Постанова № 19395067, 14.09.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 р.Справа № 2-а-5019/08/2170 Категорія: 5.4Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого –судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт»про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,

В С Т А Н О В И Л А :

24 вересня 2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Херсонській області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торгівельний порт»121761,09 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами в Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановив, що статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 11 Положення Держінспекція має територіальні органи –державні інспекції з контролю за цінами в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 4, 5 Положення.

За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Держінспекція має право, зокрема, проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення»необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Заявлені до стягнення суми є фінансовими санкціями, які застосовані до відповідача рішенням позивача № 47 від 06.08.2008 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 40587,03 грн. та штрафу в сумі 81174,06 грн.

Дане рішення прийнято позивачем за результатами проведеної перевірки відповідача, результати якої відображені в акті перевірки № 269 від 30.07.2008 року (а.с. 6-12).

Згідно акту перевірки виявлені порушення полягають у наступному:

- в порушення вимог Постанови КМУ № 1544 від 12.10.2000 р. «Про портові збори», для суден у каботажному плаванні безпідставно завищено розмір причального збору, а саме застосовувався причальний збір, затверджений наказом начальника порту на підставі калькуляції в розмірі 6,7 грн. за 1 погонний метр довжини судна за 1 добу, замість 0,0022 дол. США за 1 куб.м. об'єму судна, внаслідок чого з липня 2007 р. по липень 2008 р. відповідачем необґрунтовано одержана виручка в сумі 21820 грн. 37 коп.;

- відповідачем безпідставно стягувалась із судновласників плата за послуги капітана порту по оформленню входу судна в порт та виходу судна порту в розмірі 14,85 дол. США без ПДВ (89,99 грн. з ПДВ), внаслідок чого відповідачем необґрунтовано одержана виручка в сумі 18766,66 грн.

Спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238, затверджена Інструкція про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яку розроблено відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення (п.п. 1.1 Інструкції).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.

Згідно з п. 2.1 Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, –як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) –як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства; при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, –уся сума незаконно стягнутих коштів;

Відмовляючи повністю Держінспекції у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог п. 3.2 Інструкції визначені в акті перевірки № 269 від 30.07.2008 р. суми необґрунтовано одержаної відповідачем виручки не підтверджені відповідними розрахунками, на яких ґрунтується обчислення визначених позивачем сум, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснені, при цьому суд відхилив надані представником позивача матеріали розрахунків (а.с. 26-40).

Також суд керувався тим, що позивач неправомірно визначив період для розрахунку необґрунтовано одержаної виручки, починаючи з липня 2007 року по липень 2008 року. Зазначений період визначений відповідачем всупереч ст. 250 Господарського кодексу України, якою встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Крім цього суд керувався тим, що не можливо визначити, за які дії капітана порту, зазначені у акті перевірки стягувалася плата з судновласників за послуги капітану порту.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.

Колегією суддів встановлено наступне.

З рішення № 47 від 06.08.2008 р. та акта перевірки № 269 від 30.07.2008 р. вбачається, що санкції були застосовані позивачем в межах шестимісячного строку від дня виявлення порушення але більше одного року від дня вчинення порушення, про яке йдеться в акті перевірки.

Тобто позивач безпідставно зарахував в загальну суму, що підлягає вилученню, необґрунтовано одержану виручку за липень 2007 року.

Згідно ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, та наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 № 214 (у редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 № 711) встановлені граничні розміри портових зборів, зборів та плат за послуги, що надаються портами, тобто встановлені державні фіксовані тарифи на послуги портів.

Причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу. Ставки цього збору встановлені залежно від мети стоянки та групи судна. Так, якщо судна групи А, Б, В (буксири), Г, Д, Е (спортивні, парусні, риболовецькі судна тощо) стоять з метою проведення вантажних операцій, ставка встановлюється з кубічних метрів за суднозаходження, а в інших випадках –з кубічних метрів за добу. Із суден групи В (за винятком буксирів) причальний збір справляється за кожну тонну навантаженого або розвантаженого вантажу.

Відповідно до п. 24 Постанови КМУ від 12.10.2000 р. № 1544, у редакції, чинній на час проведення перевірки, встановлені наступні ставки причального збору: для суден у закордонному плаванні –0,022 дол. США; для суден у каботажному плаванні –0,0022 дол. США (куб. метрів за суднозаходження).

При цьому граничний розмір зборів за послуги, що надаються суднам, які знаходяться у каботажному плаванні, визначений без врахування податку на додану вартість. Тобто при отриманні відповідних послуг власник судна, що знаходиться у каботажному плаванні, сплачує граничний розмір відповідного збору, визначений відповідно до Положення про портові збори, або наказу Міністерства транспорту України від 27.06.96 № 214 (у редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 № 711) та податок на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 5.16 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР передбачено, що від оподаткування звільняються операції з поставки послуг, які надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про неможливість на підставі наданих позивачем доказів встановити перелік суден, для яких завищено розмір причального збору, а також визначити чи є ці судна іноземними або знаходяться у каботажному плаванні оскільки в копії розрахунку причального збору, які надав позивач, та в акті перевірки чітко зазначено, що судна знаходяться в каботажному плаванні (а.с. 26-30).

За таких обставин колегія суддів визнає розрахунки, надані позивачем, правильними і дійшла до висновку, що сума необґрунтовано отриманої виручки відповідно до акту перевірки ДП «Скадовський морський торговельний порт»від 30.07.2008 року, наданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Херсонській області, розрахунок суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін згідно рішення Держінспекції цін № 47 від 06.08.2008 р. за безпідставне завишення розміру причального збору дорівнює 55215,6 грн. Зазначена сума складається з суми завишення 18405,2 грн. за період серпень 2007 р. –червень 2008 р. та штрафу в розмірі 36810,4 грн.).

Відповідно до ст. 90 КТМ та п. 2.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18.10.2000 р. № 574, оформлення приходу та виходу суден в порт або з порту є обов'язком Інспекції портового нагляду. Згідно з п. 1.2 цього Положення Інспекція державного портового нагляду (ІДПН) є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.

Відповідно до п. 62 Наказу Мінтрансу № 214 від 27.06.1996 р. «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торгівельних портах України»при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства. Цей же пункт Наказу в своїх попередніх редакціях передбачав, що за надання судновласникам інших послуг, не передбачених цим Положенням, провадяться за тарифами, що затверджуються відповідно начальником порту, керівниками морських агентств та інших підприємств, що надають послуги суднам.

Таким чином зміст на підставі цього пункту 62 Наказу Мінтрансу № 214 у портах можливо надання і інших послуг, які не передбачені цим наказом.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що начальник Скадовського морського торгівельного порту надав правомірний наказ про затвердження тарифів на додаткові послуги, що надаються працівниками ІДПН, у тому числі і послуг по оформленню приходу та відходу суден (а.с. 90-92).

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача виручки за надані послуги капітана порту по оформленню приходу та виходу суден в порт або з порту у розмірі 18766,66 грн. та штраф у подвійному розмірі від цієї суми в розмірі 37533,32 грн., всього на суму 56299,98 грн. є безпідставними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи частково спростовують правильність висновків суду, оскільки при вирішенні справи були допущені невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення судом норм матеріального права.

Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області –задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт»про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт»про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін –задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт»в дохід державного бюджету ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код доходу 21081100, номер рахунку 31111106700267, ОКПО 24103683 економічні санкції у розмірі –55215,6 гривен (п’ятдесят п’ять тисяч двісті п’ятнадцять грн. шістдесят коп.).

В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції.

Головуючий                                                   В.О. Скрипченко

Суддя                                         С.Д. Домусчі

Суддя                                                            Л.П. Шеметенко