Постанова № 19380627, 20.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2011 року Справа № 2а-8981/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Мінаковій А.С.,

за участю:

представника позивача Петровського Д.В.,

представник відповідача не прибув,

представника третьої особи Євсюкової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» про визнання дій незаконними та скасування постанови від 23.02.2011 про зупинення виконавчого провадження № 24574409,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 по справі № 2а-6118/10/1270 було задоволено позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн.

03.02.2011 позивачем було надіслано виконавчий лист від 19.01.2011 № 2а-6118/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн. на користь відділення Фонду до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області, для примусового виконання.

15.02.2011 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа. 23.02.2010 державним виконавцем було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 19.01.2011 № 2а-6118/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит”в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн. на користь відділення Фонду у звязку з внесенням боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 № 2711 зі змінами.

Позивач не погоджується з вказаною постановою ВДВС Свердловського МУЮ про зупинення виконавчого провадження з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та субєкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3 ст. 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП “Свердловантрацит” не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обовязкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати дії державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ в Луганській області Бурлак В.В. по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 19.01.2011 № 2а-6118/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн. на користь відділення Фонду до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області незаконними та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Свердловського МУЮ в Луганській області Бурлак В.В. від 23.02.2011 про зупинення виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заперечень на позов не надавав.

Представник третьої особи - ДП “Свердловантрацит” під час судового засідання проти позову не заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача та представник третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV “Про виконавче провадження”зі змінами та доповненнями (далі Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 2 Закону № 606).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно положень ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11).

Судом встановлено, що 23.02.2011 державним виконавцем ВДВС Свердловського міського управління юстиції Бурлак В.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 24574409 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-6118/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 19.01.2011 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у звязку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІV виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”визначено, що цей закон регулює відносини, повязані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені: підприємства паливно-енергетичного комплексу, субєкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана субєктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 щодо обовязкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та субєктів господарської діяльності, зазначених в п. 1.3 ст. 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг ДП “Свердловантрацит” не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП “Свердловантрацит”обовязкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення ДП “Свердловантрацит” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 визначають дві обовязкові умови, які зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу субєктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, обєктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 до спірних правовідносин.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обовязок відповідача за Законом № 606-ХІV відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом, та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство «Свердловантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» про визнання дій незаконними та скасування постанови від 23.02.2011 про зупинення виконавчого провадження № 24574409 задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Бурлак В.В. по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 19.01.2011 № 2а-6118/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн. на користь відділення Фонду до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 23.02.2011 про зупинення виконавчого провадження № 28645495 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-6118/10/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 19.01.2011, про стягнення заборгованості по страховим внескам з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Червоний партизан» в розмірі 64363,78 грн. на користь відділення Фонду до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції в Луганській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 25 жовтня 2011 року.

СуддяС.В. Борзаниця