Постанова № 19380735, 31.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2011 року Справа № 2а-9124/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

представника позивача:Кулика В.В. (голова ліквідаційної комісії),

представника відповідача:ОСОБА_2 (довіреність № 28 від 20.05.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Авторем» товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ремо» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «Авторем» товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ремо» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області, у якому позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342, винесені державною податковою інспекцією в м. Свердловську Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

В жовтні 2011 року ДПІ в м. Свердловську проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, за результатами якої 21.09.2011 складено акт № 597/23/21815968. На підставі цього акту винесено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 № 0001032343, згідно якого сума штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки, нарахованого ДПІ в м. Свердловську, складає 25257,82 грн., та податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 № 0000382342, згідно якого сума нарахування за порушення п.198.3 ст.198 ПК України, нарахованого ДПІ в м. Свердловську, складає 6450,00 грн., сума штрафу складає 1 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 № 0001032343 сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення. Згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0000382342 сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплати протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Позивач не заперечує проти винесення штрафу за порушення податкового законодавства, але не згоден з вказаним порядком сплати грошових зобовязань за встановлені порушення з таких підстав.

25 травня 2011 року учасники ТОВ «КК «Ремо» прийняли рішення про ліквідацію ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо» у звязку з тяжким фінансовим становищем.

Реєстраційні дії щодо припинення підприємства внесені до Єдиного державного реєстру 26.05.2011. Згідно до закону інформацію про ліквідацію підприємства негайно було передано державним реєстратором до ДПІ в м. Свердловську.

При винесені податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2011 року № 0001032343, № 0000382342 щодо ліквідуємого підприємства ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо», ДПІ в м. Свердловську не прийнято до уваги п.97.2 ст.97 ПК України, згідно до приписів якої, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не повязану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ст.112 ЦК України у ліквідаційній процедурі, розрахунки з кредиторами проводяться в порядку черговості, згідно до якої черга сплати податків третя, штрафу четверта. Тому сплата донарахованого податку та штрафу, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342 у вказані строки, буде порушенням порядку черговості задоволення вимог кредиторів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, надав відзив на заперечення (а.с.45), у яких зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень не прийнято до уваги особливий стан підприємства припинення підприємницької діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, надав письмові заперечення (а.с.22), у яких зазначив, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі наказу від 06.09.11 № 426 проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, за результатами проведення якої складено акт від 21.09.11 № 597/23/21815968. На підставі цього акта прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.10.2011 № 0001032343 за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 25257,82 грн., та № 0000382342 по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, законодавством встановлено дві умови набуття грошовим зобовязанням статусу податкового боргу, а саме: узгодженість грошового зобовязання; не сплата узгодженого грошового зобовязання у встановлений законодавством строк.

Відповідно до п.57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Підпунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З урахуванням вищевикладеного представник відповідача зазначає, що ДПІ в м. Свердловську може скористатися правом предявлення кредиторської заборгованості відповідно до ст.111 ЦК України тільки у разі набуття грошовими зобовязаннями, нарахованими оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, статусу податкового боргу.

Зазначаючи про незгоду з порядком сплати грошових зобовязань за податковими повідомленнями-рішеннями, на думку представника відповідача, платник порушує право податкового органу як кредитора щодо погашення кредиторської заборгованості в порядку черговості відповідно до ст.112 ЦК України.

Відповідно до п.97.2 ст.97 ПК України, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

ДПІ в м. Свердловську не порушувала порядок черговості задоволення вимог кредиторів, оскільки не здійснювала заходів щодо стягнення коштів та продаж майна позивача.

Також, Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1440/18753, передбачені обовязкові форми, за якими складаються податкові повідомлення-рішення. Вказані форми податкових повідомлень-рішень містять строк сплати грошових зобовязань, передбачений ст.57 ПК України.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Свердловську Луганської області відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України та на підставі наказу від 06.09.11 № 426 проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2011, за результатами проведення якої складено акт від 21.09.11 № 597/23/21815968 (а.с.23, 28-38).

Як зазначено в акті, проведеною перевіркою встановлено порушення ДП «Авторем» ТОВ «КК «Ремо», а саме:

- абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6450 грн., у тому числі: березень 2011 року 3253 грн., квітень 2011 року 3197 грн.;

- п.2.7 ст.2, п.5.4 ст.2, п.2.8 та п.7.24 ст.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі на суму 12628,91 грн.

За порушення встановлені перевіркою, на підставі акта від 21.09.11 № 597/23/21815968 ДПІ в м. Свердловську Луганської області прийнято 04.10.2011 податкові повідомлення-рішення № 0001032343 за порушення норм регулювання обігу готівки на суму 25257,82 грн., та № 0000382342 по податку на додану вартість (а.с.5-6).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності зазначення відповідачем у податкових повідомленнях-рішеннях строку сплати грошових зобовязань, нарахованих оскаржуваними повідомленнями-рішеннями.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Органи державної податкової служби мають право:

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України);

- визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1 ст.20 ПК України);

- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України);

- здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів (п.п.20.1.29 п.20.1 ст.20 ПК України).

Статтею 14 ПК України визначено поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України);

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Згідно п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Наказом ДПА України від 22.12.2010 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби повідомлень-рішень платникам податків, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1440/18753 (далі - Порядок).

Вказаним порядком затверджено форму податкових повідомлень-рішень, зокрема щодо зазначення строків сплати сум грошових зобовязань.

Системним аналізом положень Податкового кодексу України встановлено, що, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПК України, надіслання податкових повідомлень-рішень встановленої форми є обовязком податкового органу.

Строки сплати грошових зобовязань визначено ст.57 ПК України.

Так, згідно п.57.2 ст.57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Підпунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оглядом податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342 (а.с.5, 6) встановлено, що їх форма відповідає формі, яка встановлена Порядком направлення органами державної податкової служби повідомлень-рішень платникам податків, а строки сплати грошових зобовязань вказані відповідно до положень ст.57 ПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Що стосується посилань представника позивача на положення ст.97 ПК України та ст.112 ЦК України, суд зазначає, що вказані норми не регулюють порядок прийняття та направлення податкових повідомлень-рішень, а регулюють процедуру погашення податкового боргу.

Інших підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342 позивачем не зазначено.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є субєктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 31 жовтня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Авторем» товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ремо» до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.10.2011 № 0001032343, № 0000382342, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 31 жовтня 2011 року.

Суддя К.О. Пляшкова