Ухвала суду № 19395570, 22.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 р.Справа № 2-а-8740/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000631520/0, -

встановиЛА:

02 вересня 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000631520/0, мотивуючи його тим, що в період з 18.05.2010 року по 01.06.2010 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі СДПІ) було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за лютий та березень 2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт №385/15-2/01385479/143 від 15.06.2010 року, в якому встановлено порушення ПАТ пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон), та п.18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 1300000,00 грн., а також вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, що призвело до заниження ПДВ до сплати по деклараціях з ПДВ за лютий-березень 2010 року на 1467,67 грн.. На підставі цього акту, відповідно до пп. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181), СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000631520/0 від 25.06.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1691981,06 грн., у тому числі за основним платежем - 1301467,67 грн., та штрафними санкціями - 390513,39 грн.. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки СДПІ щодо наявності порушень, та прийняте на підставі цього акту спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам та не ґрунтуються на нормах права.

Зазначене стало підставою для звернення до суду першої інстанції з цим позовом, в якому позивач просив суд першої інстанції скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав першої інстанції у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник Чорноморської транспортної прокуратури також заперечував проти задоволення позову з аналогічних підстав.

Суд першої інстанції своєю постановою від 30 березня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 25.06.2010 року №0000631520/0 про визначення Публічному акціонерному товариству «Чорномортехфлот»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1691981,06 грн.

СДПІ не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги СДПІ посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 22.06.1994 року, перереєстровано 30.09.2010 року, та перебуває на обліку як платник податків в СДПІ.

В період з 18.05.2010 року по 01.06.2010 року СДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, при формуванні податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за лютий та березень 2010 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт №385/15-2/01385479/143 від 15.06.2010 року, в якому встановлено порушення ПАТ пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон), та п.18 «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року (далі - Порядок), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 1300000,00 грн., а також вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, що призвело до заниження ПДВ до сплати по деклараціях з ПДВ за лютий-березень 2010 року на 1467,67 грн.

Такий висновок обґрунтований тим, що позивачем до податкової декларації за березень 2010 року був включений ПДВ по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником позивача ПП «Аксіома»у виданих податкових накладних на загальну суму ПДВ 1300000 грн. визначені недостовірні відомості щодо розташування цієї юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, у зв'язку з чим ці податкові накладні не набули юридичного значення та підстави, з якою Закон пов'язує право на їх включення до податкового кредиту. Крім цього, до податкових декларацій за лютий-березень 2010 року позивачем був включений ПДВ в загальній сумі 1467,67 грн. по податковим накладним, отриманим від ДП «Держзовнішінформ», ДП «Укртехфлот», ТОВ «Новий Світ», Держінспекції з охорони довкілля, ТОВ «Редакція газети «Вечірня Одеса»»та МХКП «Сирена»у попередніх податкових періодах. При цьому позивач не звертався до СДПІ зі скаргами на цих контрагентів у звітному податковому періоді, у зв'язку з чим він втратив право на включення зазначених сум ПДВ до свого податкового кредиту.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000631520/0 від 25.06.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1691981,06 грн., у тому числі за основним платежем - 1301467,67 грн., та за штрафними санкціями - 390513,39 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов провального висновку, що викладених у акті перевірки СДПІ про наявність зазначених порушень податкового законодавства ПАТ є необгрунтовані з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2010 року між позивачем та ПП «Аксіома» був укладений договір купівлі-продажу №16, відповідно до якого постачальник ПП «Аксіома»прийняв на себе обов'язок поставити позивачу товари, а останній зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.

На виконання цього договору ПП «Аксіома»здійснило поставку товарів відповідно до видаткових накладних від 29.03.2010 року №АКС-РН-008 на суму 3188600,00 грн. (в тому числі ПДВ 531433,33 грн.); №АКС-РН-009 на суму 1182850,00 грн. (в тому числі ПДВ 197141,67 грн.): №АКС-РН-010 на суму 2647000,00 грн. (в тому числі ПДВ 441166,67 грн.); та №АКС-РН-012 на суму 781550,00 грн. (в тому числі ПДВ 130258,33 грн.).

При цьому факт поставки зазначеного товару та його оплати позивачем представником відповідача в судовому засіданні першої інстанції не оспорювався.

За наслідками цих господарських операцій ПП «Аксіома»видало на ім'я позивача відповідні податкові накладні від 29.03.2010 року.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагент ПП «Аксіома», що не оспорював в судовому засіданні першої інстанції представник СДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97, податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до зазначених норм, з моменту отримання ПАТ податкових накладних від ПП «Аксіома»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

Таким чином висновки СДПІ, викладені в акті перевірки №385/15-2/01385479/143 від 15.06.2010 року, про порушення пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону та п.18 Порядку є необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ по операціям з контрагентом ПП «Аксіома».

При цьому в судовому засіданні першої інстанції відповідачем не було надано суду заслуговуючого на увагу обґрунтування висновку СДПІ щодо внесення ПП «Аксіома»до вказаних податкових накладних, виписаних у березні 2010 року, недостовірних відомостей відносно свого місцезнаходження, з огляду на те, що у тому ж березні 2010 року цим підприємством була подана до ДПІ в Приморському районі м. Одеси декларація з ПДВ, в якій адреса місцезнаходження ПП «Аксіома»співпадає з адресою у вказаних податкових накладних, і ця декларація була прийнята податковим органом як податкова звітність .

Крім цього, відповідно до ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У зв'язку з тим, що позивачем не було включено ПДВ в загальній сумі 1467,67 грн. по податковим накладним, отриманим від ДП «Держзовнішінформ», ДП «Укртехфлот», ТОВ «Новий Світ», Держінспекції з охорони довкілля, ТОВ «Редакція газети «Вечірня Одеса»»та МХКП «Сирена»до податкового кредиту у звітних податкових періодах, тобто коли таке право у позивача виникло, відповідно до зазначеної норми ця сума ПДВ була включена до податкового кредиту у податкових деклараціях лютого-березня 2010 року.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що позивач правомірно відніс ПДВ по операціям з зазначеними контрагентами в сумі 1467,67 грн. до податкового кредиту та відобразив цей ПДВ у податкових деклараціях за лютий-березень 2010 року.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Враховую викладене випливає наступне, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000631520/0 від 25.06.2010 року, яким ПАТ було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 1691981,06 грн., відповідач діяв не на підставі закону, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позов ПАТ підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000631520/0, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан