Постанова № 19380940, 25.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2011 року Справа № 2а-8175/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача : ОСОБА_1 дов. від 03.10.2011,

представників відповідача: ОСОБА_2 дов. від 23.11.2010 № 24126/10,

ОСОБА_3 дов. від 12.10.2011 № 15820/10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000352320 від 06.09.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000352320 від 06.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 10.08.2011 року по 16.08.2011 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №2121/23-217/35024266 від 23.08.2011 року, в якому зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» п.200.5 Податкового Кодексу України. У висновку відповідач зазначає, що ТОВ «Промисловий Інвестор - 2007» не мав права на бюджетне відшкодування, у звязку з тим, що придбанні основні засоби не зараховано на рахунок бухгалтерського обліку 10 в червні 2011 року, а зараховано тільки в липні 2011 року. Другою підставою для таких висновків є також те, що підприємство протягом останніх 12 місяців (з 01.06.2010 року по 31.05.2010 року) не мало достатніх обсягів оподаткованих операцій, а саме обсяги оподаткованих операцій становлять 338665 грн. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення за формою В3 №0000352320 від 06 вересня 2011 року, яке отримано нами поштою 13.09.2011 року. Зазначеним рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 977579 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення прийнято в порушення п.200.5 ст. 200 Податкового кодексу України. Тобто, особа, яка зареєстрована як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право на бюджетне відшкодування у разі, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Пунктом 198.3 Податкового Кодексу України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника. Тобто, ТОВ «Промисловий Інвестор - 2007» правомірно зараховано до складу податкового кредиту суми ПДВ, які сплачено при імпорті основних засобів, та при здійсненні інших витрат на придбання таких основних засобів. Тому позивач просив визнати протиправним, та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 0000352320 від 06 вересня 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення в яких зазначили, що ТОВ «Промисловий Інвестор - 2007» подало до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року з відповідним розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ. Згідно вказаної декларації, сума, щ підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 977579,00 грн. У період з 10.08.2011 року по 16.08.2011 року було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Промисловий Інвестор - 2007». За результатами перевірки складено акт від 23.08.2011 №2121/23-217/35024266 та встановлено порушення п. 200.5 ст. 200 Податкового Кодексу України. Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Промисловий Інвестор - 2007» мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а саме протягом останніх 12 місяців обсяги оподаткованих операцій складають 338665,00 грн., які менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, яка у червні 2011 року становить 977579,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор-2007», ідентифікаційний код 35024266 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.03.2007, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взятий на податковий облік ДПІ в Жовтневому районі 19.03.2007, зареєстрований платником податку на додану вартість 02.04.2007(а.с.29-50).

З 10.08.2011 по 16.08.2011 відповідачем Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2011 року. За результатами перевірки відповідачем 23.08.2011 складено акт за № 2121/23-217/35024266 (а.с.9-24). Підстави та порядок проведення вказаної перевірки позивачем не оспорювались.

Актом зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивачем п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого відповідачем зроблено висновок про відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 977579 грн. А саме, перевіркою встановлено, що позивач протягом останніх 12 місяців з 01.06.2010 по 31.05.2011 мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 338665,00 грн., які менше заявленої суми бюджетного відшкодування, яка у червні 2011 року становить 977579,00 грн.

На підставі акту перевірки 06.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» № 0000352320 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією від 15.07.2011 за червень 2011 року в сумі 977579,00 грн. (а.с.7).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI(надалі ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тобто, виходячи з наведених норм, особа, яка зареєстрована платником ПДВ, яка мала обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше ніж сума заявленого бюджетного відшкодування має право на бюджетне відшкодування, якщо формування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання основних засобів.

Правомірність віднесення безпосередньо придбаного позивачем обладнання - екструзійної лінії для виробництва стрічки та шпулі з алюмінію до основних засобів відповідачем не заперечується.

Проте, як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем норм п.200.5 ст. 200 ПК України ґрунтуються на твердженнях про те, що можливість виникнення права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування у разі, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, залежить від того, чи відображено на балансі підприємства придбання або спорудження основних фондів.

Так, в акті перевірки вказано, що сума бюджетного відшкодування за червень 2011 року виникла у звязку з придбанням обладнання (екструзійної лінії для виробництва стрічки та шпулі з алюмінію). За даними бухгалтерського обліку основні засоби відносяться до необоротних активів та обліковуються по рахунку 10 «Основні засоби». Перевіркою встановлено, що позивач за 2-й квартал 2011 року не зараховує на баланс (Д-т рах.10 «Основні засоби») екструзійну лінію для виробництва стрічки та шпулі з алюмінію, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за 2-й квартал 2011 року. Цю операцію відображено позивачем за 3-й квартал 2011 року (оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за 3-й квартал 2011 року. Придбану у травні 2011 року екструзійну лінію позивачем відображено по Д-т рах.152 «інвестиції», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 152 за 3-й квартал 2011 року.

Тобто, право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ відповідач повязує безпосередньо з фактом введення обладнання в експлуатацію та початком його використання у господарській діяльності, що підтверджено в судовому засіданні представниками відповідача.

Вказані висновки відповідача про відсутність права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, на думку відповідача виходять з норм п.п.14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

Згідно з п.п.14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до п.1 Положення основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ).

Як зазначалось, факт відображення придбаного позивачем обладнання - екструзійної лінії в бухгалтерському обліку, віднесення обладнання до основних фондів, а також факт придбання обладнання з метою використання в господарській діяльності встановлено в акті перевірки. Крім того, придбане обладнання введено в експлуатацію в липні 2011 року, що було відомо відповідачу на час проведення в серпні 2011 перевірки, та відображено в акті.

Вимоги вказаних відповідачем нормативних актів не повязують віднесення обєкту до основних засобів з фактом введення обладнання в експлуатацію. Відсутність дій платника щодо введення в експлуатацію обладнання не змінює статусу обладнання як основного засобу.

На думку суду, висновки акту перевірки суперечать безпосередньо наведеним нормам ПК України, а саме, п.п.14.1.138 п.14.1 ст. 14, п.200.5 ст. 200 ПК України, які не ставлять право платника на бюджетне відшкодування в залежність від рахунку в бухгалтерському обліку, на якому відображено придбання основного засобу та від введення обладнання в експлуатацію.

Вищенаведене вказує на неправомірність висновків проведеної перевірки, відтак, зважаючи на норми ст. 2 КАС України надає суду підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Інвестор - 2007» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська форми «В3» № 0000352320 від 06.09.2011. на суму 977579 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 31 жовтня 2011 року.

СуддяО.В. Солоніченко