Ухвала суду № 19395542, 14.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 р.Справа № 2-а-387/10/1470 Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В.., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий дім «Комплекс технічно-сервісного постачання «Океан» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий дім «Комплекс технічно-сервісного постачання «Океан»до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.01.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий дім «Комплекс технічно-сервісного постачання «Океан»звернулося до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Миколаївській області (надалі ДПА у Миколаївській області), Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (надалі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) в якому просило визнати протиправними дії працівників ДПА у Миколаївській області з проведення перевірки та складання акту перевірки від 23.12.2009р. №1421/14/00/23/30680715; скасувати рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва №0000052300 від 15.01.2010р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.07.2010р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2009р. працівниками ДПА у Миколаївській області було проведено перевірку господарської одиниці позивача закусочної, за адресою: м. Миколаїв, вул. Артема, 40-А, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт №1421/10/00/23/30680715 від 23.12.2009р. /а.с.6-7/

Відповідно до акту, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва винесла рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №0000052300 від 15.01.2010р. на суму 18779грн. /а.с.8/

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка посадовими особами здійснювалася у відповідності до встановленого порядку проведення перевірок, складений акт по формі та змісту відповідає вимогам закону, отже рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій є законним.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків, як передбачено частиною 4 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», надається податковому органу лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначеного законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналіз норм вказаних частин статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що позапланові перевірки з підстав, встановлених частиною 6, можуть проводитися за рішенням керівника податкової служби. Підтвердженням цього є і положення частини 8 зазначеної статті, згідно якої позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи податкової проводили перевірку на підставі направлень №3270/23-517 та № 3271/23-517 від 23.12.2009р. Перевірка проводилася в присутності заступника директора /а.с.6/

Отже, зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В звязку з цим, колегія суддів вважає, що дії посадових осіб податкової по здійсненню контролю за додержанням законів, складанні акту перевірки правомірні, перевірка проведена без порушень визначеного порядку, встановленого законом.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що субєкти господарської діяльності повинні: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (пункт 9 даної статті); друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (пункт 10 даної статті); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (пункт 13 даної статті).

Відповідальність у разі щоденного не роздрукування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій передбачена у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 4 ст. 17 вказаного Закону).

Відповідальність у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі передбачена п.5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків передбачена ст. 22 вказаного Закону у вигляді штрафу в пятикратному розмірі виявленої невідповідності.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що при винесені спірного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за виявлені порушення, позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують розміри санкцій та порядок їх застосування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального права, тому в порядку ст. 200 КАС України постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробничий дім «Комплекс технічно-сервісного постачання «Океан»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: