Постанова № 19380736, 05.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2011 року Справа № 2а-7686/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мазура Ю.Ю.

при секретарі: Лушниковій О.С.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 08.08.2011 № 22/07

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.11.2010 № 24126/10

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 20.07.2011 № 12030/10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 № 00000242320 форми «В1» та податкового повідомлення рішення від 20.06.2011 № 0000252320 форми «Р», -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 № 00000242320 форми «В1» та податкового повідомлення рішення від 20.06.2011 № 0000252320 форми «Р».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 лютого 2011 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010 року, про що було складено Довідку № 342/23-217/21789606 від 22.02.2011.

За результатами перевірки не встановлено взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, первинні та інші документи, які в судовому порядку визнанні недійсними. Перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку. Порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту податковим органом не встановлено. В довідці фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за листопада 2010 року, що складає 102447,00 грн., однак у висновку вказано, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопада 2010 року у сумі 102447,00 грн., що повязано з неотриманням відомостей по основним постачальникам на дату складання.

20 червня 2011 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Третій Рим» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, про що було складено Акт № 1599/23-217/21789606.

В Акті перевірки від 20 червня 2011 року № 1599/23-217/21789606 зазначено, що на порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Третій Рим» (і. к. 21789606) завищено податковий кредит на загальну суму 106546,00 грн. в тому разі за жовтень 2010 року на загальну суму ПДВ 105367,00 грн. за листопад 2010 року 1178,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування за листопада 2010 року на загальну суму ПДВ 102447,00 грн. та занижено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму ПДВ 2878,00 грн.; на порушення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого по ТОВ «Карло Імпекс» (і.п.н. 351771814233) підприємством ТОВ «Третій Рим» завищено податкові зобовязання за листопад 2010 року на суму ПДВ 1223,00 грн.

20 червня 2011 року ТОВ «Третій РИМ» подано до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську заперечення на акт перевірки від 20 червня 2011 року № 1599/23-217/21789606, в якому позивач просив скасувати акт перевірки.

20 червня 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» про те, що перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій РИМ» за податковий період листопад 2010 року в частині вимог п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями) завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 102447,00 грн.

Позивачем отримані податкові повідомлення - рішення від 20.06.2011 № 00000242320, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 102447,00 грн. та від 20.06.2011 № 0000252320, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2878,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 719,50 грн.

Вказані повідомлення-рішення винесені на підставі Акту від 20 червня 2011 року № 1599/23-217/21789606 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Третій Рим» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є незаконним та підлягають скасуванню, а висновки Акту перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 - є такими, що не відповідають нормам, податкового законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006».

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договором, специфікацією, довіреностями, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт.

В судове засідання прибув представник позивача, яка надала пояснення аналогічні викладеним в позові та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання прибули представники відповідача, які просили відмовити в задоволенні позовних вимог, підтримали доводи викладенні в запереченні на адміністративний позов, пояснивши, що під час проведення перевірки підприємством ТОВ «Третій Рим» не були надані документи, які підтверджують факт транспортування товару товарно-транспортні накладні. Перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «Третій Рим» показників декларації за жовтень листопад 2010 року по ланцюгу ТМЦ від підприємства ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» на суму ПДВ у жовтні 2010 року у сумі ПДВ -105366,70 грн. у листопаді 2010 року у сумі ПДВ 1179,50 грн. ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В ході перевірки податкового кредиту жовтня листопада 2010 року було встановлено порушення ведення податкового обліку ТОВ «Третій Рим» по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» в частині вимог п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 ВР (зі змінами та доповненнями), завищення податкового кредиту за жовтень-листопад 2010 року по ланцюгу постачання від постачальника ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» на суму ПДВ в жовтні 2010 року у сумі ПДВ 105366,70 грн., у листопаді 2010 року у сумі ПДВ 1179,50 грн.

У звязку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Третій Рим» відсутні обєкти оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) чим порушено вимоги п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Третій Рим» завищено податкові зобовязання з ПДВ по операціям з реалізації товарів (послуг) покупцем ТОВ «Карло Імпекс» у листопаді 2010 року на суму ПДВ 1222,50 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На момент виникнення спірних правовідносин діючими були норми Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість ", а відтак надання оцінки обставинам, викладеним у позові має відбуватися з огляду на положення вказаного Закону та підзаконних актів, що видані на виконання цього Закону.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Третій Рим», зареєстроване Луганською міською радою 10 липня 2002 року №25370169ю0032382, створено шляхом зміни організаційно-правової форми та є правонаступником спільного українсько-російського підприємства «Третій Рим», зареєстрованого Луганською міською радою 20.07.1994. Свідоцтво про державну реєстрацію від 10.07.2002 № 25370169ю032382. Нова редакція Статуту зареєстрована Луганською міською радою 15.11.2007 за № 1382107005007975 у звязку зі зміною засновників та юридичної адреси. Нове свідоцтво про державну реєстрацію від 15.11.2008 № 1382107005007975.

16 грудня 2010 року ТОВ «Третій Рим» подано до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складає 102447,00 грн. (а. с. 18-20).

В період з 09 лютого 2011 року по 15 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Третій Рим» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010, про що було складено довідку від 22.02.2011 № 342/23-217/21789606 (а. с. 21-25).

В довідці від 22.02.2011 № 342/23-217/21789606 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в сумі 102447,00 грн., що повязано з неотриманням відповідей на запити стосовно основних постачальників.

В період з 17 червня 2011 року по 20 червня 2011 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Третій Рим» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2010 року, про що було складено Акт від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 (а. с. 26-31).

Відповідно до Акту перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 на порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Третій Рим» (і. к. 21789606) завищено податковий кредит на загальну суму 106546,00 грн. в тому разі за жовтень 2010 року на загальну суму ПДВ 105367,00 грн. за листопад 2010 року 1178,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування за листопада 2010 року на загальну суму ПДВ 102447,00 грн. та занижено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму ПДВ 2878,00 грн.; на порушення п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого по ТОВ «Карло Імпекс» (і.п.н. 351771814233) підприємством ТОВ «Третій Рим» завищено податкові зобовязання за листопад 2010 року на суму ПДВ 1223,00 грн. (а. с. 10-11).

20 червня 2011 року ТОВ «Третій РИМ» подано до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську заперечення на акт перевірки від 20 червня 2011 року № 1599/23-217/21789606, в якому позивач просив скасувати акт перевірки (а. с. 32-35).

20 червня 2011 року Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» про те, що перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій РИМ» за податковий період листопад 2010 року в частині вимог п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями) завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 102447,00 грн.(а. с. 36-41).

На підставі Акта перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20 червня 2011 року № 0000252320, яким збільшено суму грошового зобовязання Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» на податок на додану вартість за основним платежем 2878,00 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 719,50 грн. (а. с. 44).

На підставі акта перевірки від Акта перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 20 червня 2011 року № 00000242320, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 102447, 00 грн. (а. с. 42).

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006».

Так в Акті перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 зазначено, що контрагентом позивача у перевіряємому періоді було ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006».

Між ТОВ «Третій Рим» та його контрагентом - ТОВ «Торгово-комерційний союз-2006» укладено договір від 18.08.2010 № 18/10 ВСП, відповідно до якого ТОВ «Торгово-комерційний союз 2006» передає ТОВ «Третій Рим» товар, а останній сплачує та приймає продукцію відповідно Специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. Відповідно до Специфікації № 3 від 11.10.2011 умови постачання ЕХW- зі складу продавця. Даний договір діє з моменту його підписання обома сторонами та до повного його виконання (а. с. 45-49).

В Акті перевірки від 20.06.2011 № 1599/23-217/21789606 зазначено, згідно отриманої загальної інформації від Ленінської МДПІ у м. Луганську 15.03.2010 № 442/23-708/34525163 провести зустрічну звірку неможливо у звязку з тим, що підприємство ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» не знаходиться за юридичною адресою, згідно довідки від 09.03.2011 за № 2055/7/26 відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську (а. с. 27).

На підставі такої інформації ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було зроблено висновок про укладання Позивачем та ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» вказаного договору від 18.08.2010 № 18/10 ВСП без мети реального настання наслідків за таким правочином.

Разом з тим, податковим органом не направлявся запит на адресу ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» щодо надання пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської діяльності останнім, не вживалось заходів щодо виклику до податкового органу посадових осіб вказаного підприємства.

Виконуючи завдання покладені на контролюючі органи, посадові особи ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську зобов'язані були здійснити всі дії та заходи для встановлення повної та об'єктивної інформації, і лише після цього робити висновки щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум, що сформовані по взаємовідносинам з ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006».

Відповідачем не спростовується факт того, що ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» та TOB «Третій Рим» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006», є правомірним.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» укладено Договір від 18.08.2010 № 18/10 (а. с. 45-49).

Придбаний товар в подальшому реалізовано TOB «Третій Рим» на адресу TOB «Карло Імпекс» за договором від 18.11.2010 № 18/11.

Посилання відповідача на те, що правочин між позивачем та TOB «Карло Імпекс» здійснений без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним - не знайшло свого підтвердження у наданих до матеріалів справи доказах.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Зазначимо, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Стаханівською ОДПІ, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Суд зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і, в подальшому, за можливі, будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання. Також законодавець не встановлює відповідальності для суб'єкта господарювання через відсутність висновків зустрічних перевірок його постачальників, та не визначає певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Таким чином, положення статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " передбачають лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для скасування платнику податку на додану вартість сум вказаного податку, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом обов'язки по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) та має всі документи на підтвердження задекларованих сум.

На момент проведення перевірки за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, сума податку на додану вартість, що включена позивачем до податкового кредиту підтверджена податковими накладними (а. с. 50-5154, 57-59), які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість ".

З матеріалів справи вбачається, що на виконання угоди, укладеної між TOB «Третій Рим» та ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» позивачем отримано товар, на що оформлено податкові накладні від 11.10.2010 № 1110004, від 11.10.2010 № 1110005, від 19.11.2010 № 1911004 (а. с. 50, 51, 54).

Акт перевірки також не відображає наявності прямих доказів тих обставин, що ставлять під сумнів реальність виконання сторонами цих угод. Відповідач визнає фактичну сплату сум ПДВ позивачем з вказаних господарських операцій, що також підтверджено первинними бухгалтерськими документами позивача, які досліджені посадовими особами податкового органу.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави вважати угоди, укладені між TOB «Третій Рим» та ТОВ «Торгово-комерційний союз -2006» нікчемними.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державної податкової інспекції в жовтневому районі у м. Луганську 20 червня 2011 року №0000252320 форми «Р», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2878,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 719,50 грн. та №00000242320 форми «В1», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 102447,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 № 00000242320 форми «В1» та податкового повідомлення рішення від 20.06.2011 № 0000252320 форми «Р» задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 20 червня 2011 року №0000252320 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) суми грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 3597,50 грн., у тому числі 2878,00 грн. - за основним платежем, 719,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 20 червня 2011 року №00000242320 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 102447,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 20 червня 2011 року №0000252320 форми «Р», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2878,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 719,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 20 червня 2011 року №00000242320 форми «В1», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (ідентифікаційний код 21789606) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 102447,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Третій Рим» (код ЄДРПОУ 21789606) судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 10 жовтня 2011 року

СуддяЮ.Ю. Мазур