Постанова № 19380654, 24.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2011 року Справа № 2а-5347/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Солоніченко О.В.

при секретарі:Балябі В.С.

за участю

прокурораНогіної О.М. (посвідчення від 04.07.2007),

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 19.02.2011),

представників відповідачаОСОБА_2 (довіреність від 01.03.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці про визнання недійсними рішень про визначення митної вартості товарів № 702000006/2010/002431/1 від 14.10.2010, № 702020001/2010/002063/1 від 08.11.2010., скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020000/1/00002 від 20.05.2011., № 702020001/0/00244 від 10.11.2010., № 702020001/0/00235 від 19.10.2010., -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці про визнання недійсними рішень про визначення митної вартості товарів № 702000006/2010/002431/1 від 14.10.2010, № 702020001/2010/002063/1 від 08.11.2010., скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020000/1/00002 від 20.05.2011.

В попередньому судовому засіданні 13.07.2011 позивач додатково заявив вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00244 від 10.11.2010., № 702020001/0/00235 від 19.10.2010 (а.с.153-154).

Ухвалою суду від 13.07.2011 провадження у справі було зупинено на підставі п.4 ч.1 ст. 156 КАС України. Провадження поновлено ухвалою суду від 06.09.2011.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 01.04.2006 між позивачем та фірмою «COALIMEX GROUP.INC» укладено зовнішньоекономічний контракт № 61/331 на поставку вугілля, на підставі якого та додатку № 09/10 від 30.07.2010 позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорту вказаний товар за ціною договору 207,5 $ США за одну тону та надано необхідний пакет документів, передбачений Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМ України № 1766 від 20.12.2006.

Відповідач карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 20.05.2011 відмовив позивачеві в митному оформленні товару. Підставою для відмови в митному оформленні зазначено «невиконання вимог п. 17 Постанови КМ України № 80 від 01.02.2006, п.7 Постанови КМ України № 1766 від 20.12.2006.на підставі наказу ДМС від 20.04.2005 № 314 в частині ненадання та не зазначення у ВМД карток відмови у митному оформленні № 702020001/0/000235 від 19.10.2010 та № 702020001/0/000244 від 08.11.2010. рішення про визначення митної вартості № 702000006/2010/00243/1 від 14.10.2010 та № 702020001/2010/002063/1 від 08.11.2010 раніше ввезених ідентичних товарів, яке було прийняте за контрактом № 61/331 від 01.04.2006 (додаток 09/10 від 30.07.10.)».

З прийнятим рішенням відповідача позивач не погоджується, та, посилаючись на норми ст.ст. 259, 260, 262, 266 Митного кодексу України, вказує, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України. Основним методом визначення митної вартості є метод визначення за ціною договору (вартість операції).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вугілля позивачем був наданий весь перелік документів, передбачених п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20.12.2006 № 1766. На думку позивача, достовірність відомостей, зазначених у митній декларації, декларації митної вартості та в документах, поданих на підтвердження митної вартості товару підприємством доведено, тому вимоги щодо встановлення вартості товару відповідно до ст.267 МК України за ціною угоди щодо товару, який імпортується, є правомірними.

Позивач вважає безпідставними вимоги відповідача про надання додаткових документів передбачених п. 11 Порядку, оскільки подані декларантом відомості щодо ціни на поставлений товар не визивали сумнівів у їх достовірності. Митний орган зазначив, що в звязку із ненаданням декларантом договорів на закупівлю товару з 3-ми особами, а також у звязку із наявністю цінової інформації щодо митної вартості на вугілля, яка значно вища, ніж заявлена ціна товару, застосування першого методу визначення митної вартості не можливо, тому митна вартість визначається за другим методом, на підставі інформації про ціну угоди ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено із рахунку 260 доларів США.

Відповідачем, всупереч вимогам митного законодавства не взяті до уваги:

- експортні декларації та рахунки виробника (ВАТ “Южный Кузбасс”), де зазначена відпускна ціна виробника 149 доларів США за тону;

- довідки УПЗЄ від 08.10.10 № 2944, № 1347 від19.05.11, де зазначено, що згідно даних видання «Металл Курьер», «Металл Эксперт. Уголь» та аналітичного дослідження «Информация по рынку косующегося угля и кокса» середній розрахунковий рівень цін на концентрат вугільний маркиі “ОС+КС”, на умовах поставки DDU складає 207,5 доларів США.

На думку позивача, відповідачем не надані докази того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі..

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких серед іншого, зазначив, що згідно зі ст.262 Митного Кодексу України, митна вартість товарів та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України шляхом надання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України визначені постановою КМ України від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється посадовими особами митних органів на підставі положень п.2 «Порядку контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого постановою КМ України від 09.04.2008 № 339 та «Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009 № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 за № 3669/16685.

На дотримання вимог вказаних нормативних актів митним органом при опрацюванні наданих декларантом документів зясовано наступне:

- товар (вугільний концентрат марки ОС+КС… виробник філія ВАТ «Южный Кузбасс» ЦЗФ «СИБИРЬ»…» ввезений ТОВ “Алчевськкокс”на митну територію України у серпні 2010 року за непрямим зовнішньоекономічним контрактом з канадською фірмою «COALIMEX GROUP.INC», контрактна вартість товару 207,5 доларів США за тону на умовах DDU станція Комунарськ (Україна).

- згідно сертифікату про походження товару відвантажувачем/експортером вугілля є ВАТ «Южный Кузбасс» (Росія) та зазначені контракти, повязані з даною зовнішньоекономічною операцією: між ВАТ «Южный Кузбасс» та «Мечел Карбон АГ», між «Мечел Карбон АГ» та «COALIMEX GROUP.INC», між «COALIMEX GROUP.INC» та ТОВ «Алчевськкокс», що свідчить про наявність декількох посередників;

- згідно з залізничною накладною від 20.10.2010 № АЛ424004 у гр.4 зазначено, що оплата за транспортування російською залізницею здійснена ТОВ «Мечел-Транс» та у гр.11 зазначено, що вагони не належать перевізнику та орендовані у ВАТ «НПК». Ці обставини надають сумнівів щодо повноти включення декларантом всіх витрат на транспортування , передбачених ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості товару;

- ціна вугілля від відвантажувача згідно наданої експортної митної декларації та рахунка складає 149 дол. США за тону.

За результатами здійснення порівняння рівнів заявленої декларантом митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що за ціновою інформацією ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація» в Східній та Маріупольській митницях здійснені митні оформлення ідентичних товарів, час експорту яких наближений до часу експорту вищезазначеного товару за рівнем митної вартості 260 доларів США/т (за 1-м методом ціною контракту).

Таким чином, при розгляді наданих для підтвердження митної вартості документів митним органом встановлено, що вугілля везено за непрямим контрактом, тобто за контрактом з підприємством, яке не є виробником товару, з наявністю кількох посередників та залученням інших організацій для забезпечення транспортування, заявлений декларантом рівень митної вартості 207,5 дол. США не відповідає цінам угод щодо ідентичних товарів 260 дол. США, що унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості.

Тому відповідачем зроблено висновок, що заявлена декларантом митна вартість 207,5 доларів США за тону не є обєктивною та не піддається обчисленню й перевірці, що суперечить вимогам ст.ст.264, 267 Митного Кодексу України.

Оскільки, у посадової особи відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості, та відповідно до положень абзацу 2 статті 265 Митного кодексу України та п. 11 Порядку декларування, посадовою особою відповідача у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості був зроблений запис про необхідність надання додаткових документів.Декларантом запрошувані документи надані не в повному обсязі, про що декларантом на зворотному боці основного аркушу декларації митної вартості здійснений запис.

Відповідачем з позивачем була проведена консультація з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості, про що зазначено на зворотному боці основного аркушу декларації митної вартості та у рішеннях про визначення митної вартості у графі «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості».

Враховуючи наявність інформації ціни угоди ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено, та який був проданий на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту якого максимально наближений до часу експорту оцінюваного товару, митну вартість товару вугільного концентрату марки ОС+КС…, виробник філія ВАТ «Южный Кузбасс» ЦЗФ «СИБИРЬ»… визначено за другим методом, тобто за ціною угоди щодо ідентичного товару, яка складає 260 дол. США/т на підставі ВМД від 05.10.2010 № 700000010/2010/011045 для рішення від 14.10.2010 № 702000006/2010/002431/1, на підставі ВМД від 27.10.2010 № 700080001/2010/000268 - для рішення від 08.11.2010 № 702020001/2010/002063.

Щодо скасування карток відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України відповідач з посиланням на ст.ст.80, 86 Митного кодексу України, Порядку оформлення й використання картки, зазначив, що така картка складається на підставі рішення про визначення митної вартості товарів, та є документом, що засвідчує факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон, тобто є повідомленням про причини відмови у митному оформленні.

В судовому засіданні представник відповідача надав аналогічні пояснення, та просив відмовити у позові у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивач Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод», ідентифікаційний код 00190816 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що внесено відповідний запис 18.12.1995 № 1384 120 0000 000194.

01 квітня 2006 року між позивачем та фірмою «COALIMEX GROUP.INC» (Канада) укладено зовнішньоекономічний контракт № 61/331 на поставку вугільного концентрату (а.с.8-22). Додатком до контракту від 30.07.2010 № 09/10 сторонами визначено найменування, кількісні та якісні показники, ціна та загальна вартість вугільної продукції, що поставляється за контрактом. Так, додатком визначено поставку концентрату вугільного марки «ОС+КС», вантажовідправник ТОВ «Южний Кузбас» у кількості 20000 тон за ціною 207,50 доларів США за тону (а.с.23).

З урахуванням вказаного у договорі та додатку, позивачем подано відповідачу декларації митної вартості разом з вантажними митними деклараціями (надалі ВМД) від 30.09.2010 № 702020001/2010/003754, від 27.10.2010 № 702020001/2010/004109, якими заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар за ціною договору, а саме 207,5 доларів США за одну тону (а.с.26-30, 126-128).

У декларації митної вартості від 30.09.2010 № 702020001/2010/003754 у графі «для відміток митного органу» 04.10.2010 відповідачем, на виконання п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявленої митної вартості позивачу запропоновано надати: прас-лист, калькуляцію собівартості товару від виробника; договір між виробником та «COALIMEX GROUP.INC» на закупівлю товару, висновок «Укрпромзовнішекспертизи» щодо собівартості товару;банківські документи, підтверджуючі сплату за товар.

На виконання вказаної пропозиції відповідача 12.10.10. позивачем додатково надано: висновок «Укрпромзовнішекспертизи» № 2944 від 08.10.10, банківські виписки та платіжні доручення щодо сплати за товар, про що зроблено відповідну відмітку на зворотному боці основного аркушу декларації митної вартості; декларація містить також напис представника позивача про неможливість надання додаткового пакету документів (а.с.117-118).

У декларації митної вартості від 27.10.2010 № 702020001/2010/004109 у графі «для відміток митного органу» 27.10.2010 відповідачем, на виконання п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявленої митної вартості позивачу запропоновано надати документи щодо третіх осіб (контракти, рахунки, тощо). У відповідь на пропозицію митного органу у декларації митної вартості позивачем зазначено про неможливість надання вказаних документів (а.с.126-127).

За ВМД № 702020001/2010/003754 відповідачем 14.10.2010 прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за № 702000006/2010/002431/1, у якому митним органом визначено вартість товару за 2 методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів) із розрахунку 260 доларів США за тону (а.с.115-116).

За ВМД № 702020001/2010/004109 відповідачем 08.11.2010 прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за № 702020001/2010/002063, у якому митним органом визначено вартість товару за 2 методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів) із розрахунку 260 доларів США за тону (а.с.124-125).

У рішенні про визначення митної вартості товарів від 14.10.2010 № 702000006/2010/002431/1 митним органом зазначено, що в звязку з ненаданням декларантом додаткових документів в повному обсязі, а саме, прас-листа та калькуляції виробника та документів з третіми особами (інформація на зворотній стороні ДМВ від брокерської організації ТОВ «УГМК-Алчевськ»). Неможливості у звязку з цим обчислення вартості товару виходячи з прямих витрат на виробництво цього товару. як це передбачено ст. 265 Митного кодексу, наявністю інформації про ціни угоди ідентичного товару, які значно вищі, ніж заявлена ціна товару (за інформацією ПІК ЄАІС ЛМСУ ціна угоди ідентичних товарів складає 260 дол. США за тону) застосування 1 методу визначення митної вартості неможливо. У звязку з вищевикладеним, митну вартість вугілля визначено за 2 методом із розрахунку 260 дол. США за тону на підставі інформації про ціну угоди ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено.

У рішенні про визначення митної вартості товарів від 08.11.2010 № 702020001/2010/002063 митним органом зазначено, що у звязку із наявними сумнівами щодо достовірності відомостей. Необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару (ненадання контракту на закупівлю товару фірмою «COALIMEX GROUP.INC», а також у звязку із наявністю цінової інформації щодо митної вартості на вугілля камяне, концентрат марки «ОС+КС» виробництва ЦЗФ «Сибирь», Росія (за інформацією ПІК ЄАІС ДМСУ рівень митної вартості ідентичного товару складає 0,26 дол. США/кг), яка значно вища, ніж заявлена ціна товару, застосування 1 методу визначення митної вартості не можливо. У звязку з вищевикладеним митну вартість заявленого до митного оформлення товару визначено за 2 методом на підставі цінової інформації згідно ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості» на ідентичні товари (вугілля камяне, концентрат марки “ОС+КС”) із розрахунку 0,26 дол. США/кг, що у валюті контракту складає 1447680,00 дол. США.

На підставі вказаних рішень про визначення митної вартості товарів відповідачем було складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00244 від 10.11.2010., № 702020001/0/00235 від 19.10.2010., № 702020000/1/00002 від 20.05.2011

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України регулює Митний кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-IV(надалі МК України).

Відповідно до ст.259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 260 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу .

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, а також постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Виходячи з норм ч.ч.1-5 статті 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В судовому засіданні сторонами підтверджено факт проведення між позивачем та відповідачем консультації з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Як вбачається з рішень відповідача про визначення митної вартості товару, відповідачем застосовано 2 метод визначення вартості товарів. Одночасно в рішенні відповідачем, відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України, зазначено обґрунтування неможливості застосування 1 методу визначення митної вартості товару.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (частина 2 статті 262 МК України).

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (надалі Порядок 1766), встановлено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ст.265 Митного Кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості дотримуючись процедури, встановленої законодавством.

Відповідно до п.11 Порядку 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Наведені норми не зобовязують декларанта надати певний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку 1766. Витребування таких документів передбачається лише в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення посадовими особами відповідача зясовано, що:

товар (вугільний концентрат марки ОС+КС… виробник філія ВАТ «Южный Кузбасс» ЦЗФ «СИБИРЬ»…» ввезений ТОВ «Алчевськкокс» на митну територію України у серпні 2010 року за непрямим зовнішньоекономічним контрактом з канадською фірмою «COALIMEX GROUP.INC», контрактна вартість товару 207,5 доларів США за тону на умовах DDU станція Комунарськ (Україна);

згідно з сертифікатом про походження товару відвантажувачем/експортером вугілля є ВАТ «Южный Кузбасс» (Росія) та зазначені контракти, повязані з даною зовнішньоекономічною операцією: між ВАТ «Южный Кузбасс» та «Мечел Карбон АГ», між «Мечел Карбон АГ» та «COALIMEX GROUP.INC», між «COALIMEX GROUP.INC» та ТОВ «Алчевськкокс», що свідчить про наявність декількох посередників;

- згідно з залізничною накладною від 20.10.2010 № АЛ424004 у гр.4 зазначено, що оплата за транспортування російською залізницею здійснена ТОВ «Мечел-Транс» та у гр.11 зазначено, що вагони не належать перевізнику та орендовані у ВАТ «НПК». Ці обставини надають сумнівів щодо повноти включення декларантом всіх витрат на транспортування , передбачених ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості товару;

- ціна вугілля від відвантажувача згідно наданої експортної митної декларації та рахунка складає 149 дол. США за тону.

Фактична наявність вказаних обставин позивачем не заперечувалась.

За результатами здійснення порівняння рівнів заявленої декларантом митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що за ціновою інформацією ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація» в Східній та Маріупольській митницях здійснені митні оформлення ідентичних товарів, час експорту яких наближений до часу експорту вищезазначеного товару за рівнем митної вартості 260 доларів США/т (за 1-м методом ціною контракту).

Позивачем не заперечувалось також, що вугільний концентрат за ввезено за непрямим контрактом, тобто за контрактом з підприємством, яке не є виробником цього товару. за наявності кількох посередників та залученням інших організацій для забезпечення транспортування. , що унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості.

Тому суд погоджується, що заявлений позивачем рівень митної вартості 207,5 дол. США не відповідає цінам угод щодо ідентичних товарів 260 дол. США.

Зазначене, на думку суду, підтверджує обґрунтованість сумнівів посадових осіб відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості, відтак суд вбачає правомірними пропозиції відповідача щодо надання додаткових документів, що й було відображено у відповідних деклараціях митної вартості, що повністю відповідає наведеним вимогам статті 265 МК України та п. 11 Порядку декларування.

Оскільки запропоновані відповідачем документи надані позивачем не в повному обсязі, суд погоджується з доводами відповідача щодо неможливості обчислення та перевірки вартості прямих витрат, повязаних з виробництвом заявленого до митного оформлення товару, та, відповідно, заявленої позивачем митної вартості вугілля, що в свою чергу виключає застосування першого методу визначення митної вартості.

Відповідачем з позивачем була проведена консультація з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості, про що зазначено на зворотному боці основного аркушу декларації митної вартості та у рішеннях про визначення митної вартості у графі «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості», в ході якої декларант відмовився надавати додаткові документи на вимогу митного органу.

Відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи, або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Як зазначалось, позивачем не заперечувалась наявність у відповідача інформації ціни угоди ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено, та який був проданий на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту якого максимально наближений до часу експорту оцінюваного товару, а саме, інформації про митну вартість вугільного концентрату марки ОС+КС…, виробник філія ВАТ «Южный Кузбасс» ЦЗФ «СИБИРЬ»…ціна угоди за якими складає 260 дол. США/т на підставі ВМД від 05.10.2010 № 700000010/2010/011045 та ВМД від 27.10.2010 № 700080001/2010/000268.

Зважаючи на наявність вказаної інформації та невідповідність заявленого позивачем рівня митної вартості, суд погоджується з діями відповідача щодо визначення митної вартості за другим методом, тобто за ціною угоди щодо ідентичного товару, яка складає 260 дол. США/т.

Суд не враховує посилання позивача на недотримання відповідачем вимог наказу Державної митної служби України № 1242 від 19.10.2010 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», в частині відсутності зазначення певних реквізитів рішення про визначення митної вартості товарів, а саме, відсутності посилань митного органу на ВМД, за якими здійснювалось порівняння митної вартості заявленої позивачем, та митної вартості за ідентичними товарами, оскільки вказані порушення суд розцінює як формальні, тобто такі, що не впливають безпосередньо на правомірність відзначення митним органом митної вартості товару. Крім того, вказаний наказ за своєю суттю є методичними рекомендаціями із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження , та не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Не враховуються також й посилання позивача на порушення відповідачем вимог митного законодавства щодо ідентичності товарів (а саме, необхідності дотримання таких самих кількісних та якісних показників) виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 268 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Тобто, наведені норми не вимагають абсолютної відповідності вказаних показників, та прямо передбачають їх «приблизність».

Як вбачається з матеріалів справи, кількісні та якісні показники, вказані позивачем у ВМД та вказані у ВМД, за якими митним органом здійснено порівняння, знаходяться у межах граничних показників, наведених у контракті позивача з «COALIMEX GROUP.INC»№ 61/331.

Тобто, відповідачем дотримано вимоги митного законодавства щодо визначення ідентичного товару.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність визначення митної вартості вугільного концентрату за другим методом, відтак підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Відповідно до ст.80 Митного Кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобовязаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним розясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Так, відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, з урахуванням наказу Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007, у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обовязково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Порядок оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, який визначає механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Картка оформлюється в електронному вигляді посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини (заборону на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; відсутність документів, потрібних для здійснення митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів тощо) прийняла рішення про відмову.

Як зазначалось, відповідачем було складено та видано позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску через митний кордон України. Тобто відповідач діяв на виконання вимог митного законодавства.

За умови відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідача про визначення митної вартості товарів відсутні й підстави для скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України .

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги вбачаються необґрунтованими, відтак, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці про визнання недійсними рішень про визначення митної вартості товарів № 702000006/2010/002431/1 від 14.10.2010, № 702020001/2010/002063/1 від 08.11.2010., скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020000/1/00002 від 20.05.2011., № 702020001/0/00244 від 10.11.2010., № 702020001/0/00235 від 19.10.2010. відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 28 жовтня 2011 року.

Суддя О.В. Солоніченко