Рішення № 19384600, 01.09.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 -2423/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 вересня 2011 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

          головуючого судді          - Профатило П.І.

          при секретарі                    - Савчук Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково –дослідний інститут високих напруг»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку –

                                                            ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ДП «НДІВП» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсацію за невикористану відпустку. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він 26.04.2011 року, відповідно до наказу №37, був прийнятий на роботу до відповідача на посаду інженера - технолога 3-ї категорії лабораторії перспективних розробок. 26.04.2011 року, відповідно до наказу №7585, його було звільнено з роботи за угодою сторін. При звільнені відповідач з ним відповідних розрахунків не провів, тому станом на 21.07.2011 року у відповідача перед ним виникла заборгованість по заробітній платі у сумі 14820,35 грн.., компенсації за невикористану відпустку у сумі 1208,42 грн. Добровільним шляхом відповідач відмовляється сплатити заборгованість, тому він просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 14820,35 грн.., компенсації за невикористану відпустку у сумі 1208,42 грн, середньоденний заробіток за період затримки розрахунку з 27.04.2011 року по 21.07.2011 року у сумі 6263,16 грн..

У судове засідання позивач не з’явився, однак до суду надав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, справу розглянути у його відсутності за участю його представника ОСОБА_2.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 обставини, викладені в позовній заяві підтримав просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14820,35 грн.., компенсації за невикористану відпустку у сумі 1208,42 грн., та середній заробіток за період затримки розрахунку з 27.04.2011 року по 21.07.2011 року у сумі 6263,16 грн..

Представник відповідача ОСОБА_4. в судовому засіданні вимоги позивача визнала частково та пояснила, що у підприємства перед позивачем, на даний час, дійсно існує заборгованість по заробітній платі у сумі 14820,35 грн., оскільки з ним не був проведений розрахунок при звільненні з-за відсутності коштів, на той момент та на теперішній час, на рахунках підприємства. Також пояснив суду, що не визнає вимоги позивача щодо стягнення середньоденного заробітку за період затримки розрахунку з 31.08.2010 року по 13.05.2011 року у сумі 20938,38 грн. та стягнення компенсації за невикористану відпустку у сумі 1208,42 грн., з тих підстав, що відповідно до ст. 233 КЗпП України, сплив тримісячний строк, у який позивач повинен був звернутися до суду за захистом порушеного права, крім того позивач знаходився на обліку у центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю, а тому його вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не визнають у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії трудової книги позивача , 26.04.2001 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ДП НДІВП, наказ № 37 від 25.04.2001 року (а.с.5).

Відповідно до копії трудової книги позивача (а.с. 6) ОСОБА_1 звільнився з підприємства за домовленістю сторін 26.04.2011 року, наказ №52.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати йому заборгованості по заробітній платі в розмірі 14820,35 грн., що підтверджується відповідною довідкою підприємства (а.с.17) .

Таким чином судом встановлено та документально підтверджено, що з позивачем не було проведено належних розрахунків по заробітній платі, тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 14820,35 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організації повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд не приймає посилання представника відповідача на ті обставини, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки відповідно до ст. 233 КЗпЗ України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У відповідності до вимог п. 20 ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24 грудня 1999 р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, –наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи —по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до довідки від 26.08.2011 року, та довідки від 11.05.2011 року, виданої ДП НДІВП, компенсація за невикористану відпустку складає 1208,42 грн., та середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 109,88 грн., а тому до стягнення також належить і середній заробіток за час затримки розрахунку з 27.04.2011 року по 21.07.2011 року у розмірі 6263,16 грн., із розрахунку 109,88 грн. ( середньоденна заробітна плата позивача за лютий 445,84 грн. / 8 робочих днів + березень 2740,66 грн. /21 робочий день) х 57 днів затримки розрахунку при звільненні з 27.04.2011 року по 21.07.2011 року = 6263,16 грн..

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому заперечення представника відповідача стосовно тих обставин що ОСОБА_5 знаходився на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю суд не приймає до уваги, оскільки Законом від 20 грудня 2005 р. із ст. 117 КЗпП виключена частина третя. У зв'язку з цим право працівника на виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні не ставиться в залежність від отримання заробітної плати за новим місцем роботи.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст.115,117,233КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.          

          Стягнути з Державного підприємства «Науково –дослідний інститут високих напруг», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Генерала Батюка, 22, код ЕДРПОУ 00130441, на користь ОСОБА_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 14820 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 35 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з 27.04.2011 року по 21.07.2011 року у сумі 6263 (шість тисяч двісті шістдесят три) грн. 16 коп. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 42 коп., а всього –22291 (двадцять дві тисячі двісті дев’яносто одна) грн. 93 коп..

          Стягнути з Державного підприємства «Науково –дослідний інститут високих напруг»витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 120 грн. на рахунок 31212259700075, отримувач: ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ м. СЛОВЯНСЬК, ЄДРПОУ: 34686605, МФО: 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, Призначення платежу: “Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області”, а також на рахунок Місцевого бюджету м. Слов’янськ, рахунок:31417537700075, банк:ГУДКУ в Донецкой области, МФО:834016, ОКПО:34686605, Код платежу: 22090100 державне мито у розмірі 222 (двісті двадцять дві) грн. 92 коп.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя Слов’янського

          міськрайонного суду                     ОСОБА_6

01.09.2011