Постанова № 19384380, 07.11.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2673/11

15:40 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

представників сторін:

позивача Решетника В.Ф.;

відповідача Малащука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомуправління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. ЧернівцідоДержавного підприємства "Завод "Електропобутприлад"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Завод «Електропобутприлад» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8237,60 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 8237,60 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

В судовому засіданні 07.11.2011 р., за письмовим клопотанням представника позивача, ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання, замінено процесуальну сторону позивача, а саме: управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці на управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі - позивач), у звязку з ліквідацією управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці шляхом злиття районних управлінь Пенсійного фонду України в м. Чернівці в управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (а.с. 72).

Підставою для заміни процесуальної сторони послужили такі докази: постанова правління Пенсійного фонду від 01.08.2011 р. № 21-2 «Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах», наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 03.08.2011 № 120, передавальний акт від 28.10.2011 р. (а.с. 73-74, 75, 76).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та подав до суду письмову заяву про визнання позову частково в сумі 4263,60 грн. (а.с. 78).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідач є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобовязаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач зобов'язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до Пенсійного Фонду України.

Пунктом 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач не здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 27.07.2011 р. по 27.09.2011 р. по списку № 2 в сумі 8237,60 грн., в результаті чого за ним рахується заборгованість (недоїмка) в сумі 8237,60 грн.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обовязок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що позивачем 22.06.2011 р. та 06.09.2011 р., а також 12.09.2011 р. на адресу відповідача були надіслані повідомлення № 3577/03, № 5008/03, № 4931/03 з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з метою сплати боргу на загальну суму 6685,58 грн., про що свідчать відмітки про вручення рекомендованих поштових відправленнь (а.с. 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21). Вказана обставина не заперечувалась представником відповідача.

Відповідачем зазначені в розрахунках суми не сплачувались, у звязку із чим утворилась заборгованість в розмірі 8237,60 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками суми боргу за період з 28.07.2011р. по 27.09.2011р. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; розрахунками фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б» -«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 8, 9, 10, 11, 12, 15, 18, 20, 21) та складає 8237,60 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково в сумі 4263,60 грн., про що подав до суду відповідну заяву. Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо решти суми позовних вимог відповідач суду не надав.

Зокрема, представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт отримання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак посилався на те, що в суму заборгованості позивачем безпідставно включені штрафні санкції та пеня.

Дослідивши розрахунки, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, судом, встановлено, що в суму заборгованості (6685,58 грн.) входять виключно фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена та складає 8237,60 грн. Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України. ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод «Електропобутприлад» (58000, м. Чернівці, буд. 7А, ідентифікаційний код 21432011) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях недоїмку із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 8237,60 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 14.11.2011 р.

Суддя В.К. Левицький