Постанова № 19380956, 26.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2011 року Справа № 2а-547/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.12.2010 б/н),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2011 №07/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року №0001072301/0,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2011 року Рубіжанське учбово-виробниче підприємство №2 Українського товариства сліпих звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року №0001072301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599) за жовтень 2008 року та лютий-червень 2009 року було складено акт від 29 листопада 2010 року №1281/2301/25367730. На підставі зазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року №0001072301/0 про стягнення з Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих суми податкового зобовязання у сумі 252531,00 грн., у тому числі за основним платежем 168354,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84177,00 грн., у звязку з порушенням позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість», а саме не надання документів на підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 168354,00 грн.

Позивач зазначає, що у відповідності з вимогами Закону України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» наявність належно оформленої податкової накладної виданої продавцем є законною підставою для формування податкового кредиту покупцем. Таким чином, сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивачем сформована правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, а саме ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599).

Крім того, позивач послався на те, що відповідно до запитів Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції від 15 січня 2009 року №231-15/01-25367730, від 14 травня 2009 року №3275/1510/25367730від 10 липня 2009 року №4819/1522/25367730 та від 10 липня 2009 року №4818/1522/25367730 про надання підтверджуючих документів щодо господарських відносин з ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599) Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих було надано відповіді від 19 лютого 2009 року №19, від 15 червня 2009 року №108-110, від 08 вересня 2009 року №191-192 з наданням усіх документів, що підтверджують господарські відносини з контрагентом - ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599) та податкові накладні, які підтверджують правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту, оскільки відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Таким чином позивач наголосив, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою щодо законного формування складу податкового кредиту, окрім випадків, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Однак в акті від 29 листопада 2010 року №1281/2301/25367730 відповідачем зазначено, що у позивача були відсутні відповідні податкові накладні, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивач повідомляв відповідача про те, що всі документи на момент формування податкового кредиту були в наявності, а у відповідях на запити надавались податкові накладні на підтвердження відносин з ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599), таким чином висновки акту перевірки є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року є протиправним, оскільки винесено на підставі помилкових висновків акту від 29 листопада 2010 року №1281/2301/25367730.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач Рубіжанська обєднана державна податкова інспекція в Луганській області позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову в яких зазначила, що на виконання наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», відділом оподаткування юридичних осіб Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області проведено аналіз податкової звітності з податку на додану вартість Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих шляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів підприємства за жовтень 2008 року, за лютий 2009 року, за березень 2009 року, за квітень 2009 року, за травень 2009 року та червень 2009 року.

В результаті проведеного аналізу встановлено розбіжності між сумами податку на додану вартість, зазначеними в розділі 2 «Податковий кредит» додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, за лютий 2009 року, за березень 2009 року, за квітень 2009 року, за травень 2009 року та червень 2009 року наданих позивачем до Рубіжанської ОДПІ та показниками податкової звітності його контрагентів, зокрема - ТОВ «ТКФ «Опторг-Т».

З метою усунення розбіжностей, відділом оподаткування юридичних осіб проведені документальні невиїзні перевірки, в ході яких підприємством позивача надавалися копії податкових накладних по постачальнику ТОВ «ТКФ «Оптторг-Т».

За результатами документальних невиїзних перевірок розбіжності не усунені, в звязку з чим на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» та п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та виконання п.4.6 Наказу ДПІ України від 18.04.2008 № 266 та у звязку з не можливістю проведення зустрічних перевірок, начальником Рубіжанської ОДПІ було прийнято рішення про необхідність проведення виїзної документальної перевірки Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих.

03 червня 2010 року за № 3899-2301-112/1 Рубіжанською ОДПІ на адресу Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих було направлено запит про надання пояснення та їх документального підтвердження з питань відносин із ТОВ «Торгово-Комерційна фірма «Оптторг-Т». Але, листом від 10 червня 2010 року № 142 Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих було повідомлено, що у звязку з помилковим знищенням документів підприємство не має можливості надати, документи, що запитуються, та що на даний час вживаються заходи щодо відновлення втрачених документів. До листа було додано наказ № 35-П від 10 червня 2010 року «Про відновлення документів», яким зобовязано головного бухгалтера в тримісячний строк прийняти заходи та поновити увесь перелік документів, які були помилково знищені.

07 жовтня 2010 року за № 7034-2301-112/2 Рубіжанською ОДПІ на адресу Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих було направлено запит про надання пояснення та їх документального підтвердження з питань відносин із ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т». Але, листом від 15 жовтня 2010 року № 194 позивачем було повідомлено, що підприємством було вжито заходів щодо відновленню втрачених документів, але станом на 15 жовтня 2010 року не отримано відповідей та документів від контрагента.

У звязку з вище викладеним, на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було видано наказ № 226 від 11 листопада 2010 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки».

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за рахунок відсутності документів, які б підтвердили фінансово-господарські відносини з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т», а саме: документів, по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, їх транспортування, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (послуг); будь-яких документів, підтверджуючих їх використання в господарській діяльності; підтверджуючих документів про розрахунки з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» за отримані матеріали (послуги); не надано податкових накладних отриманих від ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 168354,00 грн. На підставі чого, Рубіжанською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року №0001072301/0 про стягнення суми заниженого податку на додану вартість на загальну суму 252531,00 грн., у тому числі 168354,00 грн. - основного боргу та 84177,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Факт відсутності первинних, бухгалтерських та інших документів, що свідчать по діяльність субєкта господарювання, які б спростовували викладені в акті перевірки факти, засвідчено підписом головного бухгалтера Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих Багми Я.С.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Рубіжанське учбово-виробниче підприємство №2 Українського товариства сліпих зареєстровано виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області за №13901070007000350 та зареєстроване як платник податків (т.1 а.с.10-16).

Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області проведено позапланову виїзну перевірку Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих (код 25367730) з питань дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2008 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року та червень 2009 року, за результатами якої складено акт №1281/2301/25367730 від 29 листопада 2010 року (т.1 а.с.33-52).

Згідно висновків акта перевірки №1281/2301/25367730 від 29 листопада 2010 року перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за рахунок відсутності документів, які б підтвердили фінансово-господарські відносини з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т», а саме: документів, по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, їх транспортування, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (послуг); будь-яких документів, підтверджуючих їх використання в господарській діяльності; підтверджуючих документів про розрахунки з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» за отримані матеріали (послуги); не надано податкових накладних отриманих від ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 168354,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2008 року на суму 36800,00 грн., лютий 2009 року на суму 36221,00 грн., березень 2009 року на суму 9333,00 грн., квітень 2009 року 28500,00 грн., травень 2009 року на суму 30000,00 грн. та червень 2009 року на суму 27500,00 грн.

На підставі акта позапланової виїзної перевірки Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих з питань дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2008 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року та червень 2009 року від 29 листопада 2010 року №1281/2301/25367730 Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було згідно з пунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2010 року №0001072301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 252531,00 грн. з яких за основним платежем 168354,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84177,00 грн. (т.1 а.с.20).

Сторонам розяснювались вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Судом приймались заходи щодо всебічного та обєктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у сторін додаткових доказів на підтвердження їх правової позиції з приводу заявленого позову. З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

При вирішенні даної справи суд виходить з такого.

До 01 січня 2011 року платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим законом (п.1.6 ст.1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету Уукраїни (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визнається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих укладено договір №020201 від 02 лютого 2009 року відповідно до якого з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» пордає Рубіжанському учбово-виробничому підприємству №2 Українського товариства сліпих на умовах EWX, м. Луганськ (в редакції Інкотермс 2000 року) продукцію в обсягах та кількості, зазначених в специфікаціях, які є невідємною частиною договору, а саме деревяні піддони та ліс кругляк (т.1 а.с.127).

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що поставки товарів від ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» до Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих за жовтень 2008 року було здійснено на підставі усного договору.

Операції з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» оформлені податковими та видатковими накладними, а оплата за придбані товарно-матеріальні цінності підтверджена квитанціями до прибуткових касових ордерів (т.1 а.с.129-188).

Всі вищезазначені податкові накладні включені Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2008 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року та червень 2009 року (т.2 а.с. 4-5; 9-10; 17-19; 23-25; 29-31; 215-216;).

Також матеріалами справи підтверджено факт використання Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т», в межах господарської діяльності підприємства (т.2, а.с. 32-150).

Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області подавались податкові деклараціі з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року та червень 2009 року, в яких згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 36800,00 грн., за лютий 2009 року на суму 36221,00 грн., за березень 2009 року на суму 9333,00 грн., за квітень 2009 року 28500,00 грн., за травень 2009 року на суму 30000,00 грн. та червень 2009 року на суму 27500,00 грн. (т.2 а.с. 1-3; 6-8; 11-13; 14-16; 2022; 26-28) за податковими накладними від 02 жовтня 2008 року №021007, від 22 жовтня 2008 року №221003, від 28 жовтня 2008 року №281001 (т.1 а.с.144-150), від 06 лютого 2009 року №060202, від 10 лютого 2009 року №100202, від 27 лютого 2009 року 270201 (т.1 а.с.135-137), від 27 березня 2009 року 270301 (т.1 а.с.151), від 02 квітня 2009 року №020401, від 06 квітня 2009 року №060401, 09 квітня 2009 року №090401, від 15 квітня 2009 року №150402 (т.1 а.с.158-161), від 07 травня 2009 року №070501, від 18 травня 2009 року №180501, від 22 травня 2009 року №220501, від 26 травня 2009 року №260501, від 29 травня 2009 року №290502 (т.1 а.с.168-172), від 03 червня 2009 року №030601, від 05 червня 2009 року №050601, від 11 червня 2009 року №110602, від 12 червня 2009 року №120602 (а.с.181-184), отриманими від ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено правомірність формування Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 36800,00 грн., за лютий 2009 року на суму 36221,00 грн., за березень 2009 року на суму 9333,00 грн., за квітень 2009 року 28500,00 грн., за травень 2009 року на суму 30000,00 грн. та червень 2009 року на суму 27500,00 грн. по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» з дотриманням вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Посилання відповідача на не надання документів, підтверджуючих правомірність формування податкового кредиту позивачем на загальну суму податку на додану вартість 168354,68 грн. за перевіряємий період суд не бере до уваги, оскільки однією з підстав для виключення сум з податкового кредиту слугував висновок податкового органу про порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на час проведення перевірки платником податків не були налані податкові накладні за перевіряємий період видані ПП «Оптторг-Т».

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність податкових накладних за перевіряємий період виданих ТОВ «Оптторг-Т» викликано обєктивними обставинами, а саме їх помилковим знищенням, що підтверджується листом від 10 червня 2010 року №142 яким відповідач повідомляється про помилкове знищення витребуваних документів, наказом №33-П від 09 червня 2010 року «Про утворення комісії для встановлення переліку відсутніх документів» та наказом №35-П від 10 червня 2010 року «Про відновлення документів» (т.1 а.с.67, 68, 69).

Про те, що спірні податкові накладні до їх знищення були в наявності у Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих свідчать листи від 19 лютого 2009 року №19, від 15 червня 2009 року №108-110, від 08 вересня 2009 року №191-192 згідно яких документи, що підтверджують господарські відносини з контрагентом - ТОВ «Торгово-комерціна фірма «Оптторг-Т» (код 39006599) та податкові накладні надавалися до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області (т.1 а.с. 27-32).

Вказані обставини не спростовувались відповідачем під час розгляду справи.

З огляду на те, що первинні бухгалтерські документи були відновлені позивачем після їх помилкового знищення суд прийшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту у спірних податкових періодах.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності у позивача доказів транспортування придбаного товару суд зазначає, що умовами договору №20201 від 02 лютого 2009 року, укладеному між ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Оптторг-Т» та Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих, передбачено, що поставка товару автотранспортом проводиться на умовах EXW у відповідності з Інкотермс-2000. Даний термін не передбачає обовязкової наявності договорів перевезення та страхування. Продавець зобовязаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів.

Крім того, суд зазначає, що наявність чи відсутність зазначених документів не впливає на податковий кредит, порядок формування якого визначений статтею 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Стосовно посилання відповідача на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 лютого 2009 року про закриття кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 за частиною 1 статті 205 КК України на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року суд зазначає наступне.

ОСОБА_5 притягувалась до кримінальної відповідальності за створення субєкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності. В постанові про закриття кримінальної справи відсутнє посилання на те, що за період існування ПП «ВКФ «Оптторг-Т» видані внаслідок ведення господарської діяльності фінансові та податкові документи є недійсними. Крім того, зазначеною постановою суду надана оцінка факту створення ПП «ВКФ «Оптторг-Т» з метою прикриття незаконної діяльності, але відсутня правова оцінка господарської діяльності підприємства за весь час після його створення.

Крім того, постанова про закриття кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 не встановлює недійсності господарських договорів, укладених ПП «ВКФ «Оптторг-Т» з іншими господарюючими субєктами. Зазначеною постановою встановлена вина фізичної особи, яка без належного встановлення у постанові обставин, що впливають на діяльність і відповідальність юридичної особи, не може впливати на результати господарської діяльності контрагента підприємства. Взагалі постанова про закриття кримінальної справи не містить посилання на господарські взаємовідносини ПП «ВКФ «Оптторг-Т» з Рубіжанським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства сліпих, тому не може служити доказом в розумінні ч. 1 ст. 79 КАС України.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, тому за відсутності доведених обставин щодо вчинення ОСОБА_5 протиправної діяльності щодо надання недостовірних документів Рубіжанському учбово-виробничому підприємству №2 Українського товариства сліпих, вказана постанова про закриття кримінальної справи не може бути доказом неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «ВКФ «Оптторг-Т».

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-28632/09/1270 від 31 березня 2010 року відповідно до якої визнано недійсним запис про державну реєстрацію від 09 липня 2008 року та припинено юридичну особу ТОВ «Оптторг-Т» з огляду на таке.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Разом із цим, з копії постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-28632/09/1270 від 31 березня 2010 року вбачається, що вона не набрала законної сили та виконанню не підлягає, що в свою чергу також виключає врахування її у якості доказу у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 КАС України.

З огляду на реальний характер операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Лугнської області від 09 грудня 2010 року №0001072301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 252531,00 грн. з яких за основним платежем 168354,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84177,00 грн.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області від 09 грудня 2010 року №0001072301/0, яким Рубіжанському учбово-виробничому підприємству №2 Українського товариства сліпих визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 252531,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Рубіжанського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 25367730, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонного, буд. 28) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 жовтня 2011 року.

СуддяР.С. Твердохліб