Постанова № 19381128, 02.11.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2011 року Справа № 2а-10157/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 грн., яке обґрунтовано тим, що КП “Сєвєродонецьккомунсервіс” є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області. У звязку з несплатою відповідачем податкового зобовязання з ПДВ по декларації №9009170130 від 20.10.11 у боржника виник податковий борг у сумі 86 038,00 грн. Відповідач повинен був сплатити податкове зобовязання до 30.10.2011 року. Заявником на адресу боржника були направлені: перша податкова вимога від 23.10.2001 року № 1/42, яка була отримана відповідачем 09.11.2001 року та друга податкова вимога від 11.12.2001 року №2/248, яка була отримана відповідачем 18.01.2002 року. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у відповідності із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Враховуючи вищевикладене, Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс”, відкритих у банках, на користь Держави кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 грн., постанову суду звернути до негайного виконання на всі відомі Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області рахунки, які вказані в поданні та які можуть бути відкриті потім в банківських установах, яка діє до повного погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у поданні.

Комунальне підприємство “Сєвєродонецьккомунсервіс” про дату, час та місце судового розгляду подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом повідомлено належним чином, про що свідчить звіт про відправку факсом копії ухвали суду.

У судове засідання представник платника податків не прибув, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив. Заперечення проти подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом до суду не надав.

Оскільки у відповідності із абзацом 3 частини 7 статті 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом було розглянуто за відсутністю представника платника податків.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Комунальне підприємство “Сєвєродонецьккомунсервіс” є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 03.11.1992 року за № 13831050001000184, перереєстроване 09.11.2004 року, код ЄДРПОУ 03327983 (а.с.7-11), перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 20.07.1995 року за № 1432 (а.с.12).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (який був чинним до 01.01.2011) Комунальне підприємство “Сєвєродонецьккомунсервіс” зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 033279812144, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.03.2005 № 16632147 (а.с.13).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України 20.10.2011 року КП “Сєвєродонецьккомунсервіс” подало до ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 86 038,00 грн. (а.с.18-19).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України КП “Сєвєродонецьккомунсервіс” протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.10.2011 року включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 31.10.2011 податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації від 20.10.2011 № 9009170130 в сумі 86 038,00 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується карткою «Борг» (а.с.16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”(який був чинним до 01.01.2011) Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області Комунальному підприємству “Сєвєродонецьккомунсервіс” було направлено податкові вимоги: перша податкова вимога від 23.10.2001 № 1/42 та друга податкова вимога від 11.12.2001 № 2/248 ( а.с.14-15).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію податкової застави Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” під № 7646801 ( а.с.17).

Оскільки перша податкова вимога від 23.10.2001 № 1/42 та друга податкова вимога від 11.12.2001 № 2/248 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що Комунальне підприємство “Сєвєродонецьккомунсервіс” станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 86 038,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у поданні, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що резолютивна частина судового рішення повинна мати вичерпні, чіткі та безумовні висновки по суті розглянутих вимог і суд не може у судовому рішенні вирішувати питання на майбутнє у звязку із вірогідним настанням певних наслідків, у вимогах податкового органу про звернення постанови суду до негайного виконання на всі рахунки, які можуть бути відкриті потім в банківських установах, суд відмовляє за безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі вимог частини 4 статті 94 КАС України та пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (код ЕДРПОУ 03327983) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 86 038,00 грн. (вісімдесят шість тисяч тридцять вісім грн. 00 коп.):

- з розрахункових рахунків № 26053060407923, 26044060081198, 26003060439628 у Луганській філії КБ “Приватбанк”, МФО 304795, платника податку Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, код ЕДРПОУ 03327983), на користь Держави р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, банк ГУДКУ в Луганській області, код 24046627, МФО 804013;

-з розрахункових рахунків № 2604330989313, 2600730189313у Луганській філії ПАТ «Промінвестбанку», МФО 304308, платника податку Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, код ЕДРПОУ 03327983), на користь р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, банк ГУДКУ в Луганській області, код 24046627, МФО 804013;

-з розрахункових рахунків № 2604730830469, 2604230330469, 2606630130469 у Сєвєродонецькій філії ПАТ «Промінвестбанку», МФО 304535, платника податку Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, код ЕДРПОУ 03327983), на користь р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, банк ГУДКУ в Луганській області, код 24046627, МФО 804013;

- з розрахункових рахунків № 2606430100340, 26007301392 у Сєвєродонецькому відділенні «Ощадного банку», МФО 364166, платника податку Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, код ЕДРПОУ 03327983), на користь р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, банк ГУДКУ в Луганській області, код 24046627, МФО 804013;

- з розрахункових рахунків № 26041000121286, 26006000020571 у АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, платника податку Комунального підприємства “Сєвєродонецьккомунсервіс” (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89, код ЕДРПОУ 03327983), на користь р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, банк ГУДКУ в Луганській області, код 24046627, МФО 804013.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

В задоволені вимог Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про звернення постанови суду до негайного виконання в частині звернення стягнення на всі рахунки, які можуть бути відкриті платником податків потім в банківських установах відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 листопада 2011 року.

СуддяС.М. Чиркін