Постанова № 19381040, 26.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2011 року Справа № 2а-7107/11/1270 < Текст >

<Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіГорпенюк О.А

при секретарі Марковій О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. від 02.09.2011 № 125),

представник відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 28.09.2011 № 16768/10/10-013),

представник третьої особи: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової адміністрації у Луганської області, третя особа ТОВ «ПКФ «Дельта» про скасування податкового повідомлення рішення № 00022008012 від 29.06.2011, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» про визнання дій протиправними, визнання неправомірним та недійсним податкового повідомлення-рішення

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне

6 червня 2011 року згідно з актом за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій звітності по податку на додану вартість №388/08-2/32363486 вказано, що ПАТ «Краснодонвугілля» порушені норми ч. а п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, було встановлено заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 26 122,00 гривень, заявленого в податковій декларації по податку на додану вартість за січень і лютий 2011 року. Причиною даних висновків стала помилкова думка контролюючого органу про відсутність з боку контрагента ознак господарської діяльності, відсутність даних про його місцезнаходження, а також відсутність інформації про наявність податкової звітності.

Оскільки, на думку контролюючого органу, відсутня господарська діяльність ПАТ «ПКФ «Дельта», отже вбачаються ознаки нікчемності операцій.

На підставі вказаних в акті перевірки висновків було винесено податкове повідомлення-рішення №0002208012 від 29.06.2011 року про збільшення грошового зобов'язання ПАТ «Краснодонвугілля» з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0002208012 від 29.06.2011 року не згідне, з наступних підставах:

Згідно з нормами ст. 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Між ПАТ «Краснодонвугілля» і ТОВ ПКФ «Дельта» укладено договір постачання від 21.12.2010 року №887-У/12-10КУО.

Твердження контролюючого органу про відсутність з боку ТОВ ПКФ «Дельта» ознак ведення господарської діяльності спростовуються наступними фактами: з боку Постачальника, на підтвердження права укласти даний договір, були надані документи, що встановлювали право: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АТ 1 №612290 від 24.09.2010 року; довідка Головного державного комітету статистики в Луганської області Серія АА №290551 про знаходження ТОВ ПКФ «Дельта» в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій України; копія Статуту ТОВ ПКФ «Дельта»; копія Свідоцтва №100307033 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.10.2010 року.

На виконання договору від 21.12.2010 року №887-У/12-10КУО Постачальником були здійснені постачання товарно-матеріальних цінності в адресу ПАТ «Краснодонвугілля», що підтверджується видатковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортною накладною.

На суми виконаних зобовязань були видані податкові-накладні.

Відповідно, в розумінні норм ст. 198.1 ПК Україна, перераховані документи є доказом операцій по реальному наданню послуг та здійснення господарської діяльності ТОВ ПКФ «Дельта», а також належного виконання зобов'язань за укладеним договором.

Крім зазначених доказів, платник, який здійснює операції, в результаті яких виникає об'єкт оподаткування ПДВ, зобов'язаний скласти податкову накладну і видати її покупцеві (п. 201.1 НК Україна).

Згідно з нормами ст. 201.10 ПК Україні: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту»

Тобто, на думку позивача, основним первинним документом, що підтверджує суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, є податкова накладна.

Наявність належним чином оформленої податкової накладної дає покупцеві право на відображення податкового кредиту

На виконання зазначених норм Постачальником 27.01.2011 року та 25.02.2011 року на адресу ВАТ «Краснодонвугілля» були надані податкові накладні № 270101 і № 394, оформлені належним чином.

Також для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту необхідно враховувати норми статті 201.8 НК Україна, яка говорить: право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

При нарахуванні суми податку в розмірі 26 122,00 гривень, що відносяться до податкового кредиту ПАТ «Краснодонвугілля» була здійснена перевірка про наявність даних про платника ПДВ і права на складання та видачу податкової накладної на офіційному сайті Державної Податкової адміністрації ТОВ «ПКФ «Дельта» (Копія сторінки веб-сайту ДПА додається).

Відповідно, ПАТ «Краснодонвугілля» норми статті 201.8 НК Україна не порушені.

Крім того протягом усього часу з моменту реєстрації ТОВ «ПКФ «Дельта» в Ленінської міжрайонної ДПІ м. Луганська в 2010 році вказане підприємство систематично надає податкову звітність, що й підтверджується актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, так як перевірка здійснена на підставі декларацій з ПДВ і таким чином інформація викликає сумніви у своїй достовірності і не А може бути покладена в основу прийняття оспорюваного рішення контролюючого органу.

Таким чином, вважаю, що суми податкового кредиту в розмірі 26 122,00 гривень, заявлені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень і лютий 2011 року правомірно відповідно чинного законодавства, а податкове повідомлення - рішення № 0002208012 від 29.06.2011 року винесено з порушенням законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, яке обґрунтував наступним.

СДПІ ВПП у м. Луганську, на підставі п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст.. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст.. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та відповідно до наказу СДПІ ВПП у м. Луганську від 31.05.2011р. № 262, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ „Краснодонвугілля" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 28.02.2012р. за результатами якої складено акт від 06.06.2011р. № 388/08-2/32363486.

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ «Краснодонвугілля» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість встановлені порушення ч. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-\Т зі змінами та доповненнями, в результаті чого ПАТ «Краснодонвугілля» занижено ПДВ на суму 26 122 грн., у т.ч. по періодах: за січень 2011 р. - 12 775,00 грн., за лютий 2011 р. - 13 347,00 грн.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо незгоди з висновками акту, щодо нікчемності правочинів ПАТ «Краснодонвугілля» з TOB «ПКФ «Дельта».

До СДПІ ВПП у м. Луганську надійшли акти Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.03.11 №168/23-37287667 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта», з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.01.11», та від 21.04.2011 № 615/16/37287667 «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженої відповідальністю «ПКФ «Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011р», якими встановлено, що в період з 01.01.2011р. по 28.02.2011р., відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання TOB «ПКФ «Дельта» (код 37287667) був директор ОСОБА_3

Згідно вказаного акту перевірки знаходження за юридичною адресою суб'єкта підприємницької діяльності, встановлено, що TOB «ПКФ «Дельта» за юридичною адресою не знаходиться.

Враховуючи те, що у TOB «ПКФ «Дельта» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (лист відділу податкової міліції Ленінської МДПІ від 25.03.2011 року № 2925/7/26-34), не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди є нікчемними.

Таким чином, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог ПАТ «Краснодонвугілля» відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 14.06.2004, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 016378 (а.с. 11)

Відповідно до наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 31.05.2011 № 262, проведене документальна позапланова невиїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (код ЄДРПОУ 32363486) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.01.2011 по 28.02.2011 (а.с. 90)

Повідомлення від 23.05.2011 № 28 та наказ від 31.05.2011 № 262 відповідач направив на адресу позивача заказним листом з повідомленням, про що свідчить фіскальний чек та поштове повідомлення (а.с. 93)

Згідно Наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 31.05.2011 № 262 підставою для проведення перевірки є п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Відповідно до ст.78 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 79 (п.п. 79.3) Податкового кодексу України визначено, що присутність платників податків документальної невиїздної перевірки не обовзкова.

Листом від 06.04.2011 № 6809/3/08-219 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки відповідач просив позивача надати документальне підтвердженян щодо правомірності формування податкового кредиту ПАТ «Краснодонвугілля», а саме ТОВ «Монтаж-демонтаж-проект» та ТОВ «ПКФ «Дельта» (а.с. 158 - 159), яке позивач отримав 187.04.2011, про що свідчить штамп підприємства на запиті (а.с. 158)

28.04.2011 ПАТ «Краснодонвугілля» відіслав простим листом на адресу відповідача відповідь на запит від 22.04.2011 № 4/1-20, у якому позивач відмовив у наданні витребуваної інформації, що і стало підставою для проведення перевірки, передбаченою п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст.. 78 ПК України.

Згідно акту від 06.06.2011 № 388/08-2/32363486 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Краснодонвугілля» з питань дотримання правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 (а.с. 13 - 24), винесено податкове повідомлення рішення від 29.06.2011 № 0002208012 (а.с. 12), яке позивач отримав 05.07.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на почтовому відправлені (а.с. 14).

Згідно висновку акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2011 № 388/08-2/32363486 встановлено порушення ПАТ «Краснодонвугілля» ч. «а» п. 198.1. ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 26122,00 грн., в тому числі за січень 2011 року 12775,00 грн., за лютий 2011 року 13347,00 грн.

Акт від 06.06.2011 № 388/08-2/32363486 позивач отримав 08.06.2011, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с. 13).

16.06.2011 позивач на адресу відповідача надав заперечення від 16.06.2011 № 4/1н-62 до акту 06.06.2011 № 388/08-2/32363486 (а.с. 102), яке СДПІ по РВПП у м. Луганську отримало 16.06.2011, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції та вх. № 3723/0 податкової (а.с. 102)

Відповідач на адресу позивача надіслав лист про надання відповіді на заперечення від 23.06.2011 № 11319/10/08-217 (а.с. 106) та висновок про результати розгляду заперечення від 23.06.2011 № 28/08-2/32363486 (а.с. 103 - 105), про що свідчить фіскальний чек та поштове повідомлення (а.с. 106 зворотній бік).

14.07.2011 позивач надав на адресу відповідача скаргу на рішення про збільшення грошового зобовязання (а.с. 45 48), про що свідчить штамп вхідної кореспонденції податкової (а.с. 45)

20.07.2011 ДПА в Луганській області направила на адресу позивача висновок від 20.07.2011 № 12581/8/08-215 (а.с. 127 - 129), який позивач отримав 21.07.2011, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача. (а.с. 127)

01.08.2011 позивач отримав від відповідача рішення про продовження строку розгляду первинної скарги від 28.07.2011 № 14685/25-08 (а.с. 49), про що свідчить штамп вхідної кореспонденції підприємства позивача.

07.09.2011 ДПА в Луганській області винесло Рішення від 07.09.2011 № 17692/25-08 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 131 133), яке позивач отримав 15.09.2011 вх. № 4053/8, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції підприємства (а.с. 131)

Згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2011 № 388/08-2/32363486 проведеною перевіркою відображення показників за період з 01.01.2011 по 28.02.2011, в сумі 96609642,00 грн., в тому числі за січень 2011 року 51620077 грн., за лютий 44989565,00 грн., на підставі документів наданих на час перевірки, встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 17 сумі 26122,00 грн., у тому числі за січень 2011 року 12775,00 грн., за лютий 2011 року - 13374,00 грн.

СДПІ по РЗПП у м. Луганську прийшло до висновку, що ПАТ «Краснодонвугілля» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту за січень 2011 року суму 12775,30 грн., за лютий 2011 року суму 13346,80 грн., сформовану за рахунок укладення нікчемних правочинів при придбанні товарів (робіт та послуг). В наслідок чого позивач у січні 2011 року до складу податкового кредиту було неправомірно віднесено суму ПДВ у розмірі 12775,30 грн. вартості придбання товарів (робіт та послуг) у ТОВ «ПКФ «Дельта» (код ЄДРПОУ 37287667).

До висновку про нікчемність правочинів при придбанні товарів (робіт та послуг) між ПАТ «Краснодонвугілля» та ТОВ «ПКФ «Дельта» (код ЄДРПОУ 37287667), СДПІ по РЗПП у м. луганську прийшов виходячи з наступного.

Згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.03.2011 № 168/23-37287667 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» з пттань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.01.201 по 31.01.2011» та акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.04.2011 № 615/16/37287667 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року» (а.с. 134 146)

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

В актах Ленінської МДПІ в м. Луганську зазначено наступне.

За результатами виїзду не встановлено місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Дельта" за юридичною адресою про що складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням № 198 від 15.04.2011 року. До ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено запит на встановлення місцезнаходження №1109 від 19.04.2011р.

В ході аналізу податкової звітності TOB "ПКФ "Дельта" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

TOB "ПКФ "Дельта" станом на 21.04.2011р., за юридичною та фактичною адресою не знаходиться.

Виходячи з вищенаведеного, TOB "ПКФ "Дельта" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB "ПКФ "Дельта" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності TOB "ПКФ "Дельта" фінансово-господарські взаємовідносини між TOB "ПКФ "Дельта" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ)).

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Враховуючи вищевикладене, правочини нібито укладені між TOB "ПКФ "Дельта" та підприємствами-постачальниками і підприємствами-покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході перевірки не підтверджено наявність придбання товарів (послуг) від підприємств-постачальників та постачання товарів (послуг) від підприємств-покупців за лютий 2011 p., що свідчить про те, що правочини між TOB "ПКФ "Дельта" та підприємствами-постачальниками і підприємствам-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Виходячи з вищенаведеного, TOB "ПКФ "Дельта" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у зв'язку з неформуванням податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у Tовариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Дельта" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (послуг) в підприємств-постачальників.

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В судовому засіданні було встановлено, що між ПАТ «Краснодонвугілля» та ТОВ «ПКФ «Дельта» укладений договір від 21.12.2010 на поставку ресурсів. (а.с. 34 - 35)

Відповідно до п.п. 2.1 договору від 21.12.2010 кількість та номенклатура ресурсів зазначена в специфікаціях до цього договору, які є його невідємною частиною.

Згідно специфікації № 2 від 27.01.2011 ТОВ «ПКФ «Дельта» передає, а ПАТ «Краснодонвугілля» ресурсі загальною вартістю 76651,80 грн., в т.ч. ПДВ - 12275,30 грн. (а.с. 160 - 161)

Згідно специфікації № 3 від 25.02.3011 ТОВ «ПКФ «Дельта» передає, а ПАТ «Краснодонвугілля» ресурсі загальною вартістю 80080,80 грн., в т.ч. ПДВ 13346,80 грн. (а.с. 225 - 226)

Підтвердженням отримання ресурсів ПАТ «Краснодонвугілля» від ТОВ «ПКФ «Дельта» є видаткова накладна № 394 від 25.02.2011 на суму 80080,80 грн. (а.с. 39), видаткова накладна № 270101 від 27.01.2011 на суму 76651,80 грн. (а.с. 42), прибутковий ордер № 183 від 25.02.2011 (а.с. 40), № 49 від 27.01.2011 (а.с. 43)

Підтвердженням транспортування ресурсів ТОВ «ПКФ «Дельта» вантажоотримувачу ПАТ «Краснодонвугілля» є товарно транспортна накладна АВ від 27.01.20211 (а.с. 44) та товарно транспортна накладна АВ від 25.02.2011 (а.с. 124).

Позивач в судовому засідання надав докази товарності угоди за договором від 21.12.2010 на поставку ресурсів, а саме: податкова накладна № 394 від 25.02.201 на суму 80080,80 грн. (а.с. 117) та податкова накладна № 270101 від 27.01.2011 (а.с. 224)

Підтвердженням оплати позивачем за ресурси ТОВ «ПКФ «Дельта» є виписки банку (а.с. 195 - 223)

Позивач в судовому засіданні надав докази діяльності ТОВ «ПКФ «Дельта», а саме: Статут ТОВ «ПКФ «Дельта», Довідка з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 612290 (а.с. 114 - 115), свідоцтво про реєстрацію платник а ПДВ серії НБ № 502990 від 26.10.2010 (а.с. 118), довідка про взяття на облік платника податків від 27.09.2010 № 1115 (а.с. 118 зворотній бік), довідка з ЄДРЮОФОП № 11428949 (а.с. 227 - 229).

Згідно податкових декларацій ТОВ «ПКФ «Дельта» з ПДВ за січень 2011 року, лютий 2011 року (а.с. 162 - 174), наданих в судовому засіданні ПАТ «Краснодонвугілля», ТОВ «ПКФ «Дельта» задекларував ПДВ згідно договору від 21.12.2010 за січень лютий 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання неправомірним дій щодо проведення перевірки задоволені позовні вимоги позивача та визнанні неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» (код ЄДРПОУ 37287667), яка оформлена актом № 615/16/37287667 від 21.04.2011.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за отриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.3. ст. 79 присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Факт надання та прийняття вищевказаної продукції підтверджується позивачем накладними, відомостями, податковими накладними, та іншими первинними документами.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ). За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд вважає, що наявність у покупця (позивача) належно оформлених документів, які відповідно до Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою є первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, що є виконанням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної транспортної документації, підтверджуючої отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку - товарно-транспортною накладною, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

В матеріалах справи є вся первинна транспортна документація, що підтверджує факт отримання ресурсів позивачем, згідно зазначеного вище договору. Відсутність даних у відповідача, щодо переходу власності на продукцію не є підставою для заниження суми бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 р. № 207 (далі - постанова №207) затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Так, згідно з вимогами Постанови № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є:

-фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

документи на вантаж;

-посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

-реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому -порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; -талон про проходження державного технічного огляду; -поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

Позивачем в судовому засіданні надані усі необхідні документи, що підтверджують факт отримання та транспортування ресурсів згідного вищезазначеного договору від 21 грудня 2010 року.

Вирішуючи питання про правомірність винесення СДПІ по РЗПП у м. Луганську податкового повідомлення - рішення від 29.06.2011 № 0002208012 суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, визначена у податкових деклараціях позивача та сформована позивачем як відємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.

Під час розгляду справи позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт надходження ресурсів та отримання його ПАТ «Краснодонвугілля» згідно договору від 21 грудня 2010 року.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій між ПАТ «Краснодонвугілля» та ТОВ «ПКФ «Дельта».

Доказів того, що отримані від контрагента податкові накладні, використанні для формування податкового кредиту позивачем в січні - лютому 2011 року, оформлені неналежним чином, відповідачем не надано.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0002208012 від 29.06.2011.

Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що до обґрунтованості позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено у акті перевірки та не надано доказів, які б з огляду на положення ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 достеменно свідчить про нікчемність правочинну.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковою не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначене свідчить про реальність господарських операцій за спірним договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 72 КАС України, вирок суду по кримінальним справам, які б містили в собі встановлені судом обєктивні дані про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами в матеріалах справи не міститься Суд вважає, що доведення факту існування нікчемного правочинну повинно здійснюватись певним засобом доказування.

Суд приходить до висновку про доведеність позивачем реальності здійснених між ним та контрагентом правочинну, та наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення рішення № 00022008012 від 29.06.2011.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позовні вимоги в частині визнання дій СДПІ по РВПП в м. Луганську щодо винесення податкового повідомлення рішення № 0002208012 від 29.06.2011 протиправними суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть податкові повідомлення - рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови буде складено та підписано 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання щодо судового збору вирішується відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової адміністрації у Луганської області, третя особа ТОВ «ПКФ «Дельта» про скасування податкового повідомлення рішення № 00022008012 від 29.06.2011 задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення № 00022008012 від 29.06.2011.

Стягнути судові витрати в сумі 1,70 (Одна грн. 70 коп.) гривень на користь Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (ідент. код 32363486, 94400 Луганська обл., м. Краснодон, вул. Комсомольська, б. 5) з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2011 року.

< Текст >

<Текст >

СуддяО.А. Горпенюк