Постанова № 19380749, 27.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2011 року Справа № 2а-7793/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Лушниковій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача старший державний податковий ревізор інспектор відділу погашення

прострочених податкових зобовязань ОСОБА_1, довіреність

№2815/24-017-539 від 29.08.2011,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19762,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2011 року Державна податкова інспекція в місті Первомайську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19762,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта» (код ЄДРПОУ 31197374) зареєстровано в якості субєкта господарської діяльності виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 09.11.2000 за реєстраційним номером № 04051968Ю0010075, внесено до ЄДРПОУ. ТОВ «Астарта» є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахункові рахунки. Станом на 25.08.2011 у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань підприємство має заборгованість за штрафними санкціями по податку на додану вартість у загальному розмірі 19762,49 грн. згідно податкових повідомлень-рішень №0000671602/0 від 25.10.2010 на суму 19757,69 грн. (термін сплати 04.11.2010), №0000681602/0 від 25.10.2010 на суму 2,80 грн. (термін сплати-04.11.2010), №0000691602/0 від 25.10.2010 на суму 2,00 грн.(термін сплати-04.11.2010). На виконання вимог п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) Державною податковою інспекцією в м.Первомайську Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення податкового боргу, а саме, направлені перша податкова вимога 1/52 від 05.03.2005 та друга податкова вимога №2/66 від 05.04.2005. Активи боржника знаходиться в податковій заставі згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №26514695 від 16.03.2010, строк дії застави до 16.03.2015. Однак, вжиті ДПІ в м.Первомайську Луганської області заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, позитивних результатів не дали. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта» кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19762,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), а нині на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта» взято на облік у якості платника податку на додану вартість в ДПІ в м.Первомайську Луганської області, про що видано ДПА України 29.03.2002 видано відповідне свідоцтво №16494074 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.12-зворотній бік).

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта» 09.11.2000 зареєстровано в якості субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області за реєстраційним номером № 04051968ю0010075 (а.с.12), дата включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 27.04.2007 (а.с.6) та взято на податковий облік Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області в якості платника податків з 28.11.2000 за №756 (а.с.13).

Станом на 25.08.2011 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Астарта» утворився податковий борг за штрафними санкціями по податку на додану вартість у загальному розмірі 19762,49 грн. згідно податкових повідомлень-рішень №0000671602/0 від 25.10.2010 на суму 19757,69 грн. (термін сплати 04.11.2010), №0000681602/0 від 25.10.2010 на суму 2,80 грн. (термін сплати-04.11.2010), №0000691602/0 від 25.10.2010 на суму 2,00 грн.(термін сплати-04.11.2010) (а.с.14), винесених на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 15.10.2010 №690/16-31197374, яким встановлено порушення вимог п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), а саме несвоєчасна сплата платником податку податку на додану вартість (а.с.15-16).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог підпункту 17.1.7. пінкту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) Державною податковою інспекцією в м.Первомайську Луганської області до відповідача були застосовані відповідні заходи, спрямовані на стягнення існуючого податкового боргу з податку на додану вартість, а саме, вручені перша податкова вимога №1/52 від 05.03.2005 (яка була отримана відповідачем 05.03.2005) та друга податкова вимога №2/66 від 05.04.2005 (яка була отримана відповідачем 05.04.2005) (а.с.9,9-зворотній бік,10,10-зворотній бік).

Активи боржника ТОВ «Астарта» знаходяться в податковій заставі, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №26514695 від 16.03.2010 зі строком дії застави до 16.03.2015 (а.с.11).

Однак зазначені заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 19762,49 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають нормам Податкового кодексу України, а тому підлягають до повного задоволення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19762,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта» (ідентифікаційний код юридичної особи 31197374, місцезнаходження: 93200 Луганська область, м.Первомайськ, вул.Щорса, буд.10) кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 19762 грн. 49 коп. (девятнадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 49 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта», в доход Державного бюджету України на р/р 31114029700054, отримувач ГУДКУ у Луганській області м.Луганськ, МФО 804013, ОКПО 24053509, код БК-14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03 жовтня 2011 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур