Постанова № 19383041, 27.10.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4218/2011

27 жовтня 2011 року 10год. 40хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Млинівського районного центру зайнятості <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Млинівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з гр. ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої нею допомоги по безробіттю в сумі 619,80 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Відповідача в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання завили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за навними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що 28.09.2007 року Відповідачка була зареєстрована в центрі зайнятості як шукаюча роботу. На восьмий день після реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 була подана заява, на підставі якої прийнято рішення про надання їй статусу безробітної. Таким чином з 05.10.2007 року центром зайнятості призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю. В період з 05.10.2007 року по 23.01.2008 року Відповідачка перебуваючи на обліку в Млинівському районному центрі зайнятості як безробітна отримувала допомогу по безробіттю.

Актом №18 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості не повідомила спеціаліста центру зайнятості про те, що з 07.10.2005 року зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа , що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6960489.

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки особи, яка звернулася до ЦЗ (а.с.12), копією заяви про надання статусу безробітного (а.с.11), актом №18 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.6), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6960489. (а.с.13-14).

Як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6960489 станом на 09.09.2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 16.09.2005 року вчинено запис про реєстрацію №25990000000000476, тобто ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Млинівському районному центрі зайнятості як безробітна та в період отримання матеріального забезпечення не була позбавленастатусу фізичної особи підприємця.

В той же час, на момент подання заяви про надання статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 вказувала, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрована, просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 11).

В розумінні ч.1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, громадяни, що проживають на території України на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; самостійно забезпечуючі себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах належать в Україні до зайнятого населення.

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до п.5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що в період з 05.10.2007 року по 23.01.2008 року відповідач була фізичною особою - підприємцем, а відтак належала до зайнятого населення, тобто обставини, що виключали можливість призначення їй виплати допомоги по безробіттю та надання статусу безробітної, існували на момент її звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, а тому підлягає стягненню на користь позивача уся сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю, як безпідставно одержана ним, починаючи з моменту призначення такої допомоги.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 619,80 гривень суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати (державне мито) згідно ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Млинівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 80 коп. на р\р №37170974900242, код платежу 50040400, банк: ВДК у Млинівському районі, МФО 833017, код 23304033, одержувач: Млинівський районний центр зайнятості, із зазначенням в платіжному дорученні "Повернення допомоги по безробіттю від ОСОБА_1."

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Борискін С.А.