Постанова № 19380662, 04.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2011 року Справа № 2а-7766/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання: Лушниковій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: старший державний податковий інспектор юридичного відділу

ОСОБА_1, довіреність №21/10 від 23.03.2011,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн., а всього в сумі 7415,93 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2011 року позивач Ленінська МДПІ у м.Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн., а всього в сумі 7415,93 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» (код ЄДРПОУ 35080116) є юридичною особою та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську. У звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань станом на серпень 2011 року за ТОВ «РТЦ «Лугань» рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 7415,93 грн., з яких: з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн. Заборгованість з податку на додану вартість утворилася внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобовязань за деклараціями з ПДВ №130980 від 22.11.2010 у розмірі 716,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.11.2010, №135284 від 15.12.2010 у розмірі 1575,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) - 30.12.2011, №154004 від 20.01.2011 у розмірі 1234,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.01.2011, №9710 від 21.02.2011 у розмірі 952,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 02.03.2011, №29039 від 21.03.2011 у розмірі 184,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.03.2011, №69931 від 17.06.2011 у розмірі 164,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.06.2011, №79446 від 15.07.2011 у розмірі 102,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.07.2011. Так, на підставі документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 21.10.2010 №515/28-524 з питань своєчасності подання податкової звітності встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, на підставі вказаного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2010 №0034641600/0 останньому визначено штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто), та на підставі акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 29.11.2010 №691/28-524 з питань своєчасності подання податкової звітності встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за за червень 2010 року, на підставі вказаного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2010 №0037131600/0 останньому визначено штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та було отрмано уповноваженою особою ТОВ «РТЦ «Лугань»). Податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 21.10.2010 №0034641600/0 та від 30.11.2010 №0037131600/0 відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалися, а тому вважаються узгодженими 01.11.2010 та 22.12.2010. Зборгованість з податку на прибуток підприємства утворилася внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобовязань за деклараціями з податку на прибуток підприємства №165959 від 09.02.2011 у розмірі 1994,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.02.2011, №59856 від 10.05.2011 у розмірі 239,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 20.05.2011. На виконання п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 Ленінською МДПІ у м.Луганську застосовувалися заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом направлення відповідачу першої податкової вимоги від 25.08.2010 №1/1968 та другої податкової вимоги від 27.09.2010 №2/2464, які були отримані директором ТОВ «РТЦ «Лугань» особисто. Крім цього, 23.12.2010 відносно відповідача 23.12.2010 Ленінською МДПІ у м.Луганську прийнято рішення №299 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. Однак, всі прийняті заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн., а всього в сумі 7415,93 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.50). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» (код ЄДРПОУ 35080116) 04.05.2007 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи за реєстраційним №1382102 0000 013157 (а.с.9-11), керівником підприємства є ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), підприємство внесено до ЄДРПОУ з 01.07.2010 (а.с.8) та взято на податковий облік в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську з 11.05.2007 за №864 (а.с.12).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Станом на серпень 2011 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» рахується податковий борг перед бюджетом, загальна сума якого становить 7415,93 грн., з яких:

- заборгованість з податку на додану вартість утворилася внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобовязань за деклараціями з ПДВ №130980 від 22.11.2010 у розмірі 716,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.11.2010, №135284 від 15.12.2010 у розмірі 1575,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) - 30.12.2011, №154004 від 20.01.2011 у розмірі 1234,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.01.2011, №9710 від 21.02.2011 у розмірі 952,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 02.03.2011, №29039 від 21.03.2011 у розмірі 184,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.03.2011, №69931 від 17.06.2011 у розмірі 164,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.06.2011, №79446 від 15.07.2011 у розмірі 102,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 30.07.2011 (а.с.27-28,29-30,31-32,33-35,36-37,38-39,40).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.4.1.4. п.4.1 ст. 4 цього Закону (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),- до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. (Абзац підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом №550-IV від 20.02.2003)

Платник податку звільняється від обовязку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобовязання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обовязкового платежу). (Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 доповнено частиною згідно з Законом №2505-IV від 25.03.2005).

Якщо сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобовязання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Так, на підставі документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 21.10.2010 №515/28-524 з питань своєчасності подання податкової звітності встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, на підставі вказаного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2010 №0034641600/0 останньому визначено штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто) (а.с.18,18-зворотній бік).

На підставі акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 29.11.2010 №691/28-524 з питань своєчасності подання податкової звітності встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за за червень 2010 року, на підставі вказаного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2010 №0037131600/0 останньому визначено штрафні санкції в сумі 170,00 грн. (вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та було отрмано уповноваженою особою ТОВ «РТЦ «Лугань») (а.с.19,19-зворотній бік).

Даних про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень Ленінської МДПІ у м.Луганську від 21.10.2010 №0034641600/0 та від 30.11.2010 №0037131600/0 на час розгляду справи судом не встановлено,а тому вони вважаються узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Заборгованість з податку на прибуток підприємства утворилася внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобовязань за деклараціями з податку на прибуток підприємства №165959 від 09.02.2011 у розмірі 1994,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 19.02.2011, №59856 від 10.05.2011 у розмірі 239,00 грн. по даті сплати (виникнення податкового боргу) 20.05.2011 (а.с.25,26).

Наявність податкового боргу відповідача також підтверджується висновком Ленінської МДПІ у м.Луганську №41273/24-505 від 18.08.2011 (а.с.13), розрахунком податкового боргу станом на 15.08.2011 (а.с.14), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 15.08.2011 (а.с.20), обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2010, станом на 15.08.2011 (а.с.21,22-23,24).

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобовязань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу вручено першу податкову вимогу №1/1968 від 25.08.2010 на суму 218,36 грн., яка була особисто отримана 28.08.2010 директором ТОВ «РТЦ «Лугань», та другу податкову вимогу №2/2434 від 27.09.2010 на суму 436,72 грн., яка була отримана директором відповідача особисто 22.11.2010 (а.с.15,16).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 7415,93 грн., у тому числі, з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн., з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «РТЦ «Лугань» коштів у рахунок погашення існуючого податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 10 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 2164,93 грн., а всього в сумі 7415,93 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань» (ідентифікаційний код юридичної особи 35080116, місцезнаходження: 91031 м.Луганськ, кв.Димитрова, буд.33а) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом у загальному розмірі 7415,93 грн. (сім тисяч чотириста пятнадцять гривень 93 копійки), у тому числі, з податку на прибуток підприємства у розмірі 2164,93 грн. (дві тисячі сто шістдесят чотири гривні 93 копійки), з податку на додану вартість в сумі 5251,00 грн. (пять тисяч двісті пятдесяь одна гривня 00 копійок), з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЦ «Лугань».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 10 жовтня 2011 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур