Постанова № 19378088, 02.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17100/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивачаВінділовіч Т.Г.,

представника відповідачане зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Ліфт Дон», м. Донецьк про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 339 грн. 32 коп. ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Ліфт Дон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 339 грн. 32 коп.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509- ХІІ, ст. 14 Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду був повідомлений відповідним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача - який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РА «Ліфт Дон» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.03.2008р., ідентифікаційний код 35794582, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Петровському районі м. Донецька.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Абзацом 9 п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Підпунктом 54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно до пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України уразі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 120.1 ст.120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У судовому засіданні встановлено, що у березні 2011 року позивачем проведено невиїзду перевірку ТОВ «РА «Ліфт Дон» з питань своєчасності подання податкової звітності, результати якої оформлено актом від 18.03.2011р. №263/15/35794582. Перевіркою встановлено порушення терміну подання наступної звітності:

- розрахунок сплати єдиного податку субєктами малого підприємництва за 3 кв.2010р. з терміном подання до 19.10.2010р., фактично подано 26.10.2011р.

- розрахунок сплати єдиного податку субєктами малого підприємництва за 4 кв.2010р. з терміном подання до 19.10.2011р., фактично подано 26.10.2011р.

За висновками акту відповідачем порушено абз.9 п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 та згідно пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, що відповідно до ст.120 Податкового кодексу України тягне за собою накладення штрафу.

На підставі акту перевірки від 18.03.2011р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000531500/0 від 24.03.2011р., яким ТОВ «РА «Ліфт Дон» визначено суму податкового зобовязання у вигляді штрафу на суму 340 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000531500/0 від 24.03.2011р. отримане директором ТОВ «РА «Ліфт Дон» 24.03.2011р. Зазначене рішення відповідачем не оскаржувалось та є чинним на час розгляду справи.

У звязку з частковою сплатою за рахунок переплати заборгованість відповідача складає 339 грн. 32 коп.

В результаті несплати податкових зобовязань визначених податковим повідомленням-рішенням №0000531500/0 від 240.03.2011р відповідач має заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 339 грн. 32 коп., яка підтверджується данними зворотного боку облікової картки ТОВ «РА «Ліфт Дон».

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Товариству «РА «Ліфт Дон» податковим органом були виставлена податкова вимога від 14.04.2011р. №34 на суму 339 грн. 32 коп., яка отримана посадовою особою відповідача 14.04.2011р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу на суму 339 грн. 32 коп. грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Ліфт Дон», м. Донецьк про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках на суму заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 339 грн. 32 коп. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «Ліфт Дон» (код за ЄДРПОУ 35794582) з рахунків платника податків у банках на суму заборгованості з єдиного податку з юридичних осіб на користь держави у розмірі 339 (триста тридцять девять) грн. 32 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 02 листопада 2011 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 07 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.