Постанова № 19377172, 14.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2011 р. Справа №2а-7696/11/0170/3 (16:06) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до СПД - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов.,

відповідач - не з'явився.

Суть справи:

Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 308034,43 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.11 р. залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення стягнення заборгованості зі штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій за травень 2010 р. та жовтень 2010 р. на загальну суму 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог податкового законодавства в частині несвоєчасного подання декларацій із ПДВ, заниження валових витрат та валового доходу із ПДФО, у зв'язку із чим були нараховані податкові зобов'язання та відповідні штрафні санкції.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 14.07.2003 р. Управлінням економіки Красногвардійської райдержадміністрації за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.5) та свідчить Довідка з ЄДР (а.с.6).

ФОП ОСОБА_1 узятий на податковий облік 14.07.2003 р. за № 377/1, про що свідчить довідка позивача № 210 від 24.05.2011 р. (а.с.8).

30.03.2011 р. Джанкойською ОДПІ в АР Крим проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої виявлено порушення:

- ст. 13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 р., п. 19а ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22.05.03 р. в частині завищення валових витрат та заниження валового доходу, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2009 р. і 2010 р. та недоплати податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 81544,07 грн.;

- п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту за перевіряємий період у сумі 180512,29 грн.;

- несвоєчасне подання декларацій із ПДВ за червень-серпень 2010 року, про що складено акт № 297/17-106/5/3028617995/74 (а.с.12).

07.04.11 р. Джанкойською ОДПІ в АР Крим винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000331701 за порушення ст. 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" із визначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 81544,07 грн. (а.с.44);

- № 0000341701 за порушення п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із визначенням суми податкового боргу за основним платежем у сумі 180512,29 грн. та за штрафними санкціями у сумі 45978,07 грн. (а.с.45).

21.04.11 р. Джанкойською ОДПІ в АР Крим на адресу ОСОБА_1 направлено податкову вимогу про погашення податкового боргу у сумі 308034,43 грн., зокрема за податком 14010100 (ПДВ) - у сумі 226490,36 грн., 11010200 (ПДФО) - 81544,07 грн., що була отримана представником відповідача 22.04.11 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення (а.с.208).

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Джанкойська ОДПІ в АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є субєктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, а отже, має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997 р., що діяв на час вчинення правопорушення, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Тобто платником податку в контексті даного закону є будь-яка особа, яка в тому числі здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п. 2.1. ст. 2), яка внаслідок цього за статтею 10 Закону України № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Так, зокрема в п. 2.51 акту перевірки № 297/17-106/5 від 30.03.11 р. зазначено проте, що на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 надходили суми виручки за послуги, які не включалися підприємцем в податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 175395,93 грн., а саме по періодах:

- серпень 2009 р. - у сумі 13733,61 грн.,

- вересень 2009 р. - у сумі 525,01 грн.,

- жовтень 2009 р. - у сумі 11800,24 грн.,

- січень 2010 р. - у сумі 2913,72 грн.,

- лютий 2010 р. - у сумі 35007,70 грн.,

- березень 2010 р. - у сумі 15840,32 грн.,

- квітень 2010 р. - у сумі 11652,90 грн.,

- травень 2010 р. - у сумі 38339,93 грн.,

- липень 2010 р. - у сумі 14464,29 грн.,

серпень 2010 р. - у сумі 10079,37 грн. (а.с.36).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Так, у п.п.2.5.2 акту перевірки зазначено про завищення податкового кредиту за період з 16.07.2009 р. по 31.12.2010 р., а саме за червень 2010 р. у сумі 5116,36 грн.

Отже сума податкового зобов'язання із ПДВ за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями), що підлягає сплаті відповідачем у загальному розмірі становить 180512,29 грн.

Приймаючи до уваги набрання чинності Податковим кодексом України № 2755 від 02.12.2010 р. на момент розгляду справи, органи державної податкової служби є контролюючими органами (п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41) та мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції (п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20).

Відповідно до п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивачем правомірно визначена податкова заборгованість відповідача за основним платежем та застосовані штрафні санкції у розмірі 180512,29 грн. та 45128,07 грн. відповідно (а.с.42).

Згідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 03.04.1997 р., що діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Тобто платником податку в контексті даного закону є будь-яка особа, яка в тому числі здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п. 2.1. ст. 2), яка внаслідок цього за статтею 10 Закону України № 168 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, контроль за правильністю чого здійснюється відповідним податковим органом.

Для здійснення контролю за правильністю нарахування та перерахування податку із ПДВ контролюючими органами платники податку на додану вартість повинні подавати у встановлені законодавством строки податкову звітність, а саме податкові декларації за звітні періоди.

Звернувшись до спеціального закону з питань погашення податкових зобовязань № 2181 від 21.12.00 р., що діяв під час виникнення спірних правовідносин, а саме п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України № 2181, суд зазначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Згідно п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.54.3.1 п. 54.3 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем несвоєчасно подані наступні декларації із ПДВ:

- декларацію із ПДВ за червень 2010 року фактично подано 03.08.10 р. при граничному терміні подання 20.07.10 р. (а.с.79);

- декларацію із ПДВ за липень 2010 р. фактично подано 01.09.10 р. при граничному терміні подання 20.08.10 р. (а.с.85);

- декларацію із ПДВ за серпень 2010 р. фактично подано 11.10.10 р. при граничному терміні подання 20.09.10 р. (а.с.96).

Відповідно до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже позивачем правомірно нараховані штрафні санкції відповідачу за несвоєчасне подання податкових декларацій із ПДВ за червень-серпень 2010 р. у розмірі 170,00 грн. за кожне з несвоєчасних подань декларацій із ПДВ., що у загальному розмірі становить 510,00 грн.

Позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування" № 1251 від 25.06.1991 р., що діяв на час виникнення спірних правовідносин, податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків, який за своєю природою є обов'язковим внеском до бюджету відповідного рівня та обовязок щодо своєчасної сплати якого несе платник податку відповідно до ст. 9 цього Закону.

Згідно п.2.1 ст. 2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 від 22.05.2003 р. платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та є відповідальним за їх нарахування, утримання та сплату до відповідних бюджетів (п.17.2 ст. 17). Таким платником податку є в тому числі податковий агент, тобто, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України № 889, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Такий платник податку зобовязаний вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит, про що зазначено в п. а) п.19.1 ст. 19 Закону України № 889.

Так, у п. п.2.2.3 акту перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 невірно визначив оподатковуваний дохід за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., а саме занизив оподатковуваний дохід у 2009 році на суму 61402,41 грн., у 2010 році - 482224,73 грн., що призвело до несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період у сумі 81544,07 грн. (а.с.31).

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Таким чином, відповідач повинен сплатити до бюджету суму збільшеного податкового зобов'язання з ПДФО у розмірі 81544,07 грн.

Отже сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1, що підлягає сплаті, становить 307694,43 грн.

З огляду на те, що відповідно до розділу 20, підрозділу 10 п. 10 ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі, акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу, а Закон № 2181, на підставі якого були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача, втратив чинність з 01.01.2011 р. на підставі Закону України від 02.12.2010 року № 2756 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового Кодексу України”, суд звертається до відповідних положень ПК України при вирішенні справи по суті в частині, що стосується права податкового органу звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про ПДВ, ПДФО є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000341701 та № 0000331701 від 07.04.11 р. повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія податкової вимоги за стягуваним податковим боргом № 579 від 21.04.2011 р. на суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 308034,43 грн. (208), яка надіслана на адресу відповідача 21.04.11 р. (а.с.208).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.10.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 18.10.11 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 307694,43 грн. податкового боргу:

- 226150,36 грн. (180512,29 грн. ПДВ та 45638,07 грн. штрафу з ПДВ) на рахунок № 31116029700130, Державний бюджет Красногвардійського району, ЄДРПОУ 34740494 в УДК в АРК, МФО 824026, код платежу 14010100);

- 81544,07 грн. (ПДФО) на рахунок № 33218801700135, місцевий бюджет Красногвардійського району, ЄДРПОУ 34740494 в УДК в АРК, МФО 824026, код платежу 11010200.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.