Постанова № 19381714, 09.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2011 року Справа № 2а-9527/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Бондар Ю.М.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2011 № 268/09-07)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 35218,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 35218,27 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на відособленому підрозділі «Шахта «Ніканор-Нова» ДП «Луганськвугілля» за результатами робочих місць встановлені роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, які відносяться до списку №2 виробництв, робіт, професій і посад що дають право на пільгову пенсію.

Згідно з п.п. «б-«з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 частини 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 та п.п.6.1-6.10 «Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове пенсійне страхування» №21-1, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції за № 64/8663 16.01.2004 відповідач зобовязаний був вносити до управління Пенсійного фонду України в Перевалському районі щомісяця до 25 го числа зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах. Проте станом на 01.10.2011 року за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року ВП «Шахта «Ніканор-Нова» має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка складає 35218,27 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві, уточнив період виникнення заборгованості, зазначивши період з 01.09.2011-30.09.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав відгук на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України , є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Державне підприємство «Луганськвугілля», і.к 32473323 зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1382120 0000 000520 ( ас.12).

Відокремлений виробничий підрозділ «Шахта «Ніканор-Нова» Державного підприємства «Луганськвугілля»,і.к 33846717, правовий статус без права юридичної особи(а.с.8), зареєстрований платником страхових внесків в УПФУ в Перевалсьькому районі ( а.с.10).

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 % оподаткування.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обовязок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах :

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що підтверджено матеріалами справи.( а.с.23-32).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Перевалському районі заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 до управління Пенсійного фонду України в Перевалському районі Луганської області, у звязку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 становить 35218,27 грн., що підтверджується зокрема карткою особового рахунку ( а.с.7).

Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час не відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії представника відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При прийнятті рішення, суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Сторонам розяснені вимоги статей 69-75 КАСУ, та наслідки їх невиконання.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 35218,27 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» ( і.к. 32473323) в особі Відокремленого виробничого підрозділу «Шахта «Ніканор-Нова» на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області ( 94300, м.Перевальськ,вул.Леніна,39 «а», р/р 25605301750 ЛОУ Ощадбанку м.Луганська, МФО 304665, код 21792593)заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в сумі 35218,27 грн.( тридцять пять тисяч двісті вісімнадцять гривень двадцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін