Постанова № 19384096, 11.11.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 р. Справа № 2-а-4989/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні до колективного приватного будівельного підприємства "Аіс" про стягнення пені,

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Херсоні (далі по тексту - позивач або Фонд) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з колективного приватного будівельного підприємства "Аіс" (далі по тексту - відповідач або КПБП "Аіс") заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у розмірі 543,32 грн.

У судове засідання сторони не з'явились. Представник позивача надала заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Причини неявки відповідача суду невідомі, про час та місце слухання справи він повідомлений належним чином, у судове засідання викликався повторно, що підтверджується повернутими конвертами із вкладеними судовими викликами із відміткою про невручення. Причина невручення - незнаходження адресата за вказаною адресою. Судові виклики надсилались за адресою, зазначеною у позовній заяві та копії свідоцтва про державну реєстрацію КПБП "Аіс". Враховуючи вищевикладене та на підставі ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до змісту позовної заяви, суть спору полягає у наступному. Так, КПБП "Аіс", маючи статус роботодавця, в силу положень Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі по тексту - Закон № 1105-XIV) та "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 № 2272-III (далі по тексту - Закон № 2272-III) зобов'язане своєчасно та повністю сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі по тексту - страхові внески), шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду. Такі внески воно повинно виплачувати щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - не пізніше наступного дня після здійснення виплат. Всупереч цьому, КПБП "Аіс" своєчасно не сплачувало вказані страхові внески за третій квартал 2010 р. та мало заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 5992,37 грн. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6760/10/2170 з відповідача стягнуто зазначену заборгованість. 08.09.2011 Фондом проведено перевірку КПБП "Аіс" щодо нарахування страхових внесків за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, про що складено акт. Перевіркою встановлено порушення підприємством строків сплати страхових внесків, стягнутих зазначеною постановою, у зв'язку із чим йому нараховано пеню в сумі 543,32 грн. У добровільному порядку нараховану йому пеню КПБП "Аіс" не сплачує. Позивач просить стягнути зазначений борг з відповідача.

Відповідач про свою правову позицію щодо предмету розгляду справи не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Із набранням чинності 01 січня 2011 р. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон №2464-VI), сплату всіх обов’язкових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі і внеску на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, замінено сплатою одного платежу, що консолідує у собі внески, які сплачувались раніше, – єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Разом з тим, згідно із актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 53 від 08.09.2011 (далі по тексту - акт або акт перевірки) встановлено заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, що виникла у період з 01.10.2010 по 30.06.2010, тобто до набрання чинності Закону № 2464-VI. Таким чином, до спірних правовідносин, що розглядаються у даній справі, слід застосовувати законодавство, що було чинним до 01 січня 2011 р.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1105-XIV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Згідно із ст. 17 цього ж Закону Фонд створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбаченого ст. 1 Закону. Такий резерв коштів утворюється, зокрема, за рахунок сплати роботодавцями страхових внесків. Статтею 55 Закону № 1105-XIV встановлено, що спори стосовно суми страхових внесків вирішуються в судовому порядку. Таким чином, Фонд має право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. При цьому, відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 заборгованість зі сплати страхових внесків та застосованих фінансових санкцій за несвоєчасну сплату таких внесків, що виникла до 01.01.2011, стягується у порядку, встановленому Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. № 36 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно із преамбулою Закону № 1105-XIV цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1105-XIV роботодавець є страхувальником по вищезазначеному виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що юридичні особи є платниками страхових внесків. Згідно із ст. 45 цього ж закону роботодавець зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом № 2272-III. Відповідно до п. 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При цьому, несвоєчасно сплачені страхові внески визнаються недоїмкою. Згідно із ч. 2, ст. 52 Закону № 1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення досліджених правовідносин) за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом. Пунктом 5.1 Інструкції встановлено, що пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Згідно із копією довідки з ЄДРПОУ № 958 від 17.05.2007 КПБП "Аіс" є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність у сфері виконання будівельних робіт, торгівлі будівельними матеріалами та надання інших будівельних послуг. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 у адміністративній справі № 2а-6760/10/2170, яка набрала законної сили, встановлено факт наявності у КПБП "Аіс" правового статусу страхувальника у розумінні Закону № 1105-XIV. Дана обставина не підлягає додатковому доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України. Виходячи з цього, відповідач зобов'язаний щомісячно нараховувати та сплачувати страхові внески.

Вищевказаним актом перевірки, що наявний у матеріалах справи, виявлено заборгованість КПБП "Аіс" зі сплати пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 543,32 грн., що утворилась за період з 01.10.2010 по 30.06.2011. Всупереч вищезазначеним нормам законодавства відповідач у добровільному порядку не сплачує суму пені.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні до колективного приватного будівельного підприємства "Аіс" про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з колективного приватного будівельного підприємства "Аіс" (код ЄДРПОУ 14139995) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Херсоні (р/р 37173401900002, ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 25900302) пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у розмірі 543 (п'ятсот сорок три) гривні 32 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.1