Постанова № 19379295, 24.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року (16 год. 10 хв.) Справа № 2а-0870/7570/11

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

суддів Авдєєва М.П.,

Батрак І.В.

при секретарі судового засідання Сокол О.О.,

за участю представників:

позивача Овчиннікова М.Б., Феняка О.Р.,

відповідача Сазонова Р.В., Петренка В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Національної комісії регулювання електроенергетики України

про: визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень.

16.09.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі позивач) до Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 18.08.2011 №1470 «Про накладення штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Крім того, позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він не припускався порушення вимог законодавства, через які відповідачем було прийняте оскаржуване рішення. Наведене в оскаржуваній постанові обґрунтування причин застосування до позивача штрафу та визначене зобовязання зі сплати до ДП «Енергоринок» додаткових коштів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому оскаржувана постанова є неправомірною.

Ухвалою від 19.09.2011 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою від 19.09.2011 було відкрите провадження у адміністративній справі, справа призначена до колегіального розгляду у судовому засіданні на 10.10.2011 року.

Ухвалою від 10.10.2011 судом було задоволене клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію пункту 2 постанови НКРЕ України «Про накладання штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 18.08.2011 р. №1470 до набрання судовим рішенням у даний справі законної сили.

За клопотанням представника відповідача, ухвалою від 10.10.2011 провадження у справі було зупинене до 24.10.2011.

У судовому засіданні 24.10.2011 р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просили задовольнити адміністративний позов повністю. Представники позивача, зокрема, зазначили наступне: позивачем не було порушено вимог жодної норми п. 2.7 та інших норм Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. При укладанні позивачем договорів про переведення боргу споживача електричної енергії на іншого боржника, який не є споживачем, але приймає на себе грошові зобовязання, не було порушено вимог законодавства, у тому числі в частині розрахунків на оптовому ринку електричної енергії відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР та п. 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28.

Чинне законодавство України, у тому числі ст.ст. 15-1 та 26 Закону України «Про електроенергетику», норми п.6.3 ПКЕЕ України та інших нормативних актів не містять обмежень щодо переведення боргу споживача електричної енергії на іншого суб'єкта господарської діяльності або відступлення останнім права вимоги боргу споживачів, а також не передбачають будь-яких особливостей укладення таких договорів (спеціальних умов тощо). Навпаки, норми господарського та цивільного законодавства передбачають принципи свободи договору та ведення господарської діяльності без обмежень, за виключенням випадків, встановлених законом.

В договорах, які досліджувались в процесі перевірки відповідача, а саме: про переведення боргу та заміни кредитора (відступлення права вимоги), при їх укладанні з ТОВ НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав», ТОВ «Квант-Енерго» та ТОВ «НВО «Гарт», було передбачено проведення виконання новим боржником (ТОВ «НВО «Нафтопром» та ТОВ «Енергоспецсплав», ТОВ «Квант-Енерго») та новим кредитором (ТОВ «НВО «Гарт»), зобовязання первісного боржника (споживача) перед Кредитором (позивачем) відповідно до умов основного договору, тобто грошовими коштами, шляхом їх перерахування (оплати) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Висновки Акту перевірки, який був підставою для винесення оскаржуваної постанови, що при укладенні договорів про переведення боргу порушена стаття 15-1 Закону України «Про електроенергетику» та інші спеціальні норми, в частині порядку розрахунків, не відповідають фактичним обставинам, дослідженим членами комісії в процесі перевірки, оскільки, позивач не надавав згоди на зарахування зустрічної заборгованості по однорідним вимогам сторін. Проте, припинення зобовязання зарахуванням, проводилось на підставі заяв кредиторів позивача по однорідним грошовим вимогам та рішень (ухвал) господарського суду. Зазначені обставини були встановлені у судових актах, які набрали законної сили (Рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2009 року у справі №1/11/09, ухвала господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року у справі №26/139/10, ухвала господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 р. про затвердження мирової угоди у справі №26/139/10, рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11).

Укладенням договорів про переведення боргу та відступлення права вимоги боргу споживачів позивачем не було порушено вимог п. 2.7 ліцензійних Умов в частині здійснення належного проведення розрахунків з оптовим постачальником електроенергії. Позивач купує електроенергію у ДП «Енергоринок» на підставі договору купівлі-продажу, який передбачає проведення щомісячної 100% оплати обсягу закупленої енергії. У більшості періодів (червень 2009 р., травень 2011 року), за які відповідачем прийнято рішення про додаткові утримання коштів для перерахування ДП «Енергоринок» розрахунки проводились позивачем з оптовим ринком на 100 і більше відсотків. Проте, джерелом для виконання зобовязань позивача перед ДП «Енергоринок» є не тільки кошти споживачів, які проходять через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, а і власні кошти електропередавальної організації; залучені кошти, у тому числі на умовах товарного кредиту або договору банківського кредиту; кошти третіх осіб, отриманих по договорах (протоколах) про організацію проведення взаєморозрахунків на підставі Законів та постанов КМ України, а відповідно недоплату споживача неправомірно кваліфікувати, як порушення ліцензійних Умов позивачем.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення, тобто, порушення діями (або бездіяльністю) норм чинного законодавства України. При цьому елементами правопорушення є протиправне діяння, вина, шкода та причинний звязок між протиправною поведінкою та негативними наслідками (шкодою). Оскаржувана постанови, так само як і акт перевірки, не містить чіткого посилання яка саме норма права була порушена позивачем, та в чому саме полягало таке порушення (чи то в укладанні договорів переводу боргу, чи то в ухваленні органом правосуддя судових рішень, чи то у здійсненні відповідних записів в бухгалтерському обліку); в чому саме полягає причинний звязок між поведінкою позивача та майновими наслідками такої поведінки.

Представники відповідача проти позову заперечили, не визнали його повністю та надав суду письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що:

При проведені позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у вигляді перевірки підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом позивачем відповідач діяв в межах наданих повноважень та у відповідності до чинного законодавства.

Помилковими є висновки позивача про можливість укладання договорів про переведення боргу у сфері електроенергетики, оскільки відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Разом з тим, абз. 2 статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

При укладені позивачем договорів про переведення боргу від первісного боржника (споживача) новому боржнику, який не є споживачем електроенергії, але приймає заборгованість за поставлену споживачем електроенергію, порушено порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, що призвело до порушення вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР, п. 6.3 ПКЕЕ України, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 з подальшими змінами та доповненнями, в частині оплати вартості електричної енергії виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, що є порушенням пункту 3.4.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та вимог п. 3.5.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, що в кінцевому випадку призвело до неотримання оптовим ринком електричної енергії коштів, що є порушенням п. 2.7 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до пункту 3.9 постанови НКРЕ України від 26.10.2006 № 1419, якою затверджено «Порядок визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», відповідач може змінювати норматив відрахування коштів на поточний рахунок ПРТ, у разі неналежного виконання ним фінансових зобовязань при закупівлі електроенергії на ОРЕ.

У судовому засіданні 24.10.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьким ТП НКРЕ України з 08.08.2011 по 12.08.2011 була проведена позапланова перевірка дотримання позивачем законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов.

За наслідками проведеної перевірки Запорізьким ТП НКРЕ України складено Акт позапланової перевірки дотримання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов від 12.08.2011 року №15 (надалі - Акт перевірки).

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач підписав його із запереченнями, які були додані до Акту перевірки.

Відповідачем, на відкритому засіданні 18.08.2011 р., за результатами розгляду Акта перевірки, прийнято Постанову «Про накладання штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення ліцензійних Умов з постачання електроенергії» №1470 (надалі Постанова, оскаржувана постанова).

Постановою на позивача було накладено штраф в розмірі 15000 грн. за порушення пункту 2.7 ліцензійних Умов з постачання електроенергії в частині здійснення належних розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії. Крім того, другим пунктом Постанови визначено, що при розрахунку нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» на вересень 2011 року вересень 2012 року додатково буде враховано норматив відрахування коштів, який би дав можливість компенсувати ДП «Енергоринок» кошти в сумі 24454322,96 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для правильного вирішення даної справи необхідним є дослідження підстав для прийняття оскаржуваної постанови, викладених у Акті перевірки, та висновків Акту перевірки.

Актом перевірки встановлено наступне:

Актом перевірки встановлено, що у 2009 році позивачем було укладено 38 договорів про передавання боргу новим боржникам, які не є споживачами електроенергії, але приймають заборгованість за поставлену електроенергію, зокрема:

-КП «Запорізький титаномагнієвий комбінат» (первісний боржник) (далі - КП «ЗТМК»), ТОВ «НВО «Нафтопром» (новий боржник) та позивачем (Кредитор) укладено 12 договорів про переведення боргу на суму 10560000 грн.;

-КП «ЗТМК» (первісний боржник), ТОВ «Енергоспецсплав» (новий боржник) та позивачем (Кредитор) укладено 8 договорів про переведення боргу на суму 6910000 грн.;

-КП «ВК «Тепло - водоканал» (первісний боржник), суб'єктами господарювання - новими боржниками (ТОВ «НВО «Нафтопром» - 4 Договори на суму 1114224,6 грн., ТОВ «Енергоспецсплав» - 4 договори на суму 1802072,23 грн. та ТОВ «Квант-Енерго» - 8 договорів на суму 4808282,41 грн.), на загальну суму 7724579,24 грн.;

-позивачем (первісний кредитор) та ТОВ «НВО «Гарт» (новий кредитор) було укладено 2 договори про заміну кредитора (відступлення права вимоги) від 07.07.2009 №44/06-09 та від 07.07.2009 №45/06-09 на суму 900000 грн. та 771384,02 грн. відповідно;

-КП «Водоканал» (первісний боржник), суб'єктом господарювання - новим боржником (ТОВ «Квант-Енерго») - 2 договори на суму 1955000 грн.) та договір між ТОВ «Енергоспецсплав» (первісний боржник).

Умовами договорів між КП «ЗТМК» (первісний боржник), ТОВ «НВО «Нафтопром» (новий боржник) та позивачем (кредитор) на суму 10560000 грн., передбачено, що первісний боржник переводить грошовий борг по договору про користування електричною енергією № 76/199 від 01 липня 2000 року (із змінами та доповненнями) (далі - Основний договір), який виник в наслідок неповної оплати за спожиту активну електричну енергію і зобов'язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену Договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні і приймає на себе обов'язки первісного боржника за Основним договором оплатити кредитору заборгованість.

Відповідно до п. 1.2 вищезазначених договорів, кредитор, підписуючи, зі своєї сторони цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Зобов'язання первісного боржника перед кредитором припиняється в момент (день) набрання чинності цим Договором. Кредитор та Первісний боржник можуть (за необхідності) підписати акт про наявність та розмір заборгованості з відображенням зменшення боргу на підставі цього Договору (пункт 1.3).

Пунктом 2.1 договорів передбачено, що розмір плати первісним боржником новому боржнику за прийняття боргу перераховується первісним боржником на поточний рахунок нового боржника на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 4.1 договорів передбачено, що новий боржник зобов'язується виконати обов'язок первісного боржника перед кредитором з погашення заборгованості за Основним договором.

Згідно п. 5.2 цих договорів передбачено, що за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, новий боржник зобов'язується сплатити кредитору за його вимогою штраф в розмірі 5000,00 грн. за кожен випадок порушення таких зобов'язань. За несвоєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором первісний боржник зобов'язується сплатити новому боржнику за його вимогою штраф у розмірі 5000,00 грн. за кожен випадок порушення таких зобов'язань. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, в розмірі визначеного законом за кожен день прострочення.

У службових записках від 27.02.2009 № с/з008-008/1702 та від 06.04.2009 № с/з 1952/011-06 щодо відображення заборгованості за новим боржником ТОВ «НВО «Нафтопром» загальною сумою 10560000 грн. зазначено, що правовими наслідками укладання договорів про переведення боргу є поява у правовідносинах нового зобов'язаного суб'єкту господарювання. Тобто, споживача (КП «ЗТМК») по договору про користування електричною енергією у зобов'язанні по оплаті електричної енергії, замінює інша особа, що не є споживачем, але є новим боржником в частині переведеного боргу.

Але, грошові кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача новим боржником (ТОВ «НВО «Нафтопром») за вищезазначеними договорами не перераховані. При чому, ТОВ «НВО «Нафтопром» поданий позов до господарського суду Запорізькій області про припинення правовідношення з позиваачем, посилаючись на те, що в результаті проведення сторонами звірки взаємних розрахунків було встановлено наявність взаємних однорідних зобов'язань по сплаті грошових коштів: по договорам, укладеним між КП «ЗТМК», ТОВ «НВО «Нафтопром» та позивачем, загальна сума зобов'язань ТОВ «НВО «Нафтопром» перед позивачем склала 9860000 грн., а за договорами, укладеними між ТОВ «НВО «Нафтопром», позивачем та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» про переведення боргу, за умовами яких позивач має грошове зобов'язання перед ТОВ «НВО «Нафтопром», в загальній сумі 9828852,0 грн. Позов ТОВ «НВО «Нафтопром» господарський суд Запорізької області задовольнив рішенням від 30.06.2009 №1/11/09 та вирішив припинити правовідносини між позивачем та ТОВ «НВО «Нафтопром» в зв'язку з припиненням зобов'язання ТОВ «НВО «Нафтопром» перед позивачем за договорами переведення боргу сплатити загальну суму 9828852 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги ТОВ «НВО «Нафтопром» до позивача за договорами про переведення боргу сплатити загальну суму 9828852 грн.

Підставами виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «НВО «Нафтопром» до позивача були договори, укладені між позивачем (первісний боржник), ТОВ «НВО «Нафтопром» (новий боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (кредитор), про переведення боргу позивача у відповідній кожному договору сумі боргу, який виник із мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 жовтня 2008 року у справі № 2/6/1306-6/4/21-2/1/1202-9/67.

Заборгованість ТОВ «НВО «Нафтопром» перед позивачем станом на 01.08.2011 по договорах про переведення боргу з КП «ЗТМК» складає 731148 грн.

КП «ЗТМК» (первісний боржник), ТОВ «Енергоспецсплав» (новий боржник) та позивачем (кредитор) було укладено 8 договорів про переведення боргу на суму 6910000 грн., аналогічні умовам 12 договорів, укладених між КП «ЗТМК», ТОВ «НВО «Нафтопром» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в 2009 році.

16 березня 2010 року позивач на адресу ТОВ «Енергоспецсплав» направив вимогу щодо виконання зобов'язання. Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника в сумі 10383456,25 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року по справі про банкрутство ТОВ «Енергоспецсплав» затверджено реєстр вимог кредиторів, із вимогами позивача у сумі 2341668,25 грн.

Вимоги позивача до ТОВ «Енергоспецсплав» у сумі 8041788,00 грн., з яких 6910000,00 грн. за договорами переведення боргу укладеними між КП «ЗТМК», ТОВ «Енергоспецсплав» та позивачем припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою ТОВ «Енергоспецсплав», що встановлено в ухвалі суду №26/139/10 від 10.08.2010.

Підставою виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «Енергоспецсплав» до позивача були договори, укладені між позивачем (первісний боржник), ТОВ «Енергоспецсплав» (новий боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (кредитор), про переведення боргу позивача у відповідній кожному договору сумі боргу, який виник із мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 жовтня 2008 року у справі №2/6/1306-6/4/21-2/1/1202-9/67.

На підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 №26/139/10 щодо припинення взаємних зобов'язань між ТОВ «Енергоспецсплав» та позивачем та службової записки директора з питань правового забезпечення від 10.09.2010 у вересні 2010 року зменшено дебіторську заборгованість в аналітичному обліку по договорах про переведення боргу, укладеним між КП «ЗТМК», ТОВ «Енергоспецсплав» та позивачем у сумі 6910000 грн.

В ході перевірки були перевірені договори про переведення боргу, які були укладені ліцензіатом на загальну суму 7724579,24 грн. між: КП «ВК «Тепло - водоканал» (первісний боржник), суб'єктами господарювання - новими боржниками (ТОВ «НВО «Нафтопром» - 4 договори на суму 1114224,6 грн., ТОВ «Енергоспецсплав» - 4 договори на суму 1802072,23 грн. та ТОВ «Квант-Енерго» - 8 договорів на суму 4808282,41 грн.).

Умовами вищезазначених договорів передбачено, що Первісний боржник переводить грошовий борг, який виник із договору на постачання електричної енергії від 26.04.2004 №762, за спожиту активну електричну енергію, і зобов'язується сплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену Договором плату, а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні і приймає на себе обов'язки первісного боржника за Основним договором оплатити Кредитору заборгованість.

Розмір плати первісним боржником новому боржнику за прийняття боргу перераховується первісним боржником на поточний рахунок нового боржника у строки, визначені в угоді, що укладається між первісним боржником та новим боржником (пункт 2.1).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором з погашення заборгованості за основним договором.

Погашення (оплату) кредитору переведеного боргу новий боржник зобов'язаний здійснити не пізніше визначеного терміну (у кожному договорі конкретно визначений термін оплати) (пункт 4.2).

Пунктом 5.2 передбачено, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Тобто, споживача (КП «ВК «Тепло - водоканал») по договору про постачання електричної енергії у зобов'язанні по оплаті електричної енергії, замінюють інші особи, що не є споживачами, але є новими боржниками в частині переведеного боргу.

При цьому, грошові кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача новими боржниками (ТОВ «НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав» та ТОВ «Квант-Енерго») за вищезазначеними договорами не перераховані.

Розрахунки по договорах про переведення боргу ТОВ «Енергоспецсплав» проводилися наступним чином. Позивач звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Енергоспецсплав» в сумі 10383456,25 грн., в тому числі за договорами з КП «ВК «Тепло - водоканал» на суму 1802072,23 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року по справі про банкрутство ТОВ «Енергоспецсплав» затверджено реєстр вимог кредиторів, із вимогами позивача у сумі 2341668,25 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 №26/139/10 затверджена мирова угода від 19.08.2010 між комітетом Кредиторів, до якого входить позивач та боржником - ТОВ «Енергоспецсплав» щодо відстрочки та розстрочки вимог кредиторів, на умовах визначених цією Мировою угодою; обмін вимог кредиторів на активи боржника (погашення частини кредиторських вимог за рахунок передачі майна боржника).

Вимоги позивача до ТОВ «Енергоспецсплав» у сумі 8041788,00 грн., з яких по 3 договорам про переведення боргу (між КП «ВК «Тепло-водоканал», і ТОВ «Енергоспецсплав» та позивачем на суму 1131788 грн. припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою ТОВ «Енергоспецсплав», що встановлено в ухвалі суду №26/139/10 від .0.08.2010.

Підставою виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «Енергоспецсплав» до позивача були договори про переведення боргу, укладені між позивачем (первісний боржник), ТОВ «Енергоспецсплав» (новий боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (кредитор), про переведення боргу позивача.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 по справі №8/212/09 з ТОВ «НВО «Нафтопром» на користь позивача було стягнуто 659841,86 грн. заборгованості за договором переведення боргу № 55/04-09, який виник внаслідок порушення зобов'язань споживачем (первісним боржником) по сплаті за електроенергію за договором на постачання електроенергії № 762 від 26.04.2004.

Станом на 01.08.2011 за даними бухгалтерського обліку позивача за договорами про переведення боргу між КП «ВК «Тепло-водоканал», ТОВ «НВО «Нафтопром» та позивачем обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «НВО «Нафтопром» в сумі 1114224,6 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.11 порушено провадження по справі № 31/5009/1396/11 за позовом позивача до ТОВ «Квант-Енерго» по стягненню заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2011 року прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Квант-енерго» до позивача про припинення правовідносин.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11 вирішено наступне: «Відмовити ВАТ «Запоріжжяобленерго» у задоволені позову про стягнення суми 6 999 475,86 грн.

Задовольнити зустрічний позов. Припинити правовідносини між ТОВ «Квант-Енерго» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» на суму 6999475,86 грн. в наслідок припинення зобов'язання ТОВ «Квант-Енерго» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договорами про переведення боргу на загальну суму 6999475,86 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги ТОВ «Квант-Енерго» до ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договорами про відступлення права вимоги боргу на загальну суму 6999475,86 грн.», в тому числі за договорами переведення боргу з КП «ВК «Тепло - водоканал» на суму 4808282,41 грн.

Підставою виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «Квант-Енерго» до позивачва були договори, укладені між позивачем (Первісний боржник), ТОВ «Квант-Енерго» (Новий боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (Кредитор), про переведення боргу о позивача у відповідній кожному договору сумі боргу, який виник із мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 жовтня 2008 року у справі №2/6/1306-6/4/21-2/1/1202-9/67.

Також, було укладено 2 договори про заміну кредитора (відступлення права вимоги) між позивачем (Первісний кредитор) та ТОВ «НВО «Гарт» (Новий кредитор) від 07.07.2009 №44/06-09 та від 07.07.2009 №45/06-09 на суму 900000 грн. та 771384,02 грн., відповідно.

Відповідно до пункту 1.1 договору Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги боргу по договору на постачання електричної енергії від 20.03.2001 № 42 (зі змінами та доповненнями) - Основне зобов'язання, який виник внаслідок не сплати за спожиту електричну енергію ВП «Запорізька АЕС «Державного підприємства НАЕК «Енергоатом», а Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Основному зобов'язанні на суму відступленого права вимоги, зобов'язується розрахуватися з Первісним кредитором за електричну енергію, у якості компенсації вартості якої є плата вимоги боргу та отримує право вимагати від Боржника суми боргу в розмірі 900000 грн. (договір 07.07.2009 №44/06-09) та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 №45/06-09).

Пунктом 1.2 передбачено, що з моменту набуття чинності цим Договором Первісний кредитор вважається таким, що передав своє право вимоги (дебіторську заборгованість) в сумі 900000 грн. (договір від 07.07.2009 №44/06-09 та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 № 45/06-09), Новий кредитор - таким, що прийняв право вимоги.

Сторони визнають, що сума відступленого права (дебіторської заборгованості за електричну енергію), що переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора на умовах цих договорів становить в сумі 900000 грн. (договір від 07.07.2009 №44/06-09) та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 №45/06-09).

Розрахунки проводяться Новим кредитором з Первісним кредитором протягом двадцяти календарних днів з моменту набрання чинності цими Договорами шляхом перерахування коштів в сумі 900000 грн. (договір від 37.07.2009 №44/06-09) та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 №45/06-09) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Первісного кредитора.

При перерахуванні на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Первісного кредитора плати за відступлене право вимоги, яка є компенсацією вартості спожитої електричної енергії, Новий кредитор в платіжному документі повинен зазначити наступне призначення платежу: «Перерахування плати по договору про заміну кредитора, як компенсація вартості електричної енергії (активної) спожитої за договором про користування електричної енергії від 20.03.2001 № 42» (пункт 2.1).

Також, в ході перевірки ліцензіатом надано 2 договори про переведення боргу від 01.03.2010 № 33/03-10 та від 01.03.2010 № 34/03-10, укладених між ТОВ «НВО «Гарт» (далі - Первісний боржник), ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) та позивачем (Кредитор) в сумі 900000 грн. та 771384,02 грн. відповідно.

Вищезазначені договори укладені з метою переведення Первісним боржником грошового боргу в сумі 900000 грн. (договір від 07.07.2009 -N"244/06-09 та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 №45/06-09) внаслідок не сплати Первісним боржником Кредитору коштів за відступлення права вимоги.

Кошти за відступлення права вимоги є компенсація вартості електричної енергії (недоотримані кошти), спожитої ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», згідно договору на постачання електричної енергії від 20.02.2001 №42 (пункт 1.1).

Кредитор, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає згоду на відповідне переведення боргу (заміну боржника у зобов'язанні) в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.2).

За цим договором Новий боржник зобов'язаний оплатити борг Кредитору в сумі 900000 грн. (договір від 07.07.2009 №44/06-09) та 771384,02 грн. (договір від 07.07.2009 №45/06-09) (пункт 1.3).

Погашення (оплату) Кредитору переведеного боргу Новий боржник зобов'язаний здійснити не пізніше 10.03.2010 року (пункт 4.2).

Відповідно до реєстру договорів між ТОВ «НВО «Гарт», ТОВ «Енергоспецсплав» та позивачем, наданого ліцензіатом, станом на 01.08.2011 заборгованість ТОВ «НВО «Гарт» перед позивачем відсутня. Заборгованість у сумі 900000 грн. передана згідно договору переводу боргу від 01.03.2010 № 33/03-10 на ТОВ «Енергоспецсплав» та зарахована взаємними вимогами по ТОВ «Енергоспецсплав» згідно рішення суду від 10.08.2010 по справі №26/139/10 шляхом передачі майна та устаткування. Заборгованість у сумі 771384,02 грн. передана згідно договору переводу боргу від 01.03.2010 № 34/03-10 на ТОВ «Енергоспецсплав» та зарахована частково взаємними вимогами по ТОВ «Енергоспецсплав» згідно рішення суду від 10.08.2010 по справі №26/139/10 шляхом передачі майна та устаткування на суму 591 325,71 грн., 180 058,31 грн. було погашено ТОВ «Квант-Енерго» шляхом зарахування зустрічних вимог, згідно рішення суду від 23.05.2011 по справі № 31/5009/1396/11.

Підставою виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «Квант-Енерго» до позивача були договори, укладені між позивачем (Первісний боржник), ТОВ «Квант-Енерго» (Новий горжник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (Кредитор), про переведення боргу позивача у відповідній кожному договору сумі боргу, який виник із мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 жовтня 2008 року у справі №2/6/1306-6/4/21-2/1/1202-9/67.

Також, при перевірці матеріалів було встановлено, що ліцензіатом були укладені договори про переведення боргу з КП «Водоканал» (Первісний боржник), суб'єктом господарювання - Новим боржником (ТОВ «Квант-Енерго») - 2 договори на суму 1955000 грн.) та договір між ТОВ «Енергоспецсплав» (Первисний боржник).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11 припинено правовідносини між ТОВ «Квант-Енерго» та позивачем на суму 6999475,86 грн. внаслідок припинення зобов'язання ТОВ «Квант-Енерго» перед позивачем за договорами про переведення боргу на загальну суму 6999475,86 грн. зарахуванням зустрічної однорідної вимоги ТОВ «Квант-Енерго» до позивача за договорами про відступлення права вимоги боргу на загальну суму 6999475,86 грн., в тому числі за договорами переведення боргу з КП «Водоканал» на суму 1955000 грн.

Підставою виникнення зустрічної заборгованості ліцензіата з однорідними вимогами суб'єкта господарювання ТОВ «Квант-Енерго» до позивача були договори, укладені між позивачем (Первісний боржник), ТОВ «Квант-Енерго» (новий боржник) та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (Кредитор), про переведення боргу позивача у відповідній кожному договору сумі боргу, який виник із мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Запорізької області від 13 жовтня 2008 року у справі №2/6/1306-6/4/21-2/1/1202-9/67.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п. п. 3.4.1, 3.5.1 Умов та Правил з постачання електроенергії, в частині дотримання законодавства України та інших нормативних документів, зокрема ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №289 (зі змінами); п. 2.7 Умов та правил з постачання електричної енергії щодо здійснення належного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, що в кінцевому рахунку призвело до неотримання оптовим ринком електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії 24454322,96 грн.

Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (далі Закон №575/97) органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Відповідно до Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98 «Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України» Національна комісія регулювання електроенергетики України є незалежним позавідомчим постійно діючим державним органом (пункт 1). Основними завданнями Комісії є зокрема контроль за додержанням ліцензіатами умов здійснення ліцензованої діяльності (пункт 3). Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає справи про порушення умов ліцензій та справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення в межах своєї компетенції (пункт 4). Комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень. Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії (пункт 13).

Абзац шостий частини другої статті 12 Закону №575/97 передбачає, що НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 7 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого Постановою КМ України від 21.07.1999р. №1312, рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання складеного посадовими особами НКРЕ.

В Акті перевірки зазначено, що укладення позивачем договорів про переведення боргу споживача на іншого субєкта, який не є споживачем, в кінцевому випадку призвело до неотримання ОРЕ коштів, що є порушенням п.2.7 Умов та Правил підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом щодо здійснення належного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії (арк. Акту перевірки 4, 5, 9, 11, 12).

Як вбачається з пояснень позивача, які не спростовуються відповідачем, позивач купує електричну енергію у оптового постачальника ДП «Енергоринок» на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 29.08.2007 № 4243/02. Договір передбачає обовязок позивача проводити повну поточну оплату вартості електричної енергії купленої в поточному розрахунковому місяці у ДП «Енергоринок».

Зазначені умови договору регламентовані Примірним договором купівлі-продажу електроенергії між оптовим постачальником електричної енергії (Державним підприємством «Енергоринок») та постачальником електроенергії за регульованим тарифом, затвердженого Постановою НКРЕ від 11.05.2006 № 577 (пункт 6.2-6.3 та 6.14-6.20 примірного договору).

З матеріалів справи вбачається, та підтверджується поясненнями представників, наданими в ході судового розгляду даної справи, що розрахунок розміру майнової санкції, у вигляді врахування при розрахунку нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок позивача додаткових утримань в сумі 24454322,96 грн. проводився відповідачем шляхом застосування до суми договорів про переведення боргу відсотку (алгоритму) відрахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника який був встановлений для позивача у період (місяць), в якому були винесені рішення (ухвали) господарського суду, що визначають або встановлюють факт припинення зобовязання (погашення вимог). Так, відповідачем до договорів на суму 9828852 грн. застосований алгоритм червня 2009 р в розмірі 85,72% (рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2009 р. у справі №1/11/09); на суму 6910000 грн., 1802072,23 грн., 900000 грн., 591325,71 грн. алгоритм серпня 2010 року 95,49% (ухвала господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 р. у справі №16/139/10) на суму 4808282,41 грн., 180058,31 грн., 1955000 грн. алгоритм травня 2011 року 90,53% (рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11) тощо. Алгоритм вказаних періодів встановлений постановами НКРЕ від 28 травня 2009 року № 639, від 29 липня 2010 року № 934 та від 28 квітня 2011 року № 713.

Проте, відповідачем, при винесенні оскаржуваної Постанови, не прийнято до уваги те, що у певні періоди (місяці), за розрахунки у які накладено штраф за порушення п.2.7 ліцензійних Умов щодо здійснення належного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, позивачем проведена поточна оплата ДП «Енергоринок» вартості електричної енергії на 100 і більше відсотків, а саме у червні 2009 року та травні 2011 року. Тобто, відповідачем протиправно накладено санкцію без наявності у діях позивача складу правопорушення.

Крім того, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (надалі ЦК) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Законодавство України не містить заборони на укладення договорів про переведення боргу споживача електричної енергії. Досліджені цим судом договори про переведення боргу до суду не оскаржувались, недійсними не визнані.

Заперечення відповідача з посиланням на ст. 714 ЦК України судом не приймається тому, що зазначена норма також не містить заборони заміні боржника у зобовязанні з постачання енергетичних ресурсів.

Водночас, суд зазначає, що досліджені відповідачем в період перевірки договори про переведення боргу, вже оцінювались у різний час господарським судом при розгляді спорів (заяв) у справах між позивачем та субєктами господарювання боржниками за цими договорами. Рішеннями (ухвалами) суду припинялись правовідносини позивача та його боржника в наслідок припинення зобовязання, а також вирішувалось питання про погашення вимог позивача до таких боржників.

Доводи відповідача про неможливість правомірного припинення зобовязань за перевіреними договорами про переведення боргу судом відхиляються виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Більш того, згідно до судової практики Європейського суду з прав людини одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів («Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдинг» проти України»).

Крім того, суд зазначає, що жодна з правових норм, на які послався відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, а також з тих, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову, не містить заборони вчиняти правочини щодо переведення боргу з оплати спожитої електроенергії від споживача електроенергії до не споживача електроенергії.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (надалі ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Процедура притягнення до відповідальності в сфері електроенергетики встановлена постановою Кабінету Міністрів України №1213 від 21.06.1999 «Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику». Таким чином, визначений оскаржуваною Постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією.

Згідно ст. 250 ГК України, в редакції на момент виникнення спору, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином Закон зобов'язує уповноважені на те органи слідкувати за вчасним стягненням адміністративного-господарських санкцій з суб'єктів господарювання і обмежує строки їх стягнення.

Відповідно до статті 24 Закону №575/97 у разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених цим Законом Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: застереження; штраф; призначення тимчасового керуючого (адміністрації); зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.

Стаття 239 ГК України та норми інших законодавчих актів не передбачають такий вид адміністративно-господарської санкції, як врахування при розрахунку нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок додаткових утримань.

В обґрунтування правомірності збільшення розміру відрахувань коштів на поточний рахунок позивача на вересень 2011 року вересень 2012 року до розміру, який би дав можливість компенсувати недоотримані ДП «Енергоринок» кошти у сумі 24454322,96 грн., представники відповідача послались на п. 3.9 Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 26.10.2006 № 1419 (надалі Порядок №1419).

З приводу цього суд зазначає наступне, відповідно до п. 3.9 Порядку №1419 НКРЕ може змінювати норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПРТ протягом розрахункового місяця на таких підставах: а) за рішенням Ради ринку; б) згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України; в) за зверненням ДП "Енергоринок" у разі неналежного виконання ПРТ фінансових зобов'язань при закупівлі електричної енергії на ОРЕ та неналежного виконання графіків погашення заборгованості перед ОРЕ за куповану електроенергію; г) зміни тарифів на передачу або на постачання електричної енергії протягом розрахункового місяця; д) обґрунтованого звернення ПРТ щодо зміни нормативу відрахувань коштів на його поточний рахунок.

Таким чином, зазначена норма регламентує порядок зміни на протязі місяця НКРЕ існуючого у певному місяці нормативу відрахувань такого розрахункового місяця, а не визначати річний період для додаткових утримань. Крім того, підставою для винесення п.2 оскаржуваної Постанови був Акт позапланової перевірки, який відсутній у переліку підстав для зміни нормативу відрахувань коштів по пункту 3.9 Порядку №1419 НКРЕ.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду жодного доказу, на обґрунтування правомірності прийняття п. 2 оскаржуваного рішення.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку відповідач перейняв на себе функцію судової влади, оскільки фактично в даному випадку йдеться про стягнення з позивача на користь іншого субєкта господарювання (ДП «Енергоринок»), за відсутності відповідного звернення цього субєкта господарювання, певної грошової суми.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача є неправомірною, такою, що порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність його рішення.

У відповідності до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з Державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати, сплачені ним при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 18.08.2011 №1470 «Про накладення штрафу на ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 гривні (три гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя(підпис)Р.В. Кисіль

Суддя(підпис)М.П. Авдєєв

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Головуючий суддяР.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 28.10.2011.