Постанова № 19381713, 10.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2011 року Справа № 2а-8903/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Цицюри О.О.

при секретарі судового засідання: Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача старший державний податковий інспектор юридичного

сектору ОСОБА_1, довіреність №9744/10 від 31.10.2011,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів на суму податкового боргу по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн., з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., а всього 577,30 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника, -

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2011 року позивач ДПІ в Лутугинському районі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» кошти на суму податкового боргу по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн., з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., а всього 577,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» (код ЄДРПОУ 13388069) зареєстровано Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області 05.02.1996 в якості субєкта підприємницької діяльності, про що 21.10.1999 у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за реєстраційним номером №04051543Ю0010031, внесено до ЄДРПОУ 05.02.1996 та взято на податковий облік в якості платника податків у ДПІ в Лутугинському районі Луганської області з 05.02.1996.

Станом на 27.09.2011 у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань ВАТ «Запчасть» має податковий борг у загальному розмірі 577,30 грн. за наступними податками:

- по комунальному податку в сумі 38,27 грн. (у тому числі: 15,00 грн. - штрафна санкція визначена податковим повідомленням рішенням №0001841501/0 від 22.06.2009 за порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), та 23,27 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення податкових зобовязань відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин),

- з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн. (у тому числі: 1,00 грн. - штрафна санкція визначена податковим повідомленням рішенням №0001821501/0 від 22.06.2009 за порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), та 535,03 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення податкових зобовязань відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин),

- з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., де сума податкового зобовязання визначена платником податків самостійно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 10.08.2009 №11516.

З метою погашення податкового боргу ДПІ в Лутугинському районі Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) були застосовані заходи щодо його стягнення шляхом направлення відповідачу першої податкової вимоги №1/37 від 25.10.2001 та другої податкової вимоги №2/121 від 27.11.2001.

Однак, усі прийняті заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, бажаних результатів не дали. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» кошти на суму податкового боргу по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн., з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., а всього 577,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкових зобовязань по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн., з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., а всього 577,30 грн., виникли до прийняття та набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” (який був чинним до 01.01.2011) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Запчасть» (код ЄДРПОУ 13388069) зареєстровано Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області 05.02.1996 в якості субєкта підприємницької діяльності, про що 21.10.1999 у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за реєстраційним номером №04051543Ю0010031, внесено до ЄДРПОУ 05.02.1996 та взято на податковий облік ДПІ в Лутугинському районі Луганської області з 05.02.1996 (аркуші справи 4,6,7).

Так, станом на 27.09.2011 у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань ВАТ «Запчасть» має податковий борг у загальному розмірі 577,30 грн. за наступними податками:

- по комунальному податку в сумі 38,27 грн. (у тому числі: 15,00 грн. - штрафна санкція визначена податковим повідомленням рішенням №0001841501/0 від 22.06.2009 за порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), та 23,27 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення податкових зобовязань відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин),

- з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн. (у тому числі: 1,00 грн. - штрафна санкція визначена податковим повідомленням рішенням №0001821501/0 від 22.06.2009 за порушення п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), та 535,03 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення податкових зобовязань відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1. ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин),

- з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., де сума податкового зобовязання визначена платником податків самостійно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 10.08.2009 №11516.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання. Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) ДПІ в Лутугинському районі Луганської області відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/37 від 25.10.2001 та друга податкова вимога №2/121 від 27.11.2001 (аркуші справи 8,9).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Перша податкова вимога №1/37 від 25.10.2001 та друга податкова вимога №2/121 від 27.11.2001, відповідачем отримані 26.10.2001 та 29.11.2001, на час судового розгляду справи не оскаржені та вважаються узгодженими.

Відповідно до вимог підпункту 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог підпункту 17.1.7. пінкту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Так, 22.06.2009 ДПІ в Лутугинському районі Луганської області за порушення термінів сплати податкових зобовязань до відповідача застосовано штрафні санкції з нарахуванням пені: по комунальному податку за податковим повідомленням-рішенням № 0001841501/0 в сумі 15,00 грн., пеня в сумі 23,27 грн. та з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням № 0001821501/0 в сумі 1,00 грн., пеня в сумі 535,03 грн.

Податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані 22.06.2009, що підтверджується особистим підписом керівника ВАТ «Запчасть» на корінцях податкових рішень (аркуш справи 11).

Даних про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень ДПІ в Лутугинському районі Луганської області №0001821501/0, №0001841501/0 від 22.06.2009 на час розгляду справи судом не встановлено,а тому вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 577,30 грн., у тому числі, по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн. та з податку на прибуток в сумі 3,00 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ВАТ «Запчасть» коштів у рахунок погашення існуючого податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 14 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» про стягнення коштів на суму податкового боргу по комунальному податку в сумі 38,27 грн., з податку на додану вартість в сумі 536,03 грн., з податку на прибуток в сумі 03,00 грн., а всього 577,30 грн., з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запчасть» (ідентифікаційний код юридичної особи 13388069, місцезнаходження: 92006 Луганська область, Лутугинський район, с.Успенка, кв.50 років Жовтня, буд.42) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом у загальному розмірі 577 грн. 30 коп. (пятсот сімдесят сім гривень 30 копійок), у тому числі, по комунальному податку в сумі 38 грн. 27 коп. (тридцять вісім гривень 27 копійок), перерахувавши кошти до місцевого бюджету Успенської селищної ради на розрахунковий рахунок № 33212828700177 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 23487074, з податку на додану вартість в сумі 536 грн. 03 коп. (пятсот тридцять шість гривень 03 копійки), перерахувавши кошти до державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31117029700170 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 23487074, з податку на прибуток в сумі 03 грн. 00 коп. (три гривні 00 копійок), перерахувавши кошти до державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31115009700170 в ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 23487074, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Відкрите акціонерне товариство «Запчасть».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 14 листопада 2011 року.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.О. Цицюра