Постанова № 19380726, 27.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 року Справа № 2а-8571/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Саприкіної Т.О.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3, довіреність №1/01-5011 від 22.11.2010р.,

третя особа: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Луганського міського центру зайнятості, третя особа Луганський обласний центр зайнятості про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Луганського міського центру зайнятості, третя особа Луганський обласний центр зайнятості про скасування рішення.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що з 04.04.2007 року по 21.03.2008 року він знаходився на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в статусі безробітного.

24.06.2011 року ним отримано повідомлення Луганського міського центру зайнятості за № 1/09-2287 від 20.06.2011 року.

В зазначеному повідомленні Луганського міського центру зайнятості, отриманому позивачем, було вказано, що за результатами проведеної перевірки 20.06.2011року, було прийнято рішення про повернення виданих позивачу, під час знаходження його на обліку з 04.04.2007 року по 21.03.2008 року в Луганському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, грошових коштів та наданих соціальних послуг на суму 10952,00 грн.

Оскільки позивач не погодився з результатами перевірки, він направив на адресу відповідача скаргу, в якій просив скасувати рішення у звязку з неправомірністю перевірки.

06.08.2011 року позивачем було отримано відповідь з Луганського обласного центру зайнятості від 29.07.2011 року № 30/7-90/35, згідно якій йому було відмовлено у задоволенні скарги.

З рішенням відповідача, позивач не погоджується, оскільки він на момент перебування на обліку був безробітним та тому, що воно було винесено з порушенням порядку розслідування, а саме:

- позивач не є приватним підприємцем, оскільки підприємницькою діяльністю не займався, як в даний час, так в період, коли знаходився на обліку у відповідача як безробітний, оскільки тоді ніде не працював та іншого джерела доходу, окрім як матеріального забезпечення, не отримував, та жив лише за рахунок цих засобів.

- на момент звернення до Луганського міського центру зайнятості і реєстрації позивача як безробітного в ЛМЦЗ, він вважав, що не є приватним підприємцем, оскільки 03.10.2005року, ним було здано державному реєстратору заяву від 28.09.2005 року, за реєстровим № 2/879.

- вказані обставини були описані в скарзі позивача Луганському обласному центру зайнятості. Окрім цього, було вказано на неправомірність дій відповідача у зв'язку з порушенням порядку, встановленого для розслідування страхових випадків. Питання про те, чи в межах компетенції відповідач здійснював перевірку, третя особа не розглядала.

В повідомленні Луганського обласного центру зайнятості позивачу, було вказано, що позивач знаходився в якості безробітного з 04.04.2007 року по 21.03.2008 року і, згідно листа Управління реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 27.04.2011 року, позивач у той час знаходився на обліку у якості фізичної особи підприємця.

З документів свідчить, що у 2008 році позивач вже був знятий з обліку як безробітний.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що згідно Листа управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 27.04.2011 року на запит Луганського міського центру зайнятості від 15.04.2011 року, ОСОБА_4 - перебуває в статусі фізичної особи підприємця з 24.10.2000 року по цей час.

ОСОБА_2 був зареєстрований в Луганському міському центрі зайнятості з 28.03.2007 року. Статус безробітного йому було надано з 04.04.2007 року по 21.03.2008 року. В своїй заяві Луганському міському центрі зайнятості від 04.04.2007 року, ОСОБА_4 вказав, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. Як виявилось в 2011 році, на момент надання з 04.04.2007 року по 21.03.2008 року - статусу безробітного, ОСОБА_2 був зайнятою особою та незаконно одержав за вказаний період, матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги на загальну суму 10952,00 гр. А тому, вважає відповідач, зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_4

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, повідомлений був належним чином ( а.с. 33,42). Надав суду заперечення на адміністративний позов,

В якості шукаючого роботу, ОСОБА_2 був зареєстрований в Луганському міському центрі зайнятості з 28.03.2007 року. Статус безробітного йому було надано з 04.04.2007 року. Знятий з обліку в Луганському міському центрі зайнятості, ОСОБА_2 був 21.03.2008 року. В особистій заяві Луганському міському центрі зайнятості від 04.04.2007 року, ОСОБА_4 зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності. Таким чином на момент надання йому статусу безробітного, ОСОБА_2 був зайнятою особою та незаконно одержав матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги на загальну суму 10952,00 гр. Тому, вважає відповідач, зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 просив вимоги позивача залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2005 року позивач звернувся до державного нотаріуса Третьої Луганської державної нотаріальної контори, де було складено та засвідчено заяву про те, що позивач прийняв рішення припинити підприємницьку діяльність з 01.01.2001р. Цей факт підтверджується копією заяви від 28.09.2005 року реєстраційний номер № 2-879 (а.с.8).

Згідно опису документів, що надаються фізичною особою підприємцем державному реєстратору для внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності, позивачем 03.10.2005 року надано державному реєстратору нотаріально посвідчену заяву встановленого зразка про припинення підприємницької діяльності та копію квитанції про оплату послуг (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту № 567/09 від 20 червня 2011 року розслідування страхових випадків та обґрунтованість виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що в результаті звірки бази даних безробітних, які перебували на обліку в Луганському міському центрі зайнятості з базами даних Держреєстратора було встановлено, що позивачу надано статус безробітного 04.04.2007р., знято з обліку 21.03.2008р. (працевлаштування за договором ЦЗ з ПОУ щодо надання дотації) (а.с.15).

За даними Держреєстратора від 27.04.2011р. № 01/10-693/0/39-11, ОСОБА_2 перебуває у статусі фізичної особи - підприємця з 24.10.2000р. (а.с.16).

ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю з 24.04.2007р. по 13.11.2007р., з 15.01.2008р. по 13.03.2008р. та за 19.03.2008р. по 20.03.2008р. у сумі 6689 грн. 67 коп.; матеріальну допомогу в період професійного навчання за направленням служби зайнятості з 14.11.2007р по 14.01.2008р. та з 14.03.2008р. по 18.03.2008р. у сумі 1497 грн. 21 коп. Витрати на навчання склали 2285 грн. 06 коп. Працював за договором про надання дотації від 20.03.2008р. №01-07-116/8 ДП "Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» на посаді юрисконсульта з 21.03.2008р. по 31.03.2008р. Витрати служби зайнятості по відшкодуванню витрат підприємства на заробітну плату та сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_2 За договором про надання дотації склали 480 грн. 06 коп. Таким чином, в період перебування на обліку як безробітний ОСОБА_2 був зайнятою особою і відповідно до ст.1 та ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення" та в порушення п.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", незаконно одержав матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги загальною вартістю 10952 грн. 00 коп. (десять тисяч дев'ятьсот п'ятдесят дві грн. 00 коп.) (а.с.15).

Повідомленням № 1/09-2287 та Наказом №80-б від 20.06.2011 року про повернення незаконно отриманих коштів, відповідач повідомив позивача, що Луганським обласним центром зайнятості прийнято рішення про повернення незаконно отриманих позивачем коштів у сумі 10952,00 грн., та зазначено, що кошти повинні бути перераховані позивачем протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання зазначеного листа через установу банку на розрахунковий рахунок № 37171320001284, код 13392912 в УДК м. Луганськ ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013 (а.с.10, 17).

04 липня 2011 року позивач надіслав відповідачу скаргу на рішення Луганського міського центру зайнятості щодо повернення коштів, в якій просив визнати перевірку такою, яка суперечить чинному законодавству України та скасувати рішення Луганського міського центру зайнятості щодо повернення 10952,00 грн. (а.с.11-12).

У відповідь на скаргу директор Луганського обласного центру зайнятості повідомив позивача, що в листі Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 27.04.2011 року зазначено, що позивач перебуває в статусі фізичної особи - підприємця з 24.10.2000 року по цей час (а.с.13-14).

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", надані застрахованою особою документи, дають їй право на одержання допомоги по безробіттю.

На підставі «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», визначено механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

Згідно з п.2 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» встановлено, що розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

У пункті 5 Порядку передбачено, що Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:

звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів;

використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду;

проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості

Пункт 7 Порядку зазначає: рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення, центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Системний Аналіз нормативно-правового акту, що регулює спірні правовідносини, доводить, що всі заходи, які повинні бути вжиті центром зайнятості для обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, повинні бути вчинені як при взятті на облік, так і протягом перебування особи на обліку. Інших випадків зазначений Порядок не передбачає.

Розслідування же оскаржуваного страхового випадку було проведено центром зайнятості 20.06.2011 року (ОСОБА_2 був знятий з обліку 21.03.2008 року), тобто більше трьох років після зняття відповідача з обліку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач по розслідуванню же оскаржуваного страхового випадку, оформленого актом №567/09 від 20.06.2011 року та Наказом №80-б від 20.06.2011 року, діяв безпідставно і не у спосіб, передбачений Законом.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, а також на те, що відповідач як субєкт владних повноважень - Луганський міський центр зайнятості, не довів правомірність і законність вчинення ним вищезазначених дій, не надав суду доказів правомірності проведення ним перевірки, оформленої актом №567/09 від 20.06.2011 року та Наказом №80-б від 20.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 10952 грн.00 коп. суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Луганського міського центру зайнятості, третя особа Луганський обласний центр зайнятості про скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним проведення перевірки Луганським міським центром зайнятості, оформленої актом №567/09 від 20.06.2011 року та Наказом №80-б від 20.06.2011 року, про повернення позивачем - ОСОБА_2, отриманих ним під час знаходження його на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, грошових коштів та наданих соціальних послуг на суму 10952,00 грн.

Рішення Луганського міського центру зайнятості, оформлене актом №567/09 від 20.06.2011 року та Наказом №80-б від 20.06.2011 року про повернення позивачем - ОСОБА_2, отриманих ним під час знаходження його на обліку в Луганському міському центрі зайнятості в статусі безробітного, грошових коштів та наданих соціальних послуг на суму 10952,00 грн.,скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ОСОБА_2, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року.

СуддяН.В. Мирончук