Постанова № 19370430, 02.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року м.Полтава Справа № 2а-1670/7267/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Горбач Д.О.,

представника позивача - Карасенко О.О.,

представника відповідача - Омельченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2011 року Приватне акціонерне товариство "Райз - Максимко"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення, про визначення суми зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 52303,75 грн, у тому числі 41843,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10460,75 грн. за порушення п.1.15 п.1, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.п. 4.2.1 абз. б. п.4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. “а”п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та неправомірно нараховано пеню в сумі 27325,00 грн. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб. Позивачем зазначено, що харчування працівників проводиться на підставі цивільно-правових угод, укладених з приватними підприємцями про надання послуг з харчування. При цьому у зв'язку із неможливістю встановити кому і скільки потрібно виділити продуктів харчування для кожного окремого працівника для повноцінного підтримання людського організму та робочого стану працівника проведення харчування працівників організовано за методом “шведського столу”. Тому неможливо чітко ідентифікувати особу, яка отримує харчування та відповідно визначити суму додаткового доходу такого працівника. Позивач вказував на відсутність в його діях порушень, що встановлені Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією в ході перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилався на правомірність визначення Лубенською ОДПІ сум податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із виявленням в ході проведення позапланової перевірки неутримання, неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в сумі 41843,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Як свідчать матеріали справи, 06.04.2011 року позивачем до Лубенської ОДПІ подано заяву №38 від 06.04.2011 року про проведення позапланової перевірки в зв'язку з комплексною перевіркою ПрАТ "Райз - Максимко".

На виконання наведених норм законодавства України, Лубенською ОДПІ в період з 08.04.2011 року по 21.04.2011 року, на підставі направлення від 07.04.2011 року №555, виданого Лубенською ОДПІ, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами даної перевірки, Лубенською ОДПІ складений акт від 29.04.2011 року №856/23/26437059, у висновках якого відповідачем вказано про порушення Лубенською філією Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" вимог п.1.15 п.1, п.п.3.2.3 п.3.2 ст.3, п.п. 4.2.1 абз. б. п.4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. “а”п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, в результаті чого допущено неутримання, неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в сумі 41843,00 грн. Крім того, встановлено про несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, що стало підставою для нарахування пені в сумі 27325,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки порушення вимог податкового законодавства, Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 41843,00 грн. - основного платежу та в розмірі 10460,75 грн. - сум штрафних (фінансових) санкцій, а всього на суму 52303,75 грн.

Не погодившись із визначенням податковим органом суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і застосуванням штрафної (фінансової) санкції, ПАТ "Райз - Максимко" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701. За наслідками оскарження, скарги підприємства залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

ПАТ "Райз - Максимко" звернулось із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0015281701 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 41843,00 грн. - основного платежу та в розмірі 10460,75 грн. - сум штрафних (фінансових) санкцій, а всього на суму 52303,75 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 18.05.2011 року №0015281701, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"). До складу місячного оподатковуваного доходу включаються (крім іншого) доходи у вигляді винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Об'єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті /підпункт 3.2.3 пункт 3.2 статті 3/.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 16.12.2009 року укладеного між громадянкою ОСОБА_3 (орендодавець, адреса проживання: АДРЕСА_1) та ПАТ "Райз - Максимко" (орендар), у 2010 році орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,18 га.

Відповідно до картки рахунку №68511 розрахунок за оренду земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_3 проведено частково натуроплатою (цукром) 31.07.2010 року на загальну суму 375,00 грн., та частково у готівковій формі з каси підприємства 22.12.2010 року в сумі 862,00 грн.

Згідно пункту 1.20.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час виникнення правовідносин, фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час виникнення правовідносин, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час виникнення правовідносин, встановлено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

З пояснень представника відповідача та з письмових пояснень головного бухгалтера Лубенської філії ПАТ "Райз - Максимко", копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що підприємством при утриманні податку з доходів фізичних осіб з нарахованої орендної плати гр. ОСОБА_3, яка не є резидентом України, було застосовано ставку податку в розмірі 15 % чим було допущено недоутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 218,30 грн.

В ході судового розгляду справи позивачем не надано документальних доказів, які б спростовували висновки Лубенської ОДПІ щодо недоутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 218,30 грн.

Також, перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 29.04.2011 року, що позивачем не була оподаткована податком з доходів фізичних осіб сума виплаченого доходу, в результаті чого було допущено неутримання неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в розмірі 1350,00 грн.

Так, судом встановлено, що 02.08.2010 року між громадянином ОСОБА_4 (орендодавець) та ПАТ "Райз-Максимко" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого предметом договору є оренда нежитлової будівлі та приміщень в ній площею 350,5 кв.м.

Представником відповідача до матеріалів справи надано копію виписки установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз-Максимко" станом на 23.02.2010 року, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів за оренду нежитлового приміщення позивачем на користь громадянина ОСОБА_4 в розмірі 9000,00 грн.

Відповідно до оборотносальдової відомості по рахунку 6411 та письмового пояснення головного бухгалтера підприємства позивача, копії яких знаходяться в матеріалах справи, станом на 01.01.2010 року за підприємством лічилась кредиторська заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 107460,84 грн.

Перевіркою повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено, що нарахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників проводилось на підставі відомостей нарахування заробітної плати та відображалось в оборотносальдовій відомості по рахунку 6411. Нарахування податку з доходів фізичних осіб із виплати за земельні паї проводилось на підставі відомостей нарахування паїв та відображалось в оборотносальдовій відомості по рахунку 54. До оборотносальдової відомості по рахунку 6411 нарахування податку з доходів фізичних осіб із виплати за земельні паї переносилось з оборотносальдовій відомості по рахунку 54 не по факту нарахування ПДФО, а по факту розрахунку з громадянами за земельні паї.

Згідно пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, крім іншого, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Позивачем у судовому засіданні не надано доказів в спростування вищевикладеного чи доказів, які б підтверджували факт перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті громадянці ОСОБА_3 плати за оренду земельної ділянки в розмірі 218,30 грн та громадянину ОСОБА_4 плати з оренду нежитлового приміщення в розмірі 1350,00 грн.

Таким чином, висновки Лубенської ОДПІ про порушення позивачем вимог пункту 1.15 статті 1, підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3, підпункту 4.2.1, пункту 4.2 статті 4, пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та підтверджуються матеріалами перевірки.

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що відповідно до наказу Лубенської філії ЗАТ "Райз-Максимко" від 07.04.2010 року №26 "Про організацію харчування працівників" останнє здійснювало безоплатне харчування своїх працівників зайнятих на польових роботах за методом "шведського столу".

Відповідно до положень підпункту 4.2.9 "б" пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме, у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням; Вартість харчування найманих працівників, яка віднесена на витрати виробництва вважається додатковим благом і є об'єктом оподаткування.

Відповідно до абзацу апункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до договору №01/06-04 від 06.04.2010 року про надання послуг з харчування працівників, укладеного між ЗАТ "Райз-Максимко" (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець), за заявкою замовника протягом визначеного в договорі строку надавалися за плату послуги з організації та здійснення харчування працівників ЗАТ Райз-Максимко, а саме: надавалося як в стаціонарних умовах так і на виїзді чотирьохразове харчування (сніданок, обід, вечеря, нічні) за методом швецького столу, відповідно до поданих заявок.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) розрахунки за надані послуги проводилися на підставі даних актів, а саме: б/н від 30.04.2010 року вартість наданих послуг склала 16690,00 грн., б/н від 31.05.2010 року вартість наданих послуг склала 16020,00 грн, б/н від 30.06.2010 року вартість наданих послуг склала 13630,00 грн., б/н від 31.07.2010 року вартість наданих послуг склала 20970,00 грн., б/н від 31.08.2010 року вартість наданих послуг склала 18120,00 грн., б/н від 30.09.2010 року вартість наданих послуг склала 28580,00 грн., б/н від 31.10.2010 року вартість наданих послуг склала 25690,00 грн, б/н від 30.11.2010 року вартість наданих послуг склала 12990,00 грн., на загальну суму 152558,00 грн (копії наявні у матеріалах справи).

Також позивачем до матеріалів справи надано копії виписок установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз - Максимко", видаткових касових ордерів та платіжних доручень, що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь виконавця наданих послуг з харчування працівників (копії наявні у матеріалах справи).

Крім того, в ході перевірки встановлено та не заперечувалося представником позивача, що у період з квітня 2010 року по грудень 2010 року відповідно до договору про надання послуг, укладеного позивачем з ФОП Сегедин надавалися послуги по харчуванню працівників Лубенської філії ПАТ Райз-Максимкометодом шведського столуза рахунок власних коштів.

На підтвердження належного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано копію акта №12 з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза грудень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 107 страв на суму 1524,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза листопад 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 738 страв на суму 9968,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза жовтень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 1297 страв на суму 17198,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза вересень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 2121 страву на суму 27522,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза серпень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 883 страви на суму 12214,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза липень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 361 страву на суму 4900,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза червень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 845 страв на суму 11722,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза травень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам 1409 страв на суму 18726,00 грн., копію акта з надання послуг по харчуванню працівникам ЗАТ Райз-Максимкоза квітень 2010 року, відповідно до якого виконавцем було видано працівникам страв на суму 12136,00 грн., на загальну суму 115940,00 грн. та копії виписок установи банку про рух коштів по особовому рахунку ПАТ "Райз - Максимко" що підтверджує фактичне перерахування грошових коштів позивачем на користь виконавця наданих послуг з харчування працівників (копії наявні у матеріалах справи).

Таким чином, підприємством у 2010 році на харчування найманих працівників було витрачено суму в розмірі 268498,00 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача та наявної в матеріалах справи копії пояснення головного бухгалтера Лубенської філії ПАТ Райз-Максимко, до складу місячного оподатковуваного доходу працівників підприємства не було включено вартість послуг за харчування в звязку з тим, що сніданки, обіди, вечері, нічні надавалися працівникам методом шведського столу, а сам облік харчування по громадянам в сумарному вигляді не вівся, в результаті чого правомірно було допущено неутримання неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів в сумі 40274,70 грн.

Проте, суд вважає дані висновки позивача нормативно необґрунтованими, оскільки позивачеві достеменно було відомо про розмір виплаченого доходу на користь працівників, які отримували харчування методом "шведського столу", а неможливість встановлення розміру оподатковуваного доходу кожного з працівників, при наявному визначеному розмірі такого доходу фактично виплаченого, не може слугувати підставою для несплати сум податку до бюджету, за наслідками звітного періоду.

Харчування правників організовувалось позивачем відповідно до наказу від 07 квітня 2010 року №26 "Про організацію харчування працівників". Відповідно до положень пункту 6 наказу передбачено доведення до відома працівників наказу від 07 квітня 2010 року №26 . Позивачем доказів такого ознайомлення працівників із змістом наказу "про організацію харчування працівників" суду не надано. Пунктом 4 наказу від 07 квітня 2010 року №26 встановлено, що підставою для визначення кількості продуктів харчування, необхідних для проведення безоплатного харчування працівників є попереднє замовлення. Наказом встановлений порядок визначення обсягів харчування - шляхом збирання підписів працівників, що планують харчуватися, складання попереднього замовлення попереднього дня, або до 09.00 години того дня, коли проводиться харчування. Організація харчування, відповідно до пункту 4 наказу від 07 квітня 2010 року №26 здійснюється шляхом укладення договору з приватним підприємцем, розрахунки з яким проводяться згідно актів виконаних робіт, які оформлюються на підставі попередніх замовлень після фактичного надання послуг.

Таким чином, визначення порядку та способу здійснення харчування працівників здійснювалося самостійно позивачем. Посилання на необхіність застосування для харчування працівників саме методу "шведського столу" у зв'язку із неможливістю визначити кому і скільки потрібно виділити продуктів харчування для кожного окремого працівника для повноцінного підтримання людського організму та робочого стану працівника, не може бути взято до уваги, адже фіксування вартості отриманого працівниками харчування не було належним чином забезпечено позивачем.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.2, статті 8, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В результаті перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за несвоєчасну сплату податку нарахована пеня в сумі 27325,00 грн.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

Відповідач як субєкт владних повноважень довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Лубенська ОДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко"до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва