Постанова № 19382978, 21.10.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3650/2011

21 жовтня 2011 року 16год. 46хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Татарчук І.П. , представник Чумак В.О.

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Сервіс"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-Сервіс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002672342, №0002662342, №0002682342, №0001722343 від 10 серпня 2011 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. З висновками акта перевірки про порушення законодавства не погоджується, вважає, що висновки акта зроблені з неповним та неналежним вивченням первинних та інших документів, що засвідчують господарську діяльність позивача. Звертає увагу суду на положення п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. Вказує, що запит податкового органу від 18 липня 2011 року №24789/23-121 не містив визначених законом переліку підстав для його надіслання, відтак, вважає, що позивач був фактично звільнений від обовязку надавати відповідь на такий запит. Зазначає, що всі факти, які відбулися після операцій з ТОВ «АЗС-Сервіс», не впливають на правоздатність ПП «РусОіл Інвест»та на оподаткування цих операцій. Крім того, позивач обґрунтовуючи свої вимоги до податкового органу, вказує, що витрати позивача по придбанню ПММ у ПП «РусОіл Інвест»підтверджені належними та допустимими документами: договором поставки №241109-001 від 24.11.2009 року, видатковою накладною №РН-0000014 від 30.12.2009 року, податковою накладною №14 від 30.12.2009 року, рахунком-фактурою №СФ-00009/1 від 30.12.2009 року, видатковою накладною №РН-0000017 від 20.01.2010 року, податковою накладною №17 від 20.01.2010 року, рахунком-фактурою №СФ-0000012 від 20.01.2010 року, а також платіжними дорученнями про оплату вказаного товару. На думку позивача, враховуючи на обставини, що вище викладені податковим органом хибно зроблено висновок про порушення вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно операцій з придбання у ТОВ «Бігма-Трейд», вважає, що висновок інспекторів відповідача ґрунтується виключно на даних попередньої позапланової перевірки за актом від 22 червня 2009 року. Однак, податковим органом не було враховано, що ці висновки повністю спростовані постановою Рівненского окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року в справі №2а-6353/09/1770.

З приводу №0002682342 від 10 серпня 2011 року висловлює думку про відсутність законних підстав для його винесення з огляду на наступне. Для перевірячих було надано всі документи по взаємовідносинах з ПП «РусОіл Інвест», а саме: договір поставки №241109-0011 від 24.11.2009 року, видаткова накладна №РН-0000014 від 30.12.2009 року, податковою накладною №14 від 30.12.2009 року, рахунком-фактурою №СФ-00009/1 від 30.12.2009 року, видатковою накладною №РН-0000017 від 20.01.2010 року, податковою накладною №17 від 20.01.2010 року, рахунком-фактурою №СФ-0000012 від 20.01.2010 року, а також виписками поточного рахунку в філії АТ «Укрексімбанк»у м. Рівне про оплату товару. Вказує на те, що позивачем для перевірки було надано документи, що засвідчують використання придбаних товарів у господарській діяльності. Тим самим у ТОВ"АЗС-Сервіс" є всі підстави для включення до податкового кредиту ПДВ сплаченого при розрахунках для ПП «РусОіл Інвест», оскільки ці суми ПДВ підтверджені необхідними документами, а контрагент позивача на момент здійснення вказаних операцій був зареєстрований платником ПДВ.

Щодо порушень, виявлених податковим органом в акті перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення №0001722343 від 10 серпня 2011 року вказує наступне.

Вказані інспекторами відповідача в акті дні на підприємстві встановлені неробочими. Під час перевірки було надано накази про встановлення режиму роботи та вихідних днів, згідно з якими на пункті шиномонтажу та регулювання розвалу-сходження коліс позивача ніхто не працював. Таким чином, вважає, що в неробочі дні продаж послуг не здійснюється, а відтак не здійснюються відповідно і розрахункові операції. Отже, позивачем і не порушено вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі про що було подано письмове заперечення. Вказує, що позивачу в ході перевірки направлено запит про надання пояснень та документальні підтвердження з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «РусОіл Інвест». Відповіді на даний запит податковий орган не отримав. Зазначає, що не було надано для перевірки договору позивача з вказаним контрагентом на придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ). Розрахунки за ПММ проводилися через розрахунковий рахунок в грудні 2009 року та січні 2010 року та проведені на суму 413099, 10 грн. Вказує на той факт, що свідоцтво ТОВ «РусОіл Інвест»як платника ПДВ анульовано 17 червня 2010 року. На думку, відповідача взаємовідносини позивача з вище вказаним контрагентом не спричиняють настання правових наслідків, не підтверджені повним пакетом первинних документів, є безтоварними, а тому не мали цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів. Тобто, договори та інші документи, складені з порушенням цивільної дієздатності, всі документи видані на виконання таких договорів, в тому числі податкові накладні, не створюють правових наслідків, що говорить про їх безтоварність.

Крім того вказує на те, що в перевіряємому періоді позивачем в податковому обліку не сформовано валових витрат по взаєморозрахунках із ТОВ «Бігма-Трейд», так як матеріали були віднесені на 151 рахунок.

Ствердив, що за матеріалами кримінальної справи №70/107-08 встановлено, що всі операції із придбання та реалізації ТОВ "Бігма-Трейд" мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Також зазначив, що позивач до перевірки не представив документів, які б підтверджували передачу товару від продавця до покупця, а також використання придбаних у ТОВ "Бігма-Трейд" матеріалів в господарській діяльності підприємства. За таких підстав вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково покликалися на те, що податковим органом в акті перевірки не наводить жодних доказів того, чи мали місце діяння контрагентів ознаки складу злочину щодо фіктивної господарської діяльності. Просили податкові повідомлення-рішення №0002672342, №0002662342, №0002682342, №0001722343 від 10 серпня 2011 року визнати протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. На думку представника податкового органу діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх господарських зобовязань. Відтак просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з врахуванням поданих письмових заперечень.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_9. Свідок дала показання, згідно з якими являється головним бухгалтером ТОВ «АЗС-Сервіс», вказала, що під час перевірки було надано перевіряючому всі наявні у позивача документи.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6. Згідно її показань, являється бухгалтером підприємства, який є позивачем в даній справі. Під час перевірки було надано всі документи, які запрошувалися перевіряючим податкового органу.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_7. Суду дала показання стосовно того, що являється бухгалтером ТОВ «АЗС-Сервіс». Вказала, що всі документи були надані податковому органу. Тим самим, підтвердила позицію попередніх свідків по даній справі.

Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_8, який безпосередньо здійснював перевірку позивача по справі. Згідно показань даного свідка, господарські операції проведені позивачем з контрагентами ТОВ "Бігма-Трейд" та ТОВ «РусОіл Інвест»не могли проводитися з огляду на відсутність в останніх економічних можливостей. Вказав, що на запит податкового органу від 18 липня 2011 року №24789/23-121 докумети, вказані в ньому перевіряючим не було надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 липня 2011 року посадовими особами ДПІ в м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АЗС-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р., про що було складено акт №942/23-100/25319659.

Під час її проведення податковим органом було встановлено, порушення зі сторони позивача п.5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. ,7.4.5 п. 7.4 ст., ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На підставі акта перевірки, 10 серпня 2011 року ДПІ в м. Рівне було складено податкові повідомлення-рішення №0002672342, №0002662342, №0002682342, №0001722343.

Перевірка була здійснена на підставі наказу начальника ДПІ в м. Рівне від 30 червня 2011 року за №884 та направлень від 8 липня 2011 року №943/23-100, №943/23-100, №954/23-200 та від 8 липня 2011 року №235/977/17-100.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу податкового повідомлення-рішення №0002682342 від 10 серпня 2011 року покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Бігма-Трейд".

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді мала місце господарська операція позивача з вказаним контрагентом, суть якої полягала у продажу кабеля у з ТОВ "Бігма-Трейд". Однак на думку суду, висновки податкового органу з приводу даної операції є хибними та не відповідають реальним обставинам справи. Дані обставини встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року по справі №2а-6353/09/1770: «…Також, позивачем , факт використання придбаних у ТОВ "Бігма-Трейд" матеріалів у власній господарській діяльності доведено первинною документацією. Так, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що придбаний у даного контрагента кабель (відповідного маркування) був використаний для прокладання по існуючим опорам по провулку Робітничому, 5 в м.Рівне, з метою забезпечення електропостачання належних позивачу на праві власності приміщень, що там розміщені. Право власності позивача на приміщення підтверджені витягом про реєстрацією права власності на нерухоме майно . Позивачем було укладено договір на виконання монтажних робіт від 10.07.2008 року, за умовами якого, ПП "Ранг" взяв на себе зобовязання виконати монтаж кабелю СІПс 4х95 по існуючим опорам в пров.Робітничий,5, м.Рівне . Виконання вказаного договору за посередництвом субпідрядника ТОВ "Азуріт-ЕК" підтверджено Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за липень 2008 року та Актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року форми №КБ-2 . Зовнішнє електропостачання виробничих приміщень прийнято в експлуатацію шляхом підписання акту №1 прийняття в експлуатацію електричних установок енергозабезпечення обєкта 22.08.2008 року. Аналогічний акт із зазначенням кабелю іншої марки, копія якого долучена до матеріалів справи податковим органом, судом до уваги не береться, з огляду на його недооформлення (відсутні підписи і печатки двох членів робочої комісії). Той факт, що позивач для забезпечення електропостачання своїх приміщень використав саме ту марку кабелю, яку придбав у ТОВ "Бігма-Трейд", підтверджується не лише даними договору на виконання монтажних робіт, формою №КБ-3 та форми №КБ-2, а й актом №50 від 31.12.2008 року про введення в експлуатацію лінії електропередач, на звороті якого зазначена розшифровка того, які саме електроматеріали та в якій кількості використано і протоколом перевірки ізоляції реєстр.№5211 від 14.07.2008 року, складеним ПП АСП "Інформ Сервіс Експрес" по результатам перевірки електротехнічною лабораторією .

Враховуючи сукупність вказаної документації та даних обліку позивача стосовно оприбуткування кабелю типу СИП 4х95 з комплектуючими саме за господарською операцією з ТОВ "Бігма-Трейд", суд приходить до висновку, що здійснення такої операції, як і її звязок з подальшою господарською діяльністю платника податку, належним чином підтверджено. Відповідно, ТОВ "АЗС-сервіс" правомірно віднесло до складу податкового кредиту, податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних у вказаного контрагента матеріалів, які були використані у межах господарської діяльності позивача.»

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд приходить до висновку, що віднесення всієї вартості кабеля до амортизаційних відрахувань є хибним, оскільки жодним первинним чи будь-яким іншим аналітичним документом не відображено такого.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість кабеля віднесена до збільшення вартості основних засобів і амортизація кабеля здійснена лише частково у складі основного засобу. Так, до 1 січня 2009 року амортизація на вказаний кабель взагалі не нараховувалася, оскільки останній прийнятий в експлуатацію з 31 грудня 2008 року. Тим самим, висновок відповідача щодо завищенням позивачем суми амортизаційних відрахувань у 2008 році на суму 26617, 00 грн. не відповідає дійсності.

Крім того, на момент видачі податкових накладних, вказаний суб'єкт являвся зареєстрованим платником ПДВ. За даними відомостей з офіційного веб-сайту ДПА, свідоцтво ТОВ "Бігма-Трейд", як платника ПДВ, видане 06.06.2007 року було анульоване 25.07.2008 року у звязку зі зміною даних платника та з видачею нового свідоцтва з терміном дії з 25.07.2008 року.

Як встановлено судом, податковим повідомленням-рішенням №0002662342 від 10 серпня 2011року відображено завищення позивачем валових витрат на 370866, 00 грн., зокрема: 344249, 00 грн. по операціях з придбання ПММ у ТОВ «РусОіл Інвест», оскільки ці операції не спричинили реального настання правових наслідків, не підтверджені повним пакетом документів, є безтоварними, а тому не мали цивільної правоздатності для формування фінансово-господарських документів.

Суд дані висновки ДПІ в м. Рівне вважає необґрунтованими та безпідставними.

Як було встановлено у судовому засіданні позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «РусОіл Інвест»були надані всі первинні документи у повному обсязі, що засвідчують господарські операції:

Договір поставки №241109-0011 від 24 листопада 2009 року;

-Видаткова накладна №РН-0000014 від 30 грудня 2009 року;

-Податкова накладна №14 від 30 грудня 2009 року;

-Рахунок фактура №СФ-00009/1 30 грудня 2009 року;

-Видаткова накладна №РН-0000017 від 20 січня 2010 року;

-Податкова накладна №17 від 20 січня 2010 року;

-Рахунок фактура №СФ-0000012 від 20 січня 2010 року.

Також було надано ввесь перелік первинних документів, що засвідчують використання автомобільних бензинів та дизельного палива придбаних в грудні 2009 р. та січні 2010 р. у контрагентів позивача (а.с. 82-110).

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України в разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У відповідності з вищевказаними положеннями Закону позивачем разом із запереченнями до акта перевірки надано всі документи податкової звітності, договори по операціях з ТОВ «РусОіл Інвест».

Згідно п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2011 року ДПІ в м. Рівне направлено запит №24789/23-121, в якому просить надати інформацію про взаємовідносини зі всіма контрагентами позивача, які здійснювали поставки нафтопродуктів.

На даний запит позивачем було надано інформацію з необхідними додатками 1 серпня 2011 року, тобто у відповідності п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача, що відповіді на даний запит не було отримано у встановлені строки та уповноваженими на те особами, суд не може взяти до уваги, позаяк це перекручування змісту положень податкового законодавства та трактування їх на свою користь у світлі нечіткого формулювання.

Також суд не може взяти до уваги посилання податкового органу на анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «РусОіл Інвест», оскільки такий запис було внесено 17 червня 2010 року, а всі юридичні факти, що відбулися поза межами взаємовідносин між ТОВ «АЗС-Сервіс»та його контрагентами не впливають на правоздатність останніх.

Відповідно до ч.3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р., до складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матерiальнiй або нематерiальнiй формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській дiяльностi.

У відповідності до пп. 5.2.1 п.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” №334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позовні вимоги позивача стверджуються наданими у судовому засіданні доказами, що стверджують можливість ТОВ «АЗС-Сервіс»приймати, транспортувати та зберігати нафтопродукти:

Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 4 січня 2008 року;

-Копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 січня 2008 року;

-Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 7 жовтня 2004 року;

-Копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від7 жовтня 2004 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №1 від 17 листопада 2003 року;

-Копія таблиці вихідних даних для резервуара №2 від 17 листопада 2003 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №3 від 17 листопада 2003 року;

-Копія таблиці вихідних даних для резервуара №3 від 17 листопада 2003 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №4 від 17 листопада 2003 року;

-Копія таблиці вихідних даних для резервуара №4 від 17 листопада 2003 року;

-Копія схеми знаходження резервуарів від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №1 від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №2 від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №3 від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №4 від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №5 від 2007 року;

-Копія градуювальної таблиці для резервуара №6 від 2007 року;

-Копія свідоцтв про реєстрацію автомобіля МАЗ (ВКС038884) та причепа (ВКС038885);

-Копія свідоцтв про повірку автоцистерн №2А/11016, №2А/11017 від 11 березня 2011 року;

-Копія свідоцтв про повірку автоцистерн №2А/13, №2А/14 від 20 березня 2009 року;

-Копія сторінок з журналу Реєстрації перевірок ТОВ «АЗС-Сервіс».

Згідно зп. 6.1 ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З приводу винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення №0002682342 від 10 серпня 2011 року судом встановлено наступні обставини.

Підставою для складання такого повідомлення-рішення стало завищення позивачем податкового кредиту на суму 68850, 00 грн. при приданні у ПП «РусОіл Інвест»ПММ.

З таким висновком ДПІ в м. Рівне суд не може погодитися. Як встановлено судом, для перевірки було надано всі документи по взаємовідносинах з ПП «РусОіл Інвест»: договір поставки №241109-0011 від 24.11.2009 року, видаткова накладна №РН-0000014 від 30.12.2009 року, податковою накладною №14 від 30.12.2009 року, рахунком-фактурою №СФ-00009/1 від 30.12.2009 року, видатковою накладною №РН-0000017 від 20.01.2010 року, податковою накладною №17 від 20.01.2010 року, рахунком-фактурою №СФ-0000012 від 20.01.2010 року, а також виписками поточного рахунку в філії АТ «Укрексімбанк»у м. Рівне про оплату товару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників сторін, показань свідків для перевірки позивачем у повному обсязі було надано документи, що засвідчують використання приданих товарів у господарській діяльності.

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином Законом визначено два випадки неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду:

- у разі не підтвердження витрат на сплату цього податку податковими накладними;

- у разі не підтвердження використання придбаних товарів чи послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги щодо змісту податкової накладної встановлені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Як вбачається з досліджених копій первинних документів та податкових накладних останні відповідають за змістом вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Матеріалами справи доведено, що податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ПП «РусОіл Інвест»податкових накладних. На момент видачі податкових накладних, вказаний суб'єкт являвся зареєстрованим платником ПДВ. Жодних доказів, що свідчили б про протилежне суду не було надано.

Стосовно встановлення відповідачем порушень вимог п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме факту невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 19 січня 2011 року, 18 лютого 2011 року, 23 лютого 2011 року, 26 липня 2011 року, 2 серпня 2011 року, 3 серпня 2011 року та 26 серпня 2011 року, суд встановив наступне.

Вказані інспекторами відповідача в акті дні на підприємстві встановлені неробочими. Дані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами: копіями наказів про встановлення робочих та вихідних днів у 2010 році та 2011 році № 9/рр. від 30 грудня 2009 року , №10/рр від 30 грудня 2010 року №10-1/1/рр. від 11 січня 2010 року, №10-1/2/рр. від 13 січня 2010 року, №10-1/3/рр. від 27 січня 2010 року, 10-1/4/рр. від 11 лютого 2010 року, №10-1/5/рр. від 16 лютого 2010 року, №10-1/6/рр. від 24 лютого 2010 року, №10-1/7/рр. від 2 березня 2010 року, №10-1/8/рр. від 11 березня 2010 року, №10-1/9/рр. від 17 березня 2010 року, №10-1/10/рр. від 22 березня 2010 року, №10-1/11/рр. від 24 березня 2010 року.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

Під час перевірки було надано накази про встановлення режиму роботи та вихідних днів, згідно з якими на пункті шиномонтажу та регулювання розвалу-сходження коліс позивача ніхто не працював. Таким чином, в неробочі дні продаж послуг не здійснюється, а відтак не здійснюються відповідно і розрахункові операції. Отже, позивачем і не порушено вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, відтак податкові повідомлення-рішення №0002672342, №0002662342, №0002682342, №0001722343 від 10 серпня 2011 року визнає протиправними та скасовує їх.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету. При цьому до судових витрат суд відносить витрати по сплаті судового збору та витрати на надання правової допомоги, які передбачені статтею 87 КАС України. Позивачем надано докази сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. . В той же час, судовий збір за вимоги немайнового характеру сплачується у розмірі 3,40 грн. Відтак, саме ця сума підлягає до присудження на користь позивача. Витрати на надання правової допомоги позивачу присуджуються в сумі 1245, 58 грн. При цьому суд враховує вимоги ч.3 ст.90 КАС України, яка визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом та вимоги частини 2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, де зазначено, що до набрання чинності відповідним законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання цих вимог КМ України прийнято постанову "Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" №590 від 27.04.2007 року. Додатком до цієї постанови визначено, що граничний розмір компенсації витрат, повязаних з правовою допомогою, не повинен перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. У 2011 році розмір мінімальної заробітної плати встановлювався з з 1 квітня - 960 гривень на місяць, з 1 жовтня - 985 гривень . З врахуванням того часу, який перебували представники позивача у судових засіданнях по справі, згідно журналів судових засідань, до присудження у відшкодування витрат на правову допомогу позивачу, відповідно до його клопотання про компенсацію судових витрат з визначенням грошового розміру судових витрат, які підлягають компенсації, підлягає 1245, 58 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0002672342, №0002662342, №0002682342, №0001722343 від 10 серпня 2011 року

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Сервіс" із Державного бюджету України судові витрати: судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп та витрати на надання правової допомоги в розмірі 1245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн. 58 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А