Ухвала суду № 19388742, 02.11.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16730/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" листопада 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Данилової М.В.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Драгирук А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Бра-Тос», третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих документів,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2011 року в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до ТОВ «Бра-Тос», третя особа без самостійних вимог: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих (засновницьких) документів відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі м.Києва подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Святошинському районі м.Києва не доведено жодними доказами неподання відповідачем протягом року податкової звітності і доказів відсутності заборгованості перед бюджетом, а до повноважень позивача не входить питання контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено з матеріалів справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бра-Тос»зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 13.05.2009р. за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 136, кімната 34, код юридичної особи 36476600. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва 14.05.2009 року взято на облік, про що складено відповідну довідку за формою № 4-ОПП.

Засновником цього товариства, відповідно до статутних документів є громадянин ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що підставою для заявлення позивачем вказаного позову стало пояснення громадянина України ОСОБА_3 про те, що фірма ТОВ «Бра-Тос»йому невідома, він директором і бухгалтером цієї юридичної особи не працював, ніяких документів цієї фірми не підписував і договорів не укладав, про діяльність фірми йому нічого не відомо, а згідно до довідки місцезнаходження цієї фірми є невідомим.

З огляду на вказане суд зважає на наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено положення за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (який підлягає застосуванню на час спірних правовідносин та подання позивачем позову) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, положення п.17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, слід розуміти, як положення щодо припинення юридичної особи, яке може бути реалізоване через подання відповідного позову про визнання нечинним запису про державну реєстрацію.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців», визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців.(статті2,3). Даний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності субєкта господарювання.

Зі змісту ст. ст. 22, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" слідує, зокрема, що з підстави неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з її банкрутством.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних нормативних актів, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення субєктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким субєктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що представниками позивача не надано суду ні першої, ні апеляційної інстанції жодних доказів неподання протягом року органам державної податкової служби ТОВ «Бра-Тос»податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, та доказів про відсутність заборгованості відповідача перед бюджетом.

Крім того, відповідно до положень ст.69,70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно положенням ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що всі документи, які були необхідні для реєстрації юридичної особи ТОВ «Бра-Тос»підписані учасником товариства громадянином України ОСОБА_3, а справжність підпису цієї особи при затвердженні Статуту товариства посвідчений 06.05.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі № 398.

Натомість пояснення ОСОБА_3, ксерокопія якого знаходиться в матеріалах справи, не містить навіть прізвище, посаду і підпису особи, яка відбирала пояснення, та при відібранні пояснення особа не попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень, а клопотання про допит вказаної особи в якості свідка в суді позивачем не заявлялось і такий в якості свідка судом не допитувався. Не надано суду і жодних доказів щодо порушення кримінальної справи та відповідного вироку суду за обставинами, які вказані ОСОБА_3 в поясненні.

З урахуванням вказаних положень та вимог ч.1 ст.71, ст.86 КАС України, відсутні належні підстави для задоволення позову з тих мотивів, що згідно пояснення особи, як засновника відповідача, він підписав якісь документи за грошову винагороду, господарську діяльність товариства ніколи не вів та не мав ніякого відношення до неї, угод з іншими підприємствами не укладав.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.