Постанова № 1937402, 11.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а – 1078/08                                                                                                      Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 40                                                                                                   інстанції – Тесля М.М.

                                                                                                                                              ( Справа № А36/421-07 )

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

11 червня 2008р.                                                                                м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя      Юхименко О.В.,

суддя                             Стежко В.А.,

суддя                             Семененко Я.В.,

при секретарі              Кочкова А.В.,

за участю представників сторін:

позивача:                       Золотаревська Р.В.,довіреність від 20.02.2008р.;

                                       Рукавішніков К.Р.,  довіреність від 21.03.2008р.; 

відповідача:                  Євтушенко О.В.,      довіреність від 17.03.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     Відкритого акціонерного товариства

                                       «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»,

на постанову               господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007р.

у справі                        №  А36/421-07

за позовом                   Відкритого акціонерного товариства

                                       «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»,

                                        вул. Кірова, 18-Б, м. Дніпродзержинськ, 51925;

до відповідача             Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську,

                                        вул. Медична, 9, м. Дніпродзержинськ, 51931;

про                                 визнання нечинним Акта;

встановили: Відкритим акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» подано позов до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010092301/0/10/16295/234.

Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Кожан М.П.) своєю постановою від 30.08.2007р.  у справі № А36/421-07 у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що сума податкового кредиту спірного періоду не підтверджена податковими накладними чи їх копіями. Позивачем не доведено надмірної сплати податку постачальникам у складі ціни придбання.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;             (Див. на звороті)

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу пп. 7.2.3 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Копії відповідних податкових накладних надавались суду для огляду в засіданні.

Крім того, податкові накладні були досліджені фахівцями держподаткінспекції, що відображено в Акті перевірки від 14.06.2007р.

Закон (168/97-ВР) не передбачає відповідальності платника податків за діяння інших осіб, та не встановлює обов’язку платника податку сплачувати ПДВ й до державного бюджету, у випадку, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманої від покупця.  

Просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007р. у справі № А39/421-07 скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську, Відповідач, скаргу оспорив. У відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з п. 1,8 ст. Закону ( 168/97-ВР ) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податкова накладна, за змістом Закону ( 168/97-ВР ), розуміється не лише як формальний документ, а несе відповідне навантаження, та має підтверджувати наявність підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Визначальним в даному випадку є не наявність саме податкової накладної, а податкова накладна має бути складена з дотриманням вимог діючого законодавства, у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов’язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків – контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Оскільки запис про державну реєстрацію первісного постачальника товару  – ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» визнано недійсним, та він не є платником ПДВ з моменту реєстрації, особи, які отримували товар по ланцюгу придбавання до виробника позбавлені права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007р. у справі № А39/421-07 залишити без змін. Апеляційну скаргу ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» - без задоволення.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:В період з 06.06.2007р. по 11.06.2007р., уповноваженим фахівцем Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», код за ЄДРПОУ 05393043, з питання правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Конус» по ланцюгу постачання сировини від ТОВ «Каштан-торг» з ПП «Онега-5» та ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» за період вересень 2006р., що вплинуло на заявлену до відшкодування суму ПДВ за жовтень 2006р.

За результатами перевірки 14.06.2007р. складений акт № 101т/23-408/05393043.

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника - ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» > ТОВ «Конус» > ТОВ «Каштан-торг» > ПП «Онега-5» та > ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант», встановлено:

сума податкового зобов’язання ТОВ «Конус», яка підлягає сплаті до бюджету у вересні 2006р. – 2.384,00 грн.;

ТОВ «Каштан-торг» не знаходиться за юридичною адресою; господарські операції з реалізації товару ТОВ «Конус» у вересні 2006р. не декларувало, ПДВ з цих операцій до бюджету не сплачено; згідно з уточнюючим розрахунком по декларації з ПДВ за вересень 2006р. збільшена на 103.730.318,00 грн. сума податкових зобов’язань дорівнює і збільшеній сумі податкового кредиту;

ПП «Онега-5» господарські операції з реалізації товару ТОВ «Каштан-торг» у вересні 2006р. не декларувало, ПДВ з цих операцій до бюджету не сплачено;

згідно до податкової декларації ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» загальний обсяг поставки у вересні 2006р. – 50.000,00 грн., податкові зобов’язання 10.000,00 грн., податковий кредит вересня 2006р. – 9.600,00 грн.

Крім того, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 02.04.2007р. в цивільній справі № 2-1152 визнано недійсним запис про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» з моменту видачі.

На підставі Акта перевірки № 101т/23-408/05393043 від 14.06.2007р. керівником Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську 21.06.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010092301/0/10/16295/234.

Згідно з пп. 4.2.2 б) в) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до п. 1.8 ст. 1, пп. пп. 7.2.3,  7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, Відкритому акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» зменшено на 845.432,00 грн. суму бюджетного відшкодування за жовтень 2006р.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010092301/0/10/16295/234 було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» такою, що підлягає задоволенню.

Як зазначено вище, господарський суд Дніпропетровської області своєю постановою від 30.08.2007р. у справі № А36/421-07 у позові відмовив. Постанова суду мотивована тим, що податковий кредит спірного періоду не підтверджений податковими накладними. Крім того, Позивачем не доведено надмірної сплати податку постачальникам у складі ціни придбання.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.

З огляду на приписи статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно, і вимога суду про витребування доказів має бути сформульованою потребою, загальнозрозумілою і обов’язковою, та доведеною особі, що звернулася із позовною заявою.

Крім того, згідно з п. 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За співпадаючою позицією сторін, стосовно чого спір між ними відсутній, наслідком зменшення суми бюджетного відшкодування стало не непідтвердження суми податкового кредиту податковими накладними як такими, а відсутність такої обов’язкової умови включення сум до податкового кредиту як сплата цих сум до Державного бюджету України контрагентами Позивача по ланцюгу постачальників до виробника.

Такі висновки фахівців держподаткінспекції колегія суддів вважає помилковими в силу наступного.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР дано визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005р., чинній по 01.01.2007р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 Закону N 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що певною вимогою для включення сум до податкового кредиту є пропорційність використання товарів в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Законом (168/97-ВР) передбачено перерахування податку відповідно до змін бази оподаткування, у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6  цього  пункту). 

Як встановлено фахівцями держподаткінспекції, ТОВ «Конус» у вересні 2006р. був постачальником сировини – концентрату залізорудного агломераційного та аглоруди гематитової.

Вказані операції у податковому обліку Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» відображені відповідно наданих постачальником позивача належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

І не пов’язано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

В силу пп. 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Особа - <...> суб'єкт підприємницької діяльності, <...> інша юридична особа, <...> фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької  згідно із законодавством.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Крім того, п. 9.2. Закону № 168/97-ВР встановлено, що будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.

9.3. Особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

9.3. Особи, що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

ТОВ «Конус», безпосередній постачальник позивача, зареєстрований як платник податку. Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Декларування Товариством 2.384,00 грн. суми податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті у вересні 2006р., жодним чином не доводить здійснення тим діяльності поза межами правової відповідальності.

Згідно з пп. 7.7.1 Закону (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Крім того, з огляду на приписи п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затв.  Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, а саме: "Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість".

Разом з тим, в силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов’язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

У відповідності з п. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу п. 3 розділу VIIКодексу адміністративного судочинства, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;

3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Згідно з пп. "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року N 7-93, ставка державного мита встановлена в таких розмірах:

0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. ( 3,40 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу «Розподіл судових витрат», якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був  орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, поверненню з державного бюджету підлягають 3,40 грн. судового збору.

У відповідності з ч. 2 ст. 89 Кодексу, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 411 «Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» встановлено розмір витрат 118 гривень на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 47-1 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки справа розглядається і судове рішення приймається в порядку КАС України, а при розгляді справ адміністративної юрисдикції в порядку адміністративного судочинства сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не передбачена, суд роз’яснює позивачу, що для отримання сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу він має право звернутися  за адресою: 01004, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ДП “Судовий інформаційний центр” та надіслати наступні документи:

1. Лист на ім'я головного бухгалтера з проханням повернути сплачену суму.

2. Копію платіжного доручення, за яким було сплачено вказану суму.

Додаткову інформацію можна отримати в “Інформаційному центрі”, тел. (044) 536-06-14.

Керуючись ст. ст. 94, 195, п. 3. ч. 1 ст. 198, 202 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, –

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007р. в адміністративній справі № А36/421-07 скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2007р. №0010092301/0/10/16295/234.

Повернути з Державного бюджету України, на користь Позивача, - 3,40 грн. ( три грн. 40 коп.) судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 27.06.2008р.

                                                  Суддя                                                            О.В.Юхименко

                                                  Суддя                                                            В.А.Стежко

                                                  Суддя                                                            Я.В.Семененко