Ухвала суду № 1937457, 22.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Ухвала

Іменем України

22 липня  2008 року                                                                            справа № 22-а-7100/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                      Бадахової Т.П.

                                   Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Бойчук А.В. – за дов. від 9 липня 2008 року від відповідача:Запорожець О.О. – за дов. від 22 липня 2008р.

Панков К.М. – за дов. 22 липня 2008 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у                    м. Донецькуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 17 квітня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-8341/08 (суддя Юрченко В.П.)за позовомЗакритого акціонерного товариства „Візаві”                   м. Донецьк

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у                    м. Донецьку

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня  2008  року у справі № 2-а-8341/08 (арк.. справи 67-70) задоволені позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Візаві», внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 12 березня 2008 року                                                     № 0001731322/0/8826/10/15-16-23/5.     

       В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

        Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів скарги заперечував, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, вважає судове рішення таким, що прийняте відповідно до закону, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

        Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.        

        Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

      Закрите акціонерне товариство «Візаві» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24068600, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 27 квітня 2005 року, перебуває на податковому обліку відповідача з 5 липня 2000 року.

       За результатами виїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства «Візаві» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2007 року, які викладені в акті перевірки від 19 липня  2007 року (арк. справи 21-22, надалі - акт перевірки), заступником начальника державної податкової інспекції (відповідача у справі) 12 березня 2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення  № 0001731322/0/8826/10/15-16-23/5  (арк. справи 16) згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон України № 2181), підпунктом «б» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, та пункту 9 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  від 4 грудня 1990 року  № 509-12,  яким позивачу у справі зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 355082 грн., у тому числі за  квітень 2007 року на суму 223209 грн, за травень 2007 року на суму 131873 грн., внаслідок завищення бюджетного відшкодування.   

      Правовою підставою зменшення бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням–рішенням наведені норми пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість». З посиланням саме на зазначені норми висновками акту перевірки передбачене завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2007 року та за травень 2007 року.

   Доводами апеляційної скарги податковий орган визначає відсутність підстав у позивача для корегування податкових зобов’язань (їх зменшення).

     Згідно з приписами  п.п. 1,4 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з  великими платниками податків у м. Донецьку під час документальної невиїзної перевірки  податкової декларації з ПДВ було перевірено достовірність нарахування податку на додану вартість за квітень, травень 2007 року шляхом надання до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі  з великими платниками податків у м. Донецьку  реєстру отриманих та виданих податкових накладних та первинних документів, що підтверджують факт оплати отриманих товарів, робіт, послуг.

     Відповідно до  п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” – протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить  документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних  За наявності  достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж  строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності  нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов”язаний  у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

     Так, на  підставі п. 9 ч. 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” робітниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено позапланові виїзні перевірки ЗАТ „Візаві” з питання  достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2007 року на рахунок платника у банку,  за результатами яких складені акти №466/15-16-23/8/24068600 від  19 липня 2007 року (арк. справи 21-22)та №555/15-16-23/5/24068600 від 18 серпня 2007 року за травень 2007 року (арк.. справи 23-24). У висновках зазначених актів про результати проведення виїзних позапланових перевірок податковий орган підтвердив певну заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ, проте безпідставно  залишив за собою право переглянути результати підтвердженого  бюджетного відшкодування при отриманні додаткової інформації, яка буде надходити за результатами проведених перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу постачання до виробника.

     Згідно приписів Закону України „Про податок на додану вартість”, який  регламентує, серед іншого, питання, пов’язані із визначенням порядку обліку звітності та внесення податку  на додану вартість до бюджету, - право платника податків на формування податкового кредиту на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Навпаки, зазначений Закон України визначає, що податковий орган повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню  з бюджету, або  відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утримання від однієї з вказаних дій означає належне здійснення владних повноважень. Таким чином, проведення повторної невиїзної документальної перевірки питання  правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого в декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2007 року, яке було предметом попередніх перевірок, є безпідставним, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” є  спеціальним  законом щодо окремого податку і містить спеціальні норми, які передбачають порядок, строки, види та підстави проведення перевірок, пов’язаних з обґрунтованістю заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.  

     Відповідач вказує на порушення  позивачем п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму  ПДВ в розмірі 355082 грн, у зв’язку з не підтвердженням факту наявності надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника.

     Колегія суддів з цим не погоджується, оскільки пунктом 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначається, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

     Крім того слід зазначити, що  перевірка була здійснена з порушенням строку, встановленим п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” для її проведення.

      Чинним законодавством України не передбачена  можливість проведення перевірки достовірності заявленої до відшкодування суми ПДВ поза межами строку, встановленого Законом України „Про податок на додану вартість”.

     Також слід зазначити, що  нормами Закону України „Про  податок на додану вартість”  право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене  в залежність від проведення або  не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

     Відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0001731322/0/8826/10/15-16-23/5 від 12  березня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 355082 грн.      

      На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

       Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня  2008 року у справі № 2-а-8341/08 – залишити без задоволення.

       Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня  2008 року у справі № 2-а-8341/08 - залишити без змін.

       Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня  2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 липня  2008 року.

       Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Т.П. Бадахова

                                                                                                                  М. І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                          Р.Ф. Ханова