Ухвала суду № 19384005, 16.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 листопада 2011 р. Справа № 2а- 13775/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників : позивача Паценко А.В., відповідача Шуть О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова , з адміністративним позовом до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ , в якому просить суд, стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, з липня 2009 по вересень 2009 року, з квітня 2009 року по жовтень 2009 року, з серпня 2009 року по грудень 2009 року, з листопада по грудень 2009 року, з серпня 2009 року по вересень 2009 року, за квітень і за липень 2009 року в сумі 8346,76 грн. на р/р управління 256053012089 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 22682017.

Відповідач, державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії НІОХІМ, проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що: - участь робітників юридичного відділу Пенсійного фонду в судових справах, де управління є відповідачем по справі щодо пенсійних виплат, не є об'єктивно непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважали звернутись до суду з моменту виникнення права на таке звернення. Зайнятість працівників Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова у судових справах протягом 2009 року не є поважною причиною для пропуску строків для звернення стягнення; - позивач посилається на обставини, які мали місце упродовж 2009 року, та звертається з адміністративним позовом до суду у жовтні 2011 році, по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових працівників, що були обчислені у період 2009 року. Тобто позивач не скористався можливістю звернутися до суду упродовж 6 місяців 2009 року з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, 2010 року та 9 місяців 2011 року. Порушення терміну позовної давності тривало досить великий час, а саме - упродовж 2009, 2010 року та 9 місяців 2011 року; - позивачем не надано доказів на підтвердження підстав пропуску строку звернення до суду визначених в клопотанні.

Представник позивача в ході розгляду справи просив поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача заперечував проти поновлення строку звернення до суду, посилаючись на викладені обставини в наданих письмових заперечення, просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив

наступне.

Згідно з Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, державними не бюджетними підприємствами, установами, організаціями та вищими навчальними закладами III - IV рівнів акредитації самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з розясненнями Вищого адміністративного суду України, яка викладені у листі від 05.07.2011 року № 945/11/13-11.

На час, коли у позивача виникло право на звернення до суду - у січні 2010 року, з урахуванням того, що останнім періодом несплати заборгованості відповідачем, є грудень 2009 року, строки звернення до суду з адміністративним позовом визначалися нормами ст. 99 КАС України, в редакції від 06.07.2005 року.

Так, статтею 99 КАС України, яка була чинною на момент початку перебігу відповідного строку звернення до суду, визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки право звернення до суду у позивача виникло принаймні у січні 2010 року, а позовну заяву про захист своїх прав позивачем надано до суду 18 жовтня 2011 року, позивачем пропущено річний строк звернення до суду, встановлений нормами КАС України.

Згідно ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України, в редакції, яка діє на час розгляду справи, тобто зі змінами, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року N2453-УІ "Про судоустрій і статус суддів", адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач зазначив в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду його завантаженість та участь у інших справах.

Проте суд зазначає, що згідно ч.5 ст.6 КАС України відмова від права на звернення до суду є недійсною. Зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що позивач не вказав суду жодних документально підтверджених, поважних, обєктивних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом, про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню виплаченої наукової пенсії за період з 01.07.09р. по 31.12.09 р., оскільки завантаженість працівників юридичного відділу управління не є поважною причиною для пропущення строків звернення до адміністративного суду. Окрім того суд зазначає, що зазначена підстава, згідно клопотання позивача існувала до січня 2010 року, які саме підстави заважали позивачу звернутися до суду з позовом починаючи з лютого 2010 року представником позивача ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не зазначено.

Будь-яких інших підстав пропуску строку позивачем не наведено.

Таким чином, позивачем не зазначено обґрунтованих підстав та не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено без наявності поважних причин, через що відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.99, 100, 102, 160, 165, 185, 186 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ про стягнення заборгованості.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Волошин Д.А.