Постанова № 19383783, 07.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

07 листопада 2011 р. справа № 2а- 7278/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

суддів: Піскун В.О.,

Шляхової О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,

представника позивача - Артюх Ю.В.,

представника відповідача - Черніченко І.Ю., <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. №0000070843, яким позивачу зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість в розмірі 6674312,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. №0000070843 був акт від 03.03.2011 року №578/43-010/05471230 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" код ЄДРПОУ 05471230 з питання повноти обчислення податку на додану вартість у звязку з наданням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за період, який перевірявся органом державної податкової служби, а саме: листопад 2008 року".

Зазначає, що посадовими особами СДПІ в ході перевірки не було враховано розподільчий акт споживання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" природного газу в травні 2008 р., який було складено між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ВАТ "Харківміськгаз". ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" отримало та спожило від ДК "Газ України" за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. природний газ в обсязі 27805,00 тис.куб.м.. Окрім того, відповідно до наданого податкового роз'яснення, що містилось в листі СДПІ від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039, позивач правомірно в грудні 2010 р. відобразив податкову накладну від 30.11.2008 р., отриману з запізненням, а саме: 23.12.2008 р. Таким чином позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. №0000070843 є таким, що було прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що перевіркою встановлено, що ТЕЦ-5 не підтверджено факт отримання (поставки) природного газу по податковій накладній № 15643 від 30.11.2008 р. в обсязі 27805,0 тис.м.куб. на загальну суму 40045873,20 грн. у т.ч. ПДВ 6674312,20 грн., а відповідно не використано в господарській діяльності підприємства, чим порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на обставини, зазначені в запереченні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідачем на підставі направлення від 07.02.2011 р. № 42 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" з питання повноти обчислення податку на додану вартість у звязку з наданням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за період, який перевірявся органом державної податкової служби, а саме листопад 2008 року. Результати перевірки були оформлені актом від 03.03.2011 р. №578/43-010/05471230 (а.с. 8-29 т. 1).

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 та п. 7.6. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: субєктом господарювання не підтверджено факт отримання (поставки) природного газу по податковій накладній № 15643 від 30.11.2008 р. в обсязі 27805,0 тис.м. куб. на загальну суму 40045873,20 грн. у т.ч. ПДВ 6674312,20 грн., а відповідно не використано в господарській діяльності підприємства.

За результатами перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідачем було зменшено р. 18.2 "відємне значення" на 5731562,00 грн. та р. 26 "залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на 942750,00 грн. Загальна сума зменшення відємного значення склала 6674312,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 03.03.2011 р. №578/43-010/05471230 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 р. №0000070843, яким позивачу зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість в розмірі 6674312,00 грн. (а.с. 30-31 т. 1).

Судом встановлено, та визнається сторонами, що Відкрите акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" засновано відповідно до наказу Міністерства палива і енергетики України від 17.03.2003 р. №133 "Про створення відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5” шляхом перетворення державного підприємства „Харківська ТЕЦ-5" у відкрите акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5". 18.03.2010 р. змінено назву підприємства з Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5".

30.12.2010 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість в звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2008 р. Відповідно до надісланого уточнюючого розрахунку позивачем було збільшено податковий кредит листопада 2008 р. на 6674312,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р., виписаної з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (а.с. 32 т. 1).

В описовій частині акту перевірки від 03.03.2011 р. №578/43-010/05471230 та в запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що факт отримання природного газу за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р., укладеним між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", за податковою накладною №15643 від 30.11.2008 р. в обсязі 27805,00 тис.куб.м. на загальну суму 40045873,00 грн. в т.ч. ПДВ 6674312,00 грн., в листопаді 2008 р. не підтверджується приладами обліку ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" в наведеному місяці.

В судовому засіданні представник відповідача в підтвердження власної правової позиції надав пояснення, що ДПІ не заперечує проти того, що вказаний газ було дійсно отримано ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", але не в листопаді 2008 року, а в травні 2008 року. Тому, на думку ДПІ, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" безпідставно вказала в податковій накладній №15643 від 30.11.2008 р. дату отримання газу листопад 2008 року.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що оскільки факт отримання вищенаведеної кількості природного газу не підтверджено приладами обліку ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" в листопаді 2008 р., тому вказаний природний газу не було використано в господарській діяльності підприємства, чим порушено вищенаведені норми Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р., укладеним між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" (а.с. 34-35 т. 1), природний газ в обсязі 27805,00 тис.куб.м. на загальну суму 40045873,00 грн. в т.ч. ПДВ 6674312,00 грн. був отриманий позивачем не в листопаді 2008 р., а в травні 2008 р..

Вказані висновки підтверджуються актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 р. до договору №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. (а.с. 38 т. 1), в якому зазначено, що природний газ в обсязі 27805,00 тис.куб.м. було передано з ресурсів травня 2008 р.; розподільчим актом споживання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" природного газу в травні 2008 р., який було складено між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ВАТ "Харківміськгаз". Відповідно до положень вказаного розподільчого акту саме в травні 2008 р. позивач отримав та спожив від ДК „Газ України” за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. природний газ в обсязі 27805,00 тис.куб.м. (а.с. 36 т. 1).

Суд зазначає, що ВАТ "Харківміськгаз" є газорозподільчим підприємством, тобто підприємством яке здійснює транспортування природного газу від магістрального (загальноукраїнського) трубопроводу до окремих підприємств в межах м. Харкова, в тому числі і до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5". Саме ВАТ "Харківміськгаз" встановлює в якому місяці та обсязі було протранспортовано природний газ, за якими договорами і від яких постачальників. Жодний інший субєкт господарювання не має ані повноважень, ані можливості встановити вищенаведені факти.

За таких обставин, документи, які складені за участі ВАТ "Харківміськгаз", в т.ч. розподільчий акт споживання природного газу в певному місяці, і є тим самим первинним джерелом доказової інформації, на підставі яких мають встановлюватись періоди та обєми споживання природного газу з боку господарюючих субєктів. Вказана обставина, з врахуванням положень Ліцензійних умов "Провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу", затверджених наказом Держкомпідприємництва від 30.09.2005 р. № 89 та постановою НКРЕ від 30.09.2005 р. № 859, а також постанови НКРЕ від 21.06.2007 р. № 812 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ "Харківміськгаз", які були чинними на момент постачання природного газу, свідчить про те що зазначений природний газ доставлений (протранспортований) до позивача саме травні 2008 р., а не в листопаді 2008 р.

Додатково вищенаведені обставини постачання природного газу в травні 2008 р. з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. в обсязі 27805,00 тис.куб.м. підтверджені в листі ВАТ "Харківміськгаз" від 04.03.2011 р. №06/849 (а.с. 40-41 т. 1) та в листі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 29.11.2010 р. №64-2174/2 (а.с. 39 т. 1).

Окрім того, відповідачем під час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення не були враховані положення рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2010 р. та постанова Вищого господарського суду України від 23.02.2011 р. по справі №33/81-09, відповідно до яких було підтверджено здійснення господарської операції з постачання природного газу за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. в травні 2008 р. з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в обсязі 27805,00 тис. куб.м. та стягнута заборгованість ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед вказаним підприємством.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, які були встановлені в рішенні господарського суду Харківської області від 28.09.2010 р. та постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011 р. по справі №33/81-09 по відношенню до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" в частині місяців поставки природного газу від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р., обсягів такої поставки, вартості отриманого природного газу, не підлягають доказуванню.

Вищенаведеним спростовуються твердження відповідача про те, що договір №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. не міг розповсюджувати свою дію на правовідносини, які виникли між позивачем та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в травні 2008 р.

Судом також не приймається до уваги посилання відповідача на ту обставину, що в травні 2008 р. позивач отримував природний газ не від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", а від ЗАТ "Укргаз-енерго" за договором №156/77/Т-08 від 29.01.2008 р. з огляду на наступне.

Наданий суду відповідачем акт приймання-передачі природного газу, складений між ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ЗАТ "Укргаз-енерго" не містить відповідного підтвердження газорозподільчої організації, а саме ВАТ "Харківміськгаз", внаслідок чого не може свідчити що природний газ в певному обсязі був отриманий (протранспортований) ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Обставини відсутності у ЗАТ "Укргаз-енерго" у квітні-червні 2008 року обсягів природного газу для постачання на умовах договору №156/77/Т-08 від 29.01.2008 р., крім іншого, встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2011 р. по справі №11/118-09 рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2010 р. по справі № 15/160-10, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України виключає необхідність їх доказування підчас розгляду цієї справи.

Суд зазначає, що перерахування грошових коштів в рахунок оплати природного газу (списання грошових коштів з банківського рахунку платника податків) було самостійною підставою виникнення права платника податків на податковий кредит відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Правову позицію відповідача щодо неправомірного зазначення дати відвантаження (виконання поставки) газу в податковій накладній №15643 від 30.11.2008 р. - 30.11.2008 р. (т. 1 а.с. 32) суд вважає безпідставною з огляду на наступне.

На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає, що у податковій накладній №15643 від 30.11.2008 р., яка була підставою для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 6674312,00 грн., в графі "дата відвантаження (виконання поставки) (оплати) товарів (послуг) " зазначена дата 30.11.2008 р. На думку відповідача, вищенаведена податкова накладна є первинним документом, який має підтверджувати дату здійснення господарської операції.

Суд вважає, що відповідачем було безпідставно ототожнено податкову накладну в якості звітного податкового документа і одночасно розрахункового документа, як це встановлено в п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Як вбачається з положень п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", саме податкова накладна складається на підставі первинних облікових документів та не може визначати (фіксувати) факт здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що податкова накладна №15643 від 30.11.2008 р. містить всі необхідні реквізити, які були передбачені п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та відповідає іншим вимогам, які встановлені у наведеній статті.

Суд зазначає, що недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Відповідно до положень п. 12.1. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165, в графі 2 Податкової накладної зазначається дата виникнення податкового зобовязання у продавця, в випадку оформлення податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р. дата виникнення податкового зобовязання ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Відповідно до положень зазначеного порядку, позивач не був наділений правом впливати на процес складання податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р., внаслідок чого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначив в графі 2 податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р. ту дату, в яку він вважав, що у нього виникли податкові зобовязання. Визначення дати виникнення податкових зобовязань продавця не може свідчити про порушення порядку заповнення податкової накладної та не впливає на виникнення права на податковий кредит у покупця.

Матеріали справи свідчать, що 29.01.2010 р. позивач звернувся до керівника установи відповідача з листом №01-18/161, в якому зазначались проблемні питання стосовно того, що природний газ за договором №406-06/08-2128 від 06.11.2008 р. був спожитий в квітні та травні 2008 р., а оформлення договірних відносин між сторонами відбулось лише в листопаді 2008 р. До листа додавались відповідні первинні документи, в т.ч. і податкова накладна №15643 від 30.11.2008 р., а в самому листі було поставлено питання стосовно того, чи має право позивач на включення до податкового кредиту ПДВ за вищенаведеною податковою накладною (а.с. 42 т. 1).

На лист від 29.01.2010 р. №01-18/161 було надана відповідь від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039 (а.с. 44-47 т. 1), в якій, крім іншого, зазначалось, що за наявності в поточному періоді 2010 р. документального підтвердження запізнення отримання податкових накладних, датованих листопадом 2008 р. підприємство має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді. Вказана відповідь відповідно до положень пп. "г" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважається податковим розясненням.

Судом встановлено, що позивач отримав податкову накладну від 30.11.2008 р. №15643 з запізненням, а саме 23.12.2008 р., про що свідчить лист ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 23.12.2008 р. №18/3-1290 (а.с. 33 т. 1).

За таких обставин, позивач мав право відобразити наведену податкову накладну в грудні 2008 р. В той же час, внаслідок помилки, податкова накладна від 30.11.2008 р. №15643 не була відображена в грудні 2008 р. Наведені обставини не позбавляли ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" права на виправлення самостійно виявлених помилок в податковій звітності з податку на додану вартість в наступних податкових періодах відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), що і було зроблено в грудні 2010 р. шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість в звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2008 р. (а.с. 83-86 т. 1).

Отже, під час віднесення до складу податкового кредиту за листопад 2008 р. податку на додану вартість відповідно до податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р. позивач діяв відповідно до наданого податкового розяснення, що містилось в листі відповідача від 15.02.2010 р. №1808/10/31-039.

Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, як: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність з боку позивача порушень п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 та п. 7.6. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" під час включення до складу податкового кредиту листопада 2008 р. сум податку на додану вартість відповідно до податкової накладної №15643 від 30.11.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем, СДПІ ВПП у м. Харкові не доказана правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення від 16.03.2011 року №0000070843.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 16.03.2011 року №0000070843. <сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 11.11.2011 року.

Головуючий Сагайдак В.В.

Судді Шляхова О.М

Піскун В.О.

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >В.В.Сагайдак< >