Постанова № 19380681, 27.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 року Справа № 2а-9117/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Чиркіна С.М.

при секретарі Сороковенко Г.С.

без участі сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Санаторій профілакторій «Шахтар» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Санаторій профілакторій «Шахтар» про стягнення коштів в сумі 1797,75 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу за період травень 2011 року та серпень 2011 року по збору за спеціальне використання води

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відокремлений підрозділ «Санаторій профілакторій «Шахтар» є підрозділом ДП «Луганськвугілля» та не є юридичною особою, перебуває на обліку в Перевалсьькому відділенні Алчевської ОДПІ з 19.05.1998.Станом на 15.09.2011 згідно довідки Алчевської ОДПІ відповідач має податковий борг по збору за спеціальне використання води в сумі 1797,75 грн.,який складається з основного боргу. Податковий борг по збору за спеціальне використання води в сумі 1797,17 грн. виник за період травень 2011 року та серпень 2011 року на підставі податкових декларацій №9680 від 05.05.2011 в сумі 968,20 грн. та декларації № 13106 від 02.08.2011 в сумі 837,98 грн. Усього нараховане платником податків податкових зобовязань по збору за спеціальне використання води 1806,18 грн. У звязку з тим,що платник податків мав переплату в сумі 8,43 грн., податковий борг зменшився до 1797,75 грн. У звязку з тим, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкових зобовязань в установлені законом строки, позивачем направлялися перша та друга податкова вимоги.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, в якому зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ДП «Луганськвугілля» є планово - збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, вважає, що даний борг утворився з обєктивних причин, однак у звязку з тяжким фінансовим станом вугільної промисловості, борг зазначений в позовній заяві, підприємство не має можливості повернути.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України , суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач ДП «Луганськвугілля»,і.к. 32473323, зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 ( а.с.13-14,15).

Відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Шахтар» ДП «Луганськвугілля, і.к. 21845279, без права юридичної особи ( а.с.8-10), перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ з19.05.1998 за № 21845279 ( а.с.7).

За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із п.п.16.1.3-16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

Розділом XVI Податкового Кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою збору за використання води.

Відповідно до п.323.1 ст.321 Податкового кодексу України, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно п. 326.1 статті 326 Податкового кодексу України, якою передбачено порядок обчислення збору, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Відповідно п.328.1.-5 ст.328 Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

328.5. Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг по збору за спеціальне використання води в сумі 1797,75 грн. виник на підставі податкових декларацій № 9680 від 05.05.2011 в сумі 968,20 грн. та декларації № 13106 від 02.08.2011 в сумі 837,98 грн. Усього нараховане платником податків податкових зобовязань по збору за спеціальне використання води 1806,18 грн. У звязку з тим,що платник податків мав переплату в сумі 8,43 грн., податковий борг зменшився до 1797,75 грн. ,що підтверджується зворотнім боком облікової картки.( а.с.18-19).

У звязку з несплатою відповідачем суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води, зазначеної у поданих ним податкових деклараціях за відповідачем лічиться податковий борг на загальну суму 1797,75 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(який був чинним до 01 січня 2011 року) відповідачу було вручено 04.09.2004 року першу податкову вимогу від 21.08.2004 № №1/100 ( а.с.27) та 17.11.2004 другу податкову вимогу від 25.10.2004 року № 2/120 ( а.с.26).

Вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1797,75 грн. підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Сума заборгованості в наданому відзові на позов не оспорюється відповідачем.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року .

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Санаторій профілакторій «Шахтар» про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля» ( і.к. 32473323) у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі збору за спеціальне використання води за період травень 2011 року та серпень 2011 року в сумі 1797,75 грн. ( одна тисяча сімсот девяносто сім гривень сімдесят пять копійок) на корить державного бюджету, перерахувавши на р/р 33114357700241,код 13020100, найменування збір за спеціальне використання води.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяС.М. Чиркін