Постанова № 19381594, 09.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 листопада 2011 року Справа № 2а-9768/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» про стягнення податкового боргу в сумі 7 412,13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» зареєстровано в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на облік ДПІ в м. Сєвєродонецьку. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. В січні 2011 року утворився податковий борг, який складається з боргу з податку на додану вартість в сумі 7 135,16 грн. та з боргу з податку на прибуток в сумі 276,97 грн. Податковий борг з податку на додану вартість підтверджується: податковим повідомленням-рішенням №0000191600 від 07.02.2011 року на суму 5 257,63 грн., з якої частково сплачено 30,31 грн., сума до стягнення становить 5 227,32 грн., податковим повідомленням-рішенням №0001591600 від 25.07.2011 року на суму 221,80 грн., податковим повідомленням-рішенням №0001601600 від 25.07.2011 року на суму 588,44 грн., податковою декларацією від 20.04.2011 року №20363 на суму 729, 00 грн., податковою декларацією від 20.05.2011 року №24700 на суму 142,00 грн., з якої частково сплачено 90,00 грн., сума до стягнення становить 52,00 грн., податковою декларацією від 20.06.2011 року №25863 на суму 210,00 грн., податковою декларацією від 08.07.2011 року №30313 на суму 181,00 грн., з якої частково сплачено 80,00 грн., сума до стягнення становить 101,00 грн., пеня в сумі 5,60 грн. Податковий борг з податку на прибуток в сумі 276,97 грн. підтверджується податковою декларацією від 09.08.2011 року №33720 на суму 477 грн., з якої частково сплачено 200,03 грн., сума до стягнення становить 276,97 грн. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №75 від 21.02.2011 року. У Державний реєстр обтяжень рухомого майна 19.05.2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» за №31455106 з терміном дії податкової застави до 19.05.2016 року. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7 135,16 грн. та податковий борг з податку на прибуток в сумі 276,97 грн. з рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.07.2006 року за №1 383 102 0000 001743, код ЄДРПОУ 34434595 (а.с.7-10), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 19.07.2006 року за №190 (а.с.11).

ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 344345912149, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.09.2006 № 16634456 (а.с.12).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» були подані до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість: №20363 від 20.04.2011 року, №24700 від 20.05.2011 року, №25863 від 20.06.2011 року, №30313 від 08.07.2011 року. В поданих податкових деклараціях відповідач самостійно визначив суми податку на додану вартість: за березень 2011 року - 729, 00 грн., за квітень 2011 року 142,00 грн., з яких сплачено 90,00 грн., залишок становить 52,00 грн., за травень 2011 року 210,00 грн., за червень 2011 року 181,00 грн., з яких сплачено 80,00 грн., залишок становить 101,00 грн. (а.с.15-22).

На підставі акту перевірки №128/16-34434595 від 02.02.2011 року, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191600/0 від 07.02.2011 року та визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5257,63 грн., з яких сплачено 30,31 грн., залишок становить 5227,32 грн. (а.с.13).

25 липня 2011 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку на підставі ст. 126 ПК України, у звязку з погашенням відповідачем грошового зобовязання з затримкою, були прийняті податкові повідомлення рішення форми «Ш» №0001591600 та №0001601600, в яких були визначені суми штрафу у розмірі 221,80 грн. та 588,44 грн. відповідно (а.с.14).

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У звязку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобовязань з податку на додану вартість, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 5,60 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 7135,16 грн.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюються правовідносини щодо плати податку на прибуток. Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Коло платників податку на прибуток підприємств визначено ст. 133 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. (ст.152 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» було подано до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №33720 від 09.08.2011 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства в розмірі 477,00 грн., з яких сплачено 200,03 грн., залишок становить 276,97 грн. (а.с.23-24).

Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток складає 276,97 грн.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 21.02.2011 року №75 (а.с.27).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» під № 31455106, термін дії податкової застави до 19.05.2016 року ( а.с.26).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт.95 Податкового кодексу України).

Таким чином, на дату розгляду справи податковий борг ТОВ «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» з податку на додану вартість становить 7135,16 грн., податковий борг з податку на прибуток становить 276,97 грн. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» про стягнення податкового боргу в сумі 7 412,13 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Механізації-Сєвєродонецьк» (код ЄДРПОУ 34434595, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна,2-б) податковий боргу сумі 7 412,13 грн. (сім тисяч чотириста дванадцять грн. 13 коп.), у тому числі:

податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 7 135,16 грн. (сім тисяч сто тридцять пять грн. 16 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач: УДК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627);

податковий борг з податку на прибуток у розмірі 276,97 грн. (двісті сімдесят шість грн. 97 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31119009700080, код платежу 11021000, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач: УДК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2011 року.

СуддяО.П. Островська