Постанова № 19377542, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 р. Справа №2а-12870/10/1/0170 (12:46) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., Веретенниковій Ю.В.,

за участю представника позивача - Герасименко Н.А.,

представника відповідача Григорєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Партизан»

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство «Партизан»до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 року № 0003632330, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1206066,65 гривень за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР ст.3 п.1.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим07.10.2010року відкрито провадження адміністративні справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від24.02.2011 року по справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження по справі до одержання результатів експертизи.

23 вересня 2011 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов висновок експерта по судово-економічній експертизі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від26.09.2011року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від07.11.2011 року замінено позивача по справі Відкрите акціонерне товариство "Партизан" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Партизан".

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та пояснив, що ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №003844.

Представник позивача зазначив, що на підставі акту перевірки №003844 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від03.06.2010року №0003632330, яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1206066,65грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995року №265-95-ВР.

Представник позивача пояснив, що посадові особи ДПІ в Сімферопольському районі АРКрим свідомо зробили незаконний висновок та внесли завідомо неправдиві дані до акту перевірки.

Представник позивача пояснив, що в акті перевірки встановлено, що ПАТ «Пратизан» протягом 2009-2010 років здійснювало роздрібну торгівлю через засоби торгівельної мережі (виносна торгівля) із використанням книги обліку розрахункових операцій. На підставі звітів про використання РРО КУРО (РК) за 2009 2010роки встановлено, що виторг по ПАТ«Партизан» у січні 2009році склав 999012,92грн., тобто, у січні 2009року підприємством перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим (200 тис.грн.).

Представник позивача зазначив, що при складанні акту і наступному ухваленні рішення ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим не був врахований той факт, що при здійсненні розрахункових операцій в січні 2009року сума операцій 999012,92 грн. являється загальною, яка включає у себе проведення операцій з використанням розрахункових книжок (КУРО) та РРО.

Представник позивача пояснив, що виторг ПАТ «Партизан» у січні 2009році із використанням РРО на виїзній торгівлі склав 985829,72 грн. За розрахунковими операціями з використанням КУРО у січні 2009 року виторг склав 13183,20 грн. Таким чином, загальний обсяг розрахункових операцій склав 999012,92грн.

Представник позивача зазначив, що згідно з Постановою КМУ від 23.08.2000року №1336 граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, без застосування реєстраторів розрахункових операцій є 200 тис. грн., тобто у січні 2009 року ПАТ«Партизан» не перевищений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів власного виробництва.

Представник позивача також пояснив, що податкові ревізори інспектори здійснили необґрунтоване нарахування штрафних санкцій на суму 223813,94 грн. по книзі КУРО №0124001006 за період з 01.03.2009року по 31.03.2010року без використання РРО, здійснене нарахування відбулось без перевірки касових документів підприємства, відповідно до яких весь виторг оприходований з використанням приходних касових ордерів за відповідний період, як виробниками власної продукції.

Представник позивача, посилаючись на ст.ст.2, 3, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995року №265-95-ВР, зазначив, що розрахункова квитанція являється розрахунковим документом, що підтверджує законність проведених операцій, які не потребують використання РРО. Тобто, нарахування штрафних санкцій на суму 223813,94 грн. не є обґрунтованим та не може являтися законним.

Також в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000року №1336 встановлений ліміт 200тис.грн., у випадку порушення якого відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або проведення її без використання розрахункової книжки. У відповідності до вищезазначеного, а також згідно норм бухгалтерського та податкового обліку з всього обсягу виторгу відраховується встановлений розмір обсягу розрахункових операцій з продажу товару, та до залишку виторгу застосовуються п'ятикратні штрафні (фінансові) санкції. Однак, всупереч зазначеним нормам законодавства штрафні санкції були застосовані до всього виторгу.

Представник позивача також зазначив, що встановлений ДПІ у Сімферопольському районі період нарахування з 01.03.2009року по 31.03.2010року не відповідає вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000року №1336, де встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Таким чином, якщо дана перевірка здійснена на підставі пункту 2 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», необхідно брати до уваги період з 07.05.2009року по 07.05.2010 року.

Представник позивача зазначив, що ПАТ «Партизан» є суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю через засоби пересувної торгівельної мережі (виносної торгівлі) продукції виключно власного виробництва. ПАТ «Партизан» має статус племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української червоної молочної породи та статус племінного птахорепродуктора І та ІІ порядку з розведенням яєчних курей кросу «Домінант д-102». Підприємство має дозвіл на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу, яке надає йому право забезпечувати інші сільськогосподарські підприємства насінням зернових культур.

Представник позивача підкреслив, що підприємство здійснює виробництво продукції птахівництва - яйце куряче, м'ясо кур, продукцію тваринництва - молоко, м'ясо ВРХ. ПАТ «Партизан» має на балансі власні виробничі потужності (птахівничі бригади, молочно товарну ферму, інкубаторій, машино-тракторний парк та автомобільний парк, механізовані майстерні, які обслуговують виробничі цеха). Також підприємство самостійно вирощує в цеху рослинництва кормову базу (зернова частина, сочні та грубі корма) для годування тварин.

Представник позивача зазначив, що виробництво продукції та її реалізація кінцевому споживачу здійснюється власною робочою силою. Станом на 01.01.2010року чисельність робітників господарства складає - 329 чоловік, з них реалізаторів - 4 чоловіка, станом на 01.06.2010 року - 330 чоловік, з них реалізаторів - 4. Реалізація здійснюється на основних засобах, які належать підприємству позивача. Розрахунки за товар здійснюються у касі ПАТ «Партизан» з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених у встановленому порядку, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що чинне законодавство, а саме ч.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995року № 265/95-ВР надає ПАТ«Партизан», як виробнику, а також продавцю власного товару право не використовувати при продажі товару РРО, КУРО.

Представник позивача пояснив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010року № 0003632330 про застосування до ПАТ «Партизан» штрафних санкції в сумі 1206066,65грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995року №265/95-ВР є неправомірним та не обґрунтованим, тобто таким, яке прийнято з порушенням чинного законодавства.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справі повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та пояснень представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим є субєктом владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим, суд зобовязаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, чи діяли посадові особи Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АРКрим безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у звязку з проведенням перевірки, та чи мали місце порушення, встановлені перевіркою.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку, визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Партизан» є юридичною особою, яка зареєстрована 28.11.1996 року Сімферопольською державною адміністрацією в АРКрим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 117074 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА№234745.

Відповідно до п.2.1 статуту ПАТ «Партизан», зареєстрованого розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації АРК № 1196 Р від 28.11.1996 року, зареєстрованого у новій редакції розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим № 657-р від 23.06.2000 року, Товариство є правонаступником усіх майнових прав та зобовязань ВАТ «Партизан» у звязку із зміною повного найменування.

Таким чином, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Партизан» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 07.05.2010 року на підставі направлення на перевірку №3577 від 07.05.2010року головним державним податковим ревізором інспектором, радником податкової служби ІІ рангу ДПАв АРКрим Федорковою Т.О. та головним державним податковим ревізором інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу ДПАв АРКрим Бондар Ю.М. проведено перевірку господарської одиниці бухгалтерія ВАТ «Партизан», що розташована за адресою: Сімферопольський район, с. Журавльовка, вул. Мира,40 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 0291/01/24/23/00852648 від 07.05.2010 року (надалі акт перевірки).

Перевірка проведена на підставі Законів України від04.12.1990р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від23.03.1996року №98/96-ВР«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від01.06.2000року №1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004року №637.

Перевірка проводилася у період з 07.05.2010року по 17.05.2010року, що зазначено в акті перевірки.

Перевіркою встановлено, що ВАТ«Партизан» протягом 2009-2010років здійснював роздрібну торгівлю через засоби пересувної торгівельної мережі (виносна торгівля) без використання книги обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок (фіскальний номер 012400106, 012400090).

В акті перевірки зазначено, що на підставі звітів про використання РРО, КУРО(РК) за 2009-2010роки встановлено, що виторг по ВАТ«Партизан» у січні 2009року склав 999012,92грн. Тобто, у січні 2009року підприємством перевищено граничний розмір річного балансу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обовязковим (200тис.грн.).

З акту перевірки вбачається, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від07.02.2001 року № 121 термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО становить 1 місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій. Таким чином, перевіркою вставлено факт проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій за період з 01.03.2009року по 31.03.2010року по торговому обєкту виносна торгівля, с.Журвльовка, вул.Мира 38 на суму 223813,94грн., у тому числі з 01.03.2009року по 31.05.2009року на суму 53010,14грн., за період з 08.04.2010року по 27.04.2010року по торговому обєкту виїзна торгівля (автомобіль НОМЕР_3) на суму 17334,39грн.

Перевіркою також встановлено факт незберігання протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій №012401006.

За результатами перевірки зроблені висновки про порушення позивачем п.1, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

З акту перевірки вбачається, що журнал реєстрації перевірок контролюючих органів надано до перевірки.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася у присутності головного бухгалтера ОСОБА_5

З акту перевірки вбачається, що головний бухгалтер позивача ОСОБА_5 після ознайомлення з актом перевірки від підпису акту перевірки, дачі пояснень та отримання примірника акту перевірки відмовилася, про що було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки ДПІ у Сімферопольському районі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.3010року №0003632330, яким на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з п.1, 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР до ВАТ«Партизан» застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 1206066,65грн.

Зазначене рішення було отримано позивачем 08.06.2010 року, що підтверджується відповідним надписом на ньому.

Позивач, не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.3010року №0003632330, звернувся до ДПА в АРК зі скаргою № 298 від 15.06.2010 року, в якій зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010року №0003632330, яким до ВАТ «Партизан» застосовані штрафні санкції в сумі 1206066,65 гривень за порушення ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є неправомірним та необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства.

ДПА в АРК, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду скарги від 14.07.2010 року № 7182/7/25-023 залишила без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.3010року №000363233, прийняте ДПІ у Сімферопольському районі стосовно ВАТ «Партизан», а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з результатами розгляду його скарги ДПА в АРК, звернувся зі скаргою № 387 від 05.08.2010 року до ДПА України, в якій зазначив, що рішення ДПІ у Сімферопольському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010року №0003632330, яким до ВАТ «Партизан» застосовані штрафні санкції в сумі 1206066,65 гривень за порушення ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним та необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства.

ДПА України рішенням № 8253/6/25-0415 продовжено строк розгляду скарги позивача по 21.09.2010 року (включно).

Рішенням від 21.09.2010 року № 9615 (6) 25-0415 ДПА України залишила без змін рішення ДПІ у Сімферопольському районі від 03.06.2010 року №0003632330 про застосування до ВАТ «Партизан» штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА в АРК від 14.07.2010 року № 1559/10/25-023, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з результатом адміністративного оскарження рішення ДПІ в Сімферопольському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010року №0003632330, звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність нарахування податковим органом ПАТ«Партизан» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1206066,65грн. за порушення п.1, 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (в редакції на момент допущення порушення, надалі Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що за порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно з нормою ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995року № 265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що до п.2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336, включено роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

З пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, у т.ч., в пункті 2 переліку, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995року № 265/95-ВР терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України

Згідно додатку до постанови про Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», встановлено термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для діяльності суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, встановленого зазначеною постановою- один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій в розмірі 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності при здійсненні роздрібної торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

Судом встановлено, що в період, за який проводилася перевірка, ВАТ «Партизан» здійснював реалізацію продукції через РРО та виносну торгівлю з застосуванням КОРО та РК.

Так, на обєкті виносної торгівлі, що розташований за адресою: с.Журавлівка, вул. Мира, 38, та на автомобілі ГАЗ 33021 № НОМЕР_3 позивач в період з 01.03.2009 року до 30.04.2010 року використовував РК та КОРО.

Як встановлено вище, відповідачем встановлено, що виторг позивача по обєктах виносної торгівлі за період з 01.03.2009 р. до 30.04.2010 р. складає 241145,33 грн., у т.ч. по торговому обєкту виносна торгівля - с. Журавлівка, вул. Мира, 38 на суму 223 813,94 грн. та по торговому обєкту виїзна торгівля - автомобіль ГАЗ 33021 НОМЕР_3 на суму 17 331,39 грн.

При перевірці правомірності застосування спеціального режиму реєстрації розрахункових операцій (без використання РРО, але з використанням РК та КОРО) на обєктах виносної торгівлі ПАТ «Партизан» на підставі звітів про використання РРО, КОРО (РК) за 2009-2010 р. р., податковим органом встановлено, що загальний виторг ПАТ «Партизан» по всіх обєктах торгівлі у січні 2009 р. складає 999 012,92 грн.

Тобто, на думку податкового органу, у січні 2009 р. ПАТ «Партизан» перевищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів у 200 тис. грн., у разі перевищення якого застосування РРО є обовязковим.

Як встановлено вище, на думку податкового органу, з 01.03.2009 р. ПАТ «Партизан» повинно було використовувати РРО на всіх обєктах торгівлі, у т.ч. виносної торгівлі, на яких раніше використовувались РК та КОРО.

Отже, податковим органом встановлено факт проведення позивачем розрахункових операцій без використання РРО за період з 01.03.2009 р. до 30.04.2010 р. по торговому обєкту виносна торгівля (с. Журавлівка, вул. Мира, 38) на суму 223 813,94 грн., та на торговому обєкті виїзна торгівля (автомобіль ГАЗ 33021 НОМЕР_3) на суму 17 331,39 грн.

Суд зауважує, що для повного та всебічного зясування наявності встановлених перевіркою порушень, допущених позивачем, судом призначено по справі судово - економічну експертизу, проведення якої було доручено експертам ТОВ «Центр судових експертиз».

Стосовно встановленого перевіркою перевищення позивачем граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів в сумі 200000,00 гривень, проведеною по справі експертизою встановлено наступне.

З висновку судово-економічного експерта № 83/10 від 15.09.2011 року по адміністративній справі № 2а-12870/10/1/0170 вбачається, що згідно з даними касового обліку ВАТ (ПАТ) «Партизан» в 2009-2010 рр. підприємство здійснювало без використання РРО виносну торгівлю по наступним обєктам: с. Журавлівка, вул. Миру, 38 (торгівля в гуртожитку); ГАЗ 33021 НОМЕР_3 (торгівля з автомобілю).

З висновку експерта вбачається, що на підставі даних КР, КОРО, прибуткових касових ордерів, книги реєстрації прибуткових касових ордерів, касової книги, Звіту касира, Звіту про реалізацію готової продукції, Звіту про використання РРО (КОРО та РК)), за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2010 р. ВАТ (ПАТ) «Партизан» отримано виторг по обєктах виносної торгівлі з використанням РК та КОРО у сумі 271 232,42 грн. у т.ч.:

з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. 185 923,48 грн.;

з 01.01.2010 р. до 30.04.2010 р. 85 308,94 грн.

Експерт дійшов висновку, що вищевказаний виторг було належним чином оприбутковано позивачем в КОРО на підставі РК з подальшим відображенням в Касовій книзі та Звітах про використання РРО (КОРО та РК)

При цьому, судом встановлено, що податковим органом виручка за січень 2009 року в розмірі 999012,92 гривень розраховувалася суцільним порядком, по всім обєктам, по яким позивачем застосовується як РРО, так і розрахункові книжки, а виручка з виносної торгівлі в розмірі 241145,33 гривень розрахована не за рік, а з 01.03.2009 року до 30.04.2010 року.

Отже, суд приймає за основу висновки експерта, що в січні 2009 року виручка позивача з виносної торгівлі не перевісила 200000 гривень, також як і висновки, що за річний період з 01.01.2009 року до 31.12.2010 рік виручка з виносної торгівлі також не перевісила 200000 гривень,та склала 185923,48 гривень.

Таким чином, суд зазначає, що висновки акту перевірки стосовно перевищення у січні 2009 р. ПАТ «Партизан» граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів у 200 тис. грн., у разі перевищення якого застосування РРО є обовязковим, не знайшли свого підтвердження.

Суд звертає увагу податкового органу, що при вирішенні питання чи перевищено позивачем, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), до досягнення якого дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, необхідно враховувати тільки виторг ПАТ «Партизан» як субєкта господарювання по обєктах виносної торгівлі з використанням РК та КОРО, а не загальний виторг ПАТ «Партизан» по всіх обєктах торгівлі з застосуванням РРО, КОРО (РК), як це зроблено податковим органом.

Суд зауважує, що обмеження постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо граничного розміру встановлено виключно стосовно річного обсягу розрахункових операцій, які здійснюються у формах та на умовах діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку.

При цьому, обмеженими є ті розрахункові операції, що здійснюються без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Інші розрахункові операції, тобто ті, що не повязані з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, не є обмеженими, а, отже, не повинні враховуватися при визначенні річного обсягу розрахункових операцій, з досягненням граничного розміру якого ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» пов'язують обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Аналогічну позицію висловив ВАС України в Ухвалі від 15.02.2007 р. №К-15704/06.

Отже, вищевикладене підтверджує те, що позивач не перевищив граничний розмір, встановлений п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ні в 2009 р., ні за січень-квітень 2010 року.

Більш того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від06.07.1995року № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що субєкти підприємницької діяльності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, мають право за своїм власним вибором використовувати РРО або проводити розрахунки у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Тобто дія п.1, 2, 13 статті 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо використання РРО) не поширюється на субєктів підприємницької діяльності у сфері надання послуг у випадках встановлених законом, зокрема, статтею 9 зазначеного Закону.

Таким чином, якщо субєкт господарювання здійснює реалізацію продукції власного виробництва та оформляє розрахунки зі споживачами прибутковими та видатковими ордерами, він має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Досліджуючи питання, чи була продукція, реалізована позивачем через обєкти виносної торгівлі без застосування РРО з застосуванням РК та КОРО за період з 01.01.2009 р. до 31.03.2010 р., продукцією власного виробництва, суд зазначає наступне.

Згідно довідки АА №234745 з ЄДР підприємств та організацій позивач здійснює наступну діяльність:

01.24.0 Розведення птиці

01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур

01.21.0 Розведення великої рогатої худоби

01.25.0 Розведення інших тварин

52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках

Відповідно до статуту позивача предметом діяльності ПАТ «Партизан» є: тваринництво (розведення сільськогосподарських тварин, птиці,отримання від них продукції); виробництво харчових продуктів (виробництво м'яса та мясних продуктів); товарне виробництво, заготівля, переробка, зберігання, транспортування та реалізація сільськогосподарської продукції.

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію племінного стада в Державному племінному реєстрі Серій АА №005079, №005164 ВАТ «Партизан» присвоєно статус Племінний завод з розведення великої рогатої худоби української червоної молочної породи та племінний птахорепродуктор І та II порядку з розведення яєчних курей кросу «Домінант» відповідно.

Основними напрямками виробничої діяльності ВАТ «Партизан» є:

птахівництво, продукція - м'ясо кур, суп набір курячий, тушковане м'ясо кур, яйце;

вирощування великої рогатої худоби, продукція - м'ясо яловичини, жир яловичий, лівер яловичий, суп набір яловичий;

вирощування свиней, продукція - м'ясо свинини, суп набір свинячий, лівер свинячий, жир свинячий, збій свинячий.

Експертизою встановлено, що вирощування птиці ВАТ (ПАТ) «Партизан» відбувається на птахівницьких фермах в пташниках за допомогою спеціалізованого обладнання, яким в повній мірі забезпечено підприємство. На кожен вид птахів і кожен пташник заведена місячна Картка обліку дорослої птиці. Картка заповнена відповідно до норм п.п. 4.2.14 Наказу Міністерства аграрної політики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів» від 21.02.2008 р. №73. Крім загальної інформації про підприємство та птицю картка містить інформацію про результати виробництва яєць та рух птиці (падіж, на забій). На підставі Карток обліку дорослої птиці заповнено Реєстр руху дорослої птиці на кожен вид та вік птиці та Звіт про рух птиці загальний по кожній птахівницькій фермі відповідно до норм п.п. 4.2.11 Наказу Міністерства аграрної політики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів» від 21.02.2008 р. №73.

З висновку експертизи вбачається, що отримане на птахівницьких фермах яйце на підставі Накладної на внутрішнє переміщення продукції передано на яйцесклад, де воно пройшло процес обробки, сортування, пакування після чого відсортоване яйце такою ж накладною передано матеріальновідповідальній особі (реалізатору) для подальшого продажу. За кожен день згідно накладних сформовано Матеріальний звіт по яйцекладу, в якому відображена кількість отриманої та виданої продукції по сортах та напрямки її вибуття.

Експертом встановлено, що для дотримання процесів виробництва та для забезпечення власних потреб з птахівницьких ферм відбувалося вибуття птиці на забій. На підставі Накладної на внутрішнє переміщення продукції птиця передавалась на забійний цех (власність підприємства, де у наслідок забою підприємство отримувало м'ясо кур та супнабір курячий, кількість отриманої продукції відображено в Реєстрі отриманої від забою продукції. Також за Накладною внутрішнього переміщення з забійного цеху частина отриманого від збою м'яса кур була передана ВАТ "Птицекомбінату" для подальшої переробки на м'ясо тушковане. Після переробки давальницької сировини підприємство переробник повернуло отриману готову продукцію замовнику на підставі Товарної накладної. Весь рух продукції, отриманої в забійному цеху, відображений у Матеріальному звіті забійного цеху, оформленому відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Також на підставі структури підприємства, затвердженої наказом №238-а від 02.09.2010 р., експертизою встановлено те, що Забійний цех ВАТ (ПАТ) «Партизан» крім своєї основної функції, виконує роль складу готової продукції, а саме тому з нього Накладною на внутрішнє переміщення продукції готова продукція передавалась матеріально відповідальній особі (реалізатору) для подальшого продажу.

З висновку експерта вбачається, що вирощування ВРХ відбувається на Молочнотоварній фермі (далі - МТФ), яка є власністю ВАТ (ПАТ) «Партизан».

Експертом встановлено, що отримання продукції з яловичини відбувалося в результаті забою. На забій складено Акт вибуття тварин (Забій) (поточних біологічних активів), затвердженій п.п. 4.2.4. Наказу Міністерства аграрної політики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів» від 21.02.2008 р. №73, в якому відображені причина забою, кількість тварин, їх масть, інвентарний номер та жива вага. У разі забою тварини на МТФ, до Акту вибуття тварин додано Акт у довільній формі, в якому розписані причини дорізу та кількість отриманої від нього продукції. Кількість тварин, відправлених на забій, відображена у Реєстрі забою по МТФ, який складено за місяць, а також в узагальненому вигляді у місячному Звіті про рух тварин на фермі, складеному відповідно до норм п.п. 4.2.11 Наказу Міністерства аграрної політики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів» від 21.02.2008 р. №73.

В висновку експерта зазначено, що на підставі Актів Накладною на внутрішнє переміщення продукції отримана від дорізу продукція та тварини на забій передані на забійний цех. У Реєстрі отриманої від забою продукції по днях у відповідності з накладними розписано вихід продукції. Накладною на внутрішнє переміщення продукції готова продукція передана матеріально відповідальній особі (реалізатору) для подальшого продажу. За підсумками місяця на забійному цеху складено Матеріальний Звіт, в якому відображений рух готової продукції.

Експертизою встановлено, що для вирощування свиней ВАТ (ПАТ) «Партизан» має на балансі спеціалізовані свинарники, оснащені необхідним устаткуванням для належного утримання тварин. Вирощування свиней здійснювалось підприємством для забезпечення власних потреб та продажу. Для здійснення забою складався Акт вибуття тварин (Забій) (поточних біологічних активів) затвердженій п.п.4.2.4 Наказу Міністерства аграрної політики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів» від 21.02.2008 р. №73, на підставі якого заповнено Реєстр забою та місячний Матеріальний звіт по свинофермі. На підставі Накладної на внутрішнє переміщення продукції відбувалось переміщення тварин на забійний цех. Так, як і у випадку з ВРХ, на забійному цеху складено Реєстр отриманої від забою продукції та Матеріальний Звіт забійного цеху, в якому відображена отримана та видана продукція.

З висновку експертизи вбачається, що готова продукція ВАТ (ПАТ) «Партизан» зберігалась на яйцескладі та забійному цеху. На підставі Накладної на внутрішнє переміщення відбувалась передача продукції матеріально відповідальній особі (реалізатору), на підставі цієї ж накладної продукція списана з виробництва та передана в підзвіт реалізатору. При реалізації отриманої продукції, покупцеві видавалася відривна частина розрахункової квитанції з РК. В кінці дня на підставі корінців РК заповнювалась КОРО та Звіт про реалізацію готової продукції, на підставі якого реалізована продукція списана з залишків матеріально відповідальної особи.

Отже, експертом, за результатами дослідження первинних документів, що фіксують виробництво, внутрішнє переміщення та реалізацію продукції, встановлено, що виторг в сумі 253901,03 грн., отриманий ВАТ (ПАТ) «Партизан» з 01.01.2009 р. до 31.03.2010 р. по обєктах виносної торгівлі, є виторгом від реалізації продукції власного виробництва, у т.ч. м'ясо кур, суп набір курячий; тушковане м'ясо кур; яйце; м'ясо яловичини, жир яловичий, лівер яловичий, суп набір яловичий; м'ясо свинини, суп набір свинячий, лівер свинячий, жир свинячий, збій свинячий.

Досліджуючи питання оприбуткування позивачем грошових коштів від продажу продукції власного виробництва засобами виїзної торгівлі через касу підприємства за період перевірки, судом встановлено наступне.

З висновку експерта вбачається, що відповідно до п.п. 2.4. Наказу №614 ВАТ (ПАТ) «Партизан» прошнурувало та пронумерувало та відповідно до п.п.2.1 Наказу №614 зареєструвало у ДПІ м. Сімферополя дві Книги обліку розрахункових операцій (далі КОРО), які у період з 01.01.2009 р. до 30.04.2010 р. використовувалось для обліку розрахункових операцій на обєктах виносної торгівлі, а саме: КОРО №0124001006 на обєкті с. Журавлівка, вул. Миру, 38; КОРО №00124000910 на обєкті ГАЗ 33021 НОМЕР_3.

Експертизою встановлено, що для оформлення розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків (обєкті виїзної торгівлі) ВАТ (ПАТ) «Партизан» використовувало окрему розрахункову книжку з КОРО, на яку вона зареєстрована, що відповідає нормам п.п. 9.6. Наказу №614.

Експертом встановлено, що РК, що використовувались ВАТ (ПАТ) «Партизан» містять номерні розрахункові квитанції, які видавались покупцям відповідно до норм п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З висновку експерта вбачається, що при проведенні розрахункових операції з використанням РК заповнювався корінець та відривна частина розрахункової квитанції. Дані про готівкові розрахунки, що були проведені з використанням РК, у повній сумі готівкових надходжень обліковані ВАТ (ПАТ) «Партизан» у відповідній КОРО відповідно до п.2.6. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637.

Проведеною експертизою встановлено, що отриманий позивачем від реалізації виторг, щоденно здавався до каси підприємства. Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637 касові операції оформлені касовими ордерами, приймання готівки проведено за прибутковими касовими ордерами.

З висновку експертизи вбачається, що оприбуткування готівки здійснене у повній сумі її фактичного надходження по КОРО та даних РК. Кожен прибутковий касовий ордер зареєстровано у Книзі реєстрації прибуткових касових ордерів у хронологічному порядку відповідно до порядкового номеру. На підставі відповідної інформації з касових документів здійснені записи у касовій книзі, що відповідає нормам п.п. 4.4 п.4 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637.

Експертизою підтверджено, що записи в книзі здійснювались у двох примірниках: перший примірник, що є невідривною частиною аркуша касової книги, залишився у касовій книзі, за другим примірником, касир звітувався про рух коштів у касі.

Експертом встановлено, що щоденно в кінці робочого дня касиром підсумовувались операції за день та складався Звіт касира, до якого підшиті відривна частина касової книги та касові ордери. На підставі Звітів касира та КОРО сформовані щомісячні Звіти про використання РРО (КОРО та РК), в яких по кожному РРО та КОРО відображена загальна сума розрахунків за звітний місяць з урахуванням суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637. На підставі даних РК в кінці дня відповідальною особою (продавцем) складався Звіт про реалізацію готової продукції на кожен обєкт виносної торгівлі, в якому кількісно-сумовим методом відображена реалізована продукція і її залишок, а також суми зданого до каси виторгу.

Отже, експертизою встановлено, що виторг, отриманий ВАТ (ПАТ) «Партизан» по обєктах виносної торгівлі за період з 01.01.2009 р. по 30.04.2010 р., у сумі 271232,42 грн., був відображений у розрахунковій книжці (РК) з послідовним перенесенням даних у КОРО, з подальшим (в кінці робочого дня) оформленням прибуткових касових ордерів та обліком у касовій книзі на повну суму фактичних надходжень.

При цьому, експертом встановлено, що розрахункові операції з покупцями здійснювались не в касі підприємства, а на місцях розташування обєктів виносної торгівлі,

Таким чином, оприбуткування виторгу ВАТ (ПАТ) «Партизан» по обєктах виносної торгівлі за період з 01.01.2009 р. по 30.04.2010 р. у сумі 271232,42 грн. було у повному обсязі проведено у касі ВАТ (ПАТ) «Партизан» з дотриманням п.2.6 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637, але розрахункові операції з покупцями здійснювались не в касі підприємства, а в місцях розташування обєктів виносної торгівлі, що не суперечить вимогам закону.

Проаналізувавши вищевикладене, судом встановлено, що позивач не перевищив граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів у 200000 гривень ні в 2009 році, ні за січень квітень 2010 року, у разі перевищення якого застосування РРО є обовязковим. Більш того, судом встановлено, що продукція, реалізована позивачем через обєкти виносної торгівлі без застосування РРО з застосуванням РК та КОРО за період з 01.01.2009 року до 31.03.2010 року, є продукцією власного виробництва, оприбуткування виторгу від продажу якої у повному обсязі проведено у касі позивача з дотриманням вимог Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. №637.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР стосовно незастосування РРО у випадках, коли його застосування є обовязковим, в данному випадку не мало місця, що свідчить про неправомірність застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції за це порушення.

Більш того, стосовно застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

Судом встановлено, що податковим органом штрафні (фінансові) санкції у сумі 1205726,65 грн. розраховані відповідачем на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у пятикратному розмірі від суми виторгу, що отриманий ВАТ (ПАТ) «Партизан» за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р. по обєктах виносної торгівлі ((223813,94+17331,39)х5).

При цьому, відповідно до ст.250 ГК України відповідач мав застосувати до ПАТ «Партизан» штрафні (фінансові) санкції не пізніш як через один рік з дня виявлення порушення позивачем вимог закону.

Як встановлено вище, податковим органом перевірка з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій проведена 07.05.2010 року, за результатами проведення якої складено акт № 0291/01/24/23/00852648 від 07.05.2010 року.

Фінансові санкції застосовані рішенням від 03.06.2010 року.

Тобто, відповідно до вимог ст.250 ГК України ДПІ в Сімферопольському районі мало право застосувати до позивача штрафні (фінансові) санкції за період з 07.05.2009 року по 07.05.2010 року або з 03.06.2009 року до 03.06.2010 року, а не з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р., як це зроблено відповідачем.

Отже, навіть, якщо суд дійшов би висновку про допущення позивачем порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд не зміг би здійснити розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за період 07.05.2009 року по 07.05.2010 року або 03.06.2009 року до 03.06.2010 року, які мали б бути застосовані до ПАТ «Партизан», у звязку з тим, що це є виключною компетенцією податкового органу, до якої він не має право втручатися.

Крім того, суд зауважує, що у випадку, якщо б порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» мало місце, при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1205726,65 грн. за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р., податковим органом допущена арифметична помилка на суму 15,00 грн.

Так, сума штрафних (фінансових) санкцій за даними податкового органу складає 1205726,65 грн. і розрахована як пятикратний розмір від суми виторгу, що отриманий ВАТ «Партизан» по обєктах виносної торгівлі, що не використовували РРО, за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р.: ((223813,94+17331,39) х 5)=1 205 726,65 грн., при цьому, за думкою податкового органу, загальний виторг по вказаних обєктах складає 241145,33 грн.:

-сума 223813,94 грн. є виторгом обєкта виносної торгівлі, що розташований у с. Журавлівка, вул. Миру, 38 (торгівля в гуртожитку);

-сума 17331,39 грн. є виторгом обєкта виносної торгівлі, що розташований на автомобілі ГАЗ 33021 НОМЕР_3 (торгівля з автомобілю).

Суд звертає увагу податкового органу, що фактично, згідно даних РК, КОРО, Звітів про використання РРО (РК та КОРО) та касових документів:

-виторг обєкта виносної торгівлі, що розташований у с. Журавлівка, вул. Миру, 38 (торгівля в гуртожитку), склав 223810,94 грн.;

-виторг обєкта виносної торгівлі, що розташований на автомобілі ГАЗ 33021 НОМЕР_3 (торгівля з автомобілю) склав 17331,39 грн.

Таким чином, за даними РК, КОРО та касових документів загальний виторг по обєктах виносної торгівлі, що не використовували РРО, за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р. склав 241142,33 грн., а не 241145,33 грн. як вважає відповідач.

Отже, відповідно і сума штрафних (фінансових) санкцій, що розрахована податковим органом, завищена на 15,00 грн. (241 142,33 х 5 241 145,33 х5).

Більш того, суд звертає увагу податкового органу, що пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є санкцією до правопорушення, що полягає в несвоєчасному переході субєкта господарської діяльності на застосування РРО замість РК при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, встановленого Постановою Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд підкреслює, що пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі якого до ВАТ (ПАТ) «Партизан» були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1205726,65 грн., передбачає, що штрафні санкції застосовуються за не проведення операцій через РРО, що свідчить про невідповідність між фактичним обсягом здійснених розрахункових операцій та тим обсягом, що проведений через РРО чи розрахункову книжку.

В свою чергу, вказана відповідність повинна забезпечуватися засобами контролю розрахункових операцій у вигляді РК чи РРО з подальшим відображенням в КОРО та звіті про використання РРО (КОРО та РК).

Розрахункові операції у сумі 241145,33 грн. (фактично 241142,33 грн.), щодо яких податковим органом встановлено непроведення, фактично не були проведені через РРО, але були належним чином відображені у розрахункових книжках та книгах обліку розрахункових операцій, а також у звітах ВАТ (ПАТ) «Партизан» про використання РРО (КОРО та РК) за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2010 р., як встановлено вище.

Таким чином, суд вважає безпідставним застосування штрафних (фінансових санкцій) до позивача на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зазначена позиція підтверджується Ухвалою ВАСУ №К-13302/07 від 11.02.2010 р. по справі №7/11-2007, Ухвалою ВАСУ №К-9967/08 від 31.03.2011 р. по справі №5-7-17/298, Ухвалою ВАСУ №К-19078/07 від 16.03.2010 р. по справі №7-143/2007.

Стосовно правомірності застосування податковим органом до позивача рішенням Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003632330 від03.06.2010року штрафної санкції в розмірі 340,00 гривень за порушення строку застосування КОРО, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Судом встановлено, що за порушення позивачем п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі п.п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Податковим органом встановлено факт не зберігання позивачем протягом встановленого строку Книги обліку розрахункових операцій №0124001006.

В той же час позивачем суду під час судового засідання було надано Книгу обліку розрахункових операцій, яка була досліджена судом.

Крім того, з висновку експертизи вбачається, що для проведення судової експертизи ВАТ (ПАТ) «Партизан» надано відповідні КОРО (по обєктах виносної торгівлі, що застосовували РК), які і були досліджені судовим експертом.

Тобто, вказана КОРО зберігалася належним чином до моменту проведення судової експертизи (01.07.2011 р.-16.08.2011 р.), що свідчить про те, що вказана КОРО зберігалась і на момент перевірки (07.05.2010 р.).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно до позивача рішенням Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003632330 від03.06.2010року застосовано штрафну санкцію в розмірі 340,00 гривень за порушення строку застосування КОРО.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстави для застосування до позивача спірним рішенням Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003632330 від03.06.2010року штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п.1,6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п.1,3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутні.

Отже, рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003632330 від03.06.2010року належить визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 07.11.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 14.11.2011 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003632330 від03.06.2010року.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Партизан» (ЄДРПОУ 00852648) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.