КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-2048/10 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук М.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" листопада 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіКостюк Л.О.;
суддів:Бужак Н.П., Троян Н.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів громадянам, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2010 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірними дій щодо недовиплати коштів, визначених ст. 37, 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги та доплати не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_2 2123,00 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_2 10615,00 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_3 2123,00 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_3 10615,00 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 212,30 грн. на користь держави.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі проживають у с. Нові Білокоровичі Олевського районну Житомирської області, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, є пенсіонером і потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які не працюють, є пенсіонерами і проживають у зоні гарантованого добровільного відселення виплачується грошова допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно.
Згідно ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та грошової допомоги на придбання чистих продуктів харчування у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу підвищення до пенсії та грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування виплачувалось відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України відповідачі неправомірно виплачували підвищення до пенсії та грошову допомогу на придбання чистих продуктів харчування в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 37, 39 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату підвищення до пенсії та грошової допомоги на придбання чистих продуктів харчування у розмірах, визначених ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо скасування або визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю, виконання зупиненої чи не вчиненої дії, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень, примусове відчуження земельної ділянки, інших об»єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно задоволення позовних вимог щодо виплати недоплаченої допомоги та підвищення у конкретних сумах, оскільки суд не є органом, який має повноваження щодо нарахування та встановлення розміру такої допомоги і підвищення.
Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до п. 7, 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області звільнено від сплати судового збору. Отже, підстави для стягнення судових витрат з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відсутні, а тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо недонарахування та недоплати коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячну грошову допомогу на придбання чистих продуктів харчування у розмірі, визначеному ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 03 червня 2010 року по 03 грудня 2010 року.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доплату у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 03 червня 2010 року по 03 грудня 2010 року.
В решті позов залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЛ.О. Костюк
Судді:Н.П. Бужак
Н.М. Троян
Судове рішення № 19385678, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2048/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: