Постанова № 19381412, 03.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 року Справа № 2а-9404/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю:

прокурора-заявника: Сайтарли І.М. (посвідчення № 972 від 15.04.2010)

представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.06.2011 № 6450/09-15)

представника відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 868,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (далі УПФУ в Новопсковському районі Луганської області) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 868,34 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (реєстраційний номер 12.27.11 2075). Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний перераховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. Згідно до платіжних документів, розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з 01 січня 2010 року по 24 травня 2011 року, має перед управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області борг у розмірі 868,34 грн. Сума боргу відповідача складається з: суми боргу зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, який склався за період з 01 січня 2010 року по 24 травня 2011 року, у розмірі 868,34 грн. Суми страхових внесків своєчасно не сплачені відповідачем вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків. У звязку з чим, прокурор заявник просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 868,34 грн. на користь УПФУ в Новопсковському районі Луганської області.

Прокурор заявник та представник позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічно викладеним у позові та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не зявився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Вислухавши думку прокурора заявника та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст.121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій бездіяльності фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.60 КАС України прокурор може звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом про захист інтересів держави, самостійно визначаючи та обґрунтовуючи в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересів держави.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення заборгованості по страховим внескам є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, про що свідчить заява про реєстрацію платником страхових внесків (арк. справи 7).

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа-підприємець ОСОБА_4 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями зі сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування») фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, яка обрала особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) та сплачувала страхові внески відповідно до підпункту 4 пункту 8 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), нараховано страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1840,80 грн., з яких згідно картки особового рахунку сплачено 972,46 грн. (арк. справи 9-10, 11).

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків з 01.01.2011 по 24.05.2011 у розмірі 868,34 грн.

УПФУ в Новопсковському районі Луганської області відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідачу була надіслана вимога від 04 квітня 2011 року № Ф-1202 про сплату боргу на суму 868,34 грн., однак за закінченням терміну зберігання повернута поштовою службою без вручення адресату на адресу відправника, про що свідчить копія поштового конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 12).

Вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області відповідач не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків з 01.01.2011 по 24.05.2011 у загальному розмірі 868,34 грн. не сплатив, позовні вимоги прокурора заявника визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 30 та 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 листопада 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 листопада 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статтями 14, 15, 17, 18, 20, 106, підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 868,34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792583, місцезнаходження: 92303, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Айдарська, буд. 13, р/р 25605312749 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 364036) прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2011 по 24.05.2011 в сумі 868,34 грн. (вісімсот шістдесят вісім гривень 34 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07 листопада 2011 року.

СуддяІ.В.Тихонов