Постанова № 19381625, 09.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2011 року Справа № 2а-9613/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання Ковіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2011 року позивач Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернулаяс до Луганського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн. в обґрунтування якого зазначив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 03.07.2001 за № 258 знаходиться на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за номером запису НОМЕР_2 12.06.2001. Згiдно звiтiв вiд 12.10.2009 р. № 15150, вiд 12.10.2009 р. № 15151, вiд 11.11.2009 р. № 17042, вiд 20.01.2010 р. № 20635, вiд 22.02.2010 р. № 2614, вiд 22.03.2010 р. № 3424, вiд 20.04.2010 р. № 5250 та вiд 20.05.2010 р. № 6885, наданих ОСОБА_1 до Сватiвської МДПI про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства, платник, вiдповiдно до ст. 3 Закону України «Про збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства», самостiйно нарахував суму збору за звiтний мiсяць, яка становить один вiдсоток вiд об' єкту оподаткування, у розмiрi 155,43 грн., 22,03 грн., 26,76 грн., 7,49 грн., 28,32 грн., 7,00 грн., 9,00 грн. та 6,00 грн. вiдповiдно. Станом на 13.10.2011 ФОП ОСОБА_1 допущено несплату до бюджету збору на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства у перiод з 12.10.2009 р. по 13.10.2011 р. в cyмi 116 грн. 87 коп., у тому числi податковi зобов 'язання у cyмi 112 грн. 21 коп. та пеня у cyмi 4 грн. 66 коп., яка виникла внаслiдок неперерахування до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, визначених вищезазначеними звiтами. На адресу ФОП ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу № 1/275 вiд 02.02.09, другу податкову вимогу № 2/276 вiд 04.03.09, якi були отриманi вiдповiдачем своєчасно. Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 податковий борг по збору на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства в сумі 166 грн. 87 коп., який виник за перiод з 12.10.2009 р. по 13.10.2010 р., до бюджету не перерахував. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній справі - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн. виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI та у період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ч.1 ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Виходячи з ст. 3 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.

Як вбачається з ст. 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) знаходиться на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області з 03.07.2001 за № 258, є фізичною особою підприємцем та зареєстрований 12.06.2001 за номером запису 2374017 0000 000862 (а.с. 6,8).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни, який був чинним до 01.01.2011.

Станом на 13.10.2011 згiдно звiтiв вiд 12.10.2009 р. № 15150, вiд 12.10.2009 р. № 15151, вiд 11.11.2009 р. № 17042, вiд 20.01.2010 р. № 20635, вiд 22.02.2010 р. № 2614, вiд 22.03.2010 р. № 3424, вiд 20.04.2010 р. № 5250 та вiд 20.05.2010 р. № 6885, наданих ОСОБА_1 до Сватiвської МДПI про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства, виникла заборгованість в сумі 155,43 грн., відповідач самостiйно нарахував суму збору за звiтний мiсяць, яка становить один вiдсоток вiд об' єкту оподаткування, у розмiрi 22,03 грн., 26,76 грн., 7,49 грн., 28,32 грн., 7,00 грн., 9,00 грн. та 6,00 грн. відповідно (12-19).

Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу були сформовані та направлені перша податкова вимога №1/275 від 02.02.2009 на суму 225,03 грн., яка була отримана відповідачем 02.02.2009, та друга податкова вимога №2/276 від 04.03.2009 на суму 281,63 грн. яка також була отримана відповідачем 04.03.2009 (а.с.10).

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені у встановленому законодавством порядку та вважаються узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобовязання судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обовязки щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України (який був чинним до 01.01.2011).

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку борг по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено 10 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового борг по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг по сплаті збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 116,87 грн. (сто шістнадцять гривень 87 копійок) в доход державного бюджету Сватівського району 19060100, (код отримувача 24048267, банк ГУДКУ у м. Луганську, МФО 804013, р/р 31211233700271).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена та підписана у повному обсязі та підписана 11 листопада 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян