеської області податкові повідомлення-рішення №0008792301/0 від 02.09.2010р. та №0000192301 від 31.01.2011р. прийняті з урахуванням норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини і підстави для їх скасування відсутні.

ДПА України також подала письмові заперечення проти позову, посилаючись на те, що рішення про залишення скарги без розгляду №3360/6/25/0115 від 18.02.2011р. прийнято правомірно, оскільки ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»порушено, встановлений ст.56 ПК України, 10-денний строк для подання повторної скарги.

В задоволенні позову ДПІ у Ренійському районі Одеської області та ДПА України просили відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2011р. позов ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що викладені в спірній постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

ДПІ у Ренійському районі Одеської області проти апеляційної скарги заперечила, вважаючи її вимоги безпідставними, а постанову Одеського окружного адміністративного суду законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.07.2010р. по 02.08.2010р. ДПІ у Ренійському районі Одеської області провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки №297/23-34322169 від 19.08.2010р. (а.с.167-197 т.ІІ).

В матеріалах перевірки вказується, що:

- в порушення п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6 п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 165507 грн.;

- в порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5.3 розділу І «Податкові зобовязання»Порядку заповнення та подачі податкової декларації з ПДВ, позивачем занижено суму ПДВ на 358459 грн.;

- в порушення абз. е) п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 та абз. а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб по неправомірності застосування податкової соціальної пільги за перевіряє мий період складає 2273,24 грн.;

- в порушення ст.ст. 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» встановлено завищення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, що підлягає сплаті, на суму 195 грн. та порушено строк надання розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009 рік.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Ренійському районі Одеської області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0008782301/0 від 02.09.2010р., яким товариству визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 248261 грн. (в тому числі: за основним платежем - 165507 грн., за штрафними санкціями - 82754 грн.) та №0008792301/0 від 02.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 537688 грн. (з яких: за основним платежем 358459, за штрафними санкціями 179229 грн.) (а.с.15, 18 т.І).

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 14.09.2010р. позивач звернувся з первинною скаргою до ДПІ у Ренійському районі Одеської області, за результатами розгляду якої спірні податкові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

24.11.2010р. товариство повторно звернулось із скаргою до ДПА в Одеській області, яка за результатами розгляду скарги скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ренійському районі Одеської області №0008782301/0 від 02.09.2010р. в частині невірно визначеної суми штрафних санкцій з податку на прибуток, а в решті вказані рішення залишила без змін.

На виконання рішення ДПА в Одеській області ДПІ у Ренійському районі Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192301 від 31.01.2011р., яким визначено підприємству суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 223116,50 грн. (в тому числі: за основним платежем - 165507 грн., за штрафними санкціями 57609,50 грн.) (а.с.16 т.І).

Повторна скарга ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»від 28.01.2011р. №28-01/01 на податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010р. рішенням ДПА України від 18.02.2011р. №3360/6/25-0115 залишена без розгляду, у звязку з порушенням строків її подання.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані», суд першої інстанції, серед іншого, також прийшов до висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «ТД «ФАБ Україна»договори про надання інформаційних (консультаційних) послуг №б/н від 01.08.2009р. та від 28.09.2009р. не підтверджують економічної доцільності витрат на зазначені послуги, їх вплив на максимілізацію доходів чи мінімізацію витрат та отримання прибутку в цілому, а також, що надані ТОВ «ТД «ФАБ Україна»інформаційні (консультаційні) послуги безпосередньо не впливають на результати діяльності підприємства. Колегія суддів не погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»та ТОВ «ТД «ФАБ Україна»укладені договори про надання інформаційних (консультаційних) послуг №б/н від 01.08.2009р. та від 28.09.2009р. Результати виконаних робіт з надання інформаційних (консультаційних) послуг з визначення економічно обґрунтованої собівартості послуг на суму 129005 грн., у т.ч. ПДВ 21500,83 грн., та з надання інформаційних (консультаційних) послуг по стратегічному плануванню інвестиційної діяльності на суму 142000 грн., у т.ч. ПДВ 23666,67 грн. оформлені актами виконаних робіт (послуг) від 24.09.2009р. Акти підписані директорами підприємств; зазначено, що роботи виконані у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають. В результаті викладеного ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»у 3 кварталі 2009р. віднесено на валові витратити суму в розмірі 107504 грн., у 4 кварталі 2009р. 118333 грн., а всього 225837 грн. Суми ПДВ за визначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних.

У ДПІ у Ренійському районі Одеської області немає претензій щодо достатності наданих під час перевірки документів, однак підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0008782301/0 від 02.09.2010р. став висновок, що вони належним чином не оформлені та не містять інформації, яка обґрунтовує їх економічну доцільність.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст.162 ГК України субєкт господарювання, який є власником технічної, організаційної або іншої комерційної діяльності, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами за умов, що ця інформація має комерційну цінність у звязку з тим, що вона не відома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а власник інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Позивач ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»як субєкт господарювання, має право на власний розсуд використовувати комерційну інформацію та виконувати умови щодо її захисту.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із системного аналізу вказаних Законів вбачається, що підставою для не включення будь-яких витрат до загального складу валових витрат у податковому періоді є тільки відсутність будь-якого розрахункового, платіжного та іншого документу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні або зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документу; дата та місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для включення витрат на інформаційні (консультаційні) послуги, отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, які використовувались у господарській діяльності, у тому числі на поліпшення основних фондів, до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які зокрема, підтверджують факт отримання інформаційних послуг від іншої особи, а також підтвердження звязку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Із змісту акту перевірки вбачається, що посадові особи позивача під час перевірки предявили перевіряючим самі договори про надання інформаційних послуг, акти виконаних робіт, рахунки, податкові накладні та реєстри цих накладних. Аналізуючи вказані первинні документи колегія суддів приходить до висновку, що товариство виконало всі вимоги щодо формування валових витрат, а саме: віднесено до складу валових витрат витрати, повязанні із веденням власної господарської діяльності та сформовано склад валових витрат на підставі первинних документів.

Щодо твердження податкової інспекції про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «ТД «ФАБ Україна», ТОВ «Тайпспиринг», ПП «Бона Ді Плюс», ТОВ «Бейв Брок», ПП «Ауріон Плюс», ПП «Бастіон Юг», ТОВ «Престіжінвестбут», ПП «Зеніт плюс», ПП «ТБ Влад», ПП «АВВА-ЮГ»договорів суд приходить до наступного.

Згідно видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, позивачем отримано від ТОВ «Тайпспиринг»товарно-матеріальні цінності за видатковими накладними №0415-1 від 15.04.2009р. на суму 71700грн., у т.ч. ПДВ 11950грн., №063003 від 30.06.2009р. на суму 75000грн., у т.ч. ПДВ 12500грн., б/н від 28.08.2009р. на суму 97850грн., у т.ч. ПДВ 16308,33 грн. та б/н від 17.09.2009р. на суму 43400 грн., у т.ч. ПДВ 7233,33грн., за які підприємством сплачено 215250грн. платіжним дорученням; від ПП «Бона Ді Плюс»скловату за видатковою накладною №10 від 16.04.2009р. на суму 120087,36грн., у т.ч. ПДВ 20014,56грн.; від ТОВ «Бейв Брок»товарно-матеріальні цінності за видатковою накладною б/н від 22.07.2009р. на суму 68345 грн., у т.ч. ПДВ 11390грн., б/н від 12.08.2009р. на суму 128680 грн., у т.ч. ПДВ 21446,67 грн.; від ПП «Ауріон Плюс»матеріали за видатковою накладною №РН-АС01766 від 05.02.2010р. на суму 24356,30 грн., у т.ч. ПДВ 4059,38 грн.; від ПП «Бастіон Юг»товарно-матеріальні цінності за накладними №РН-БГ00219 від 15.12.2009р. на суму 24599,50 грн., у т.ч. ПДВ 4099,92 грн., №РН-БГ00050 від 08.01.2010р. на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, підприємством отримані послуги з ремонту основних фондів: від ТОВ «Престижінвестбуд»на суму 324000 грн. згідно договору №01/05 від 20.05.2009р. про ремонті роботи мереж водопостачання та водовідведення; складено акт виконаних робі №1 за червень 2009р. на суму 324000 грн., у т.ч. ПДВ 54000 грн., без відображення у ньому адреси, тобто де були проведені роботи; від ПП «Зеніт плюс»на суму 132128,40 грн. згідно договору №4/Р від 22.10.2009р. про ремонті роботи мереж водопостачання та водовідведення; складено акт виконаних робіт №1 за листопад 2009р. на суму 132128,40 грн. без відображення у ньому адреси, тобто без визначення конкретної ділянки мережі, де були проведені роботи.

Зазначені підприємства на момент підписання договорів були зареєстровані як платники податків у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Умови договорів сторонами виконано у повному обсязі. З висновком про нікчемність вказаних договорів суд апеляційної інстанції погодитись не може.

Стаття 216 ЦК України визначає недійсні правочини як правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В спірній постанові суд першої інстанції здійснив посилання на ст.228 ЦК України згідно якої, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок є нікчемним. Однак, не зазначено у чому полягає порушення публічного порядку, що правочини були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної, юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У чому саме виявились такі порушення судом першої інстанції не встановлено та ДПІ у Ренійському районі Одеської області документально не підтверджено.

Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження апелянта, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не надає права ДПІ у Ренійському районі Одеської області визнавати правочини нікчемними.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відповідному податковому періоді ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»правомірно включено до скорегованих валових витрат суми валових витрат у розмірі 225837 грн. (інформаційні послуги, які були надані ТОВ «ТД «ФАБ Україна») та 553349 грн. (за отриманні товарно-матеріальні цінності від ТОВ «Тайпспиринг», ПП «Бона Ді Плюс», ТОВ «Бейв Брок», ПП «Ауріон Плюс», ПП «Бастіон Юг»), сума амортизації 105741 грн. Всі витрати та доходи у перевіряємий період підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. встановлено як заниження так і завищення валового доходу в рядках 01.1, 01.2, 01.6 Декларацій, яке встановлено на підставі додатку №5 реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів. Однак, з матеріалів справи вбачається, що додаток №5 до акту перевірки, який підписаний фахівцями ДПІ у Ренійському районі Одеської області, є реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані».

Також, в акті зазначено, що «… висновки щодо відхилень між даними перевірки та даними показниками, задекларованих підприємством по рядку 04.01 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток за відповідні періоди зроблені на підставі Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат, складеного у ході перевірки (додаток №6 «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат»). Однак, з матеріалів справи вбачається, що додаток №6 до акту перевірки є реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників обсягу продаж ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані».

Наведене свідчить, що перевіряючими (свідомо чи не свідомо) переплутано реєстр валових витрат з реєстром валових доходів, однак Одеським окружним адміністративним судом ці суттєві обставини досліджено не було та залишено їх поза увагою.

Вирішуючи спір в частині вимог щодо скасування рішення ДПА України №3360/6/25/0115 від 18.02.2011р. про залишення скарги ТОВ «Дунай Транс Термінал Компані»без розгляду Одеський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вказане рішення не має обовязкового характеру і не встановлює для підприємства певних обовязків, а тому воно не є рішенням у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України і провадження за такою вимогою підлягає закриттю за п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.2 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.2, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Транс Термінал Компані»задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Транс Термінал Компані»задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області №0008792301/0 від 02 вересня 2010 року та №0000192301 від 31 січня 2011 року.

В частині вимог про скасування рішення Державної податкової адміністрації України №3360/6/25/0115 від 18 лютого 2011 року про залишення скарги без розгляду провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06.10.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.