Постанова № 19366463, 17.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 № 14/109-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Шмаюн Н.В. - юрист

від відповідача : ОСОБА_1 - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний насіннєвий фонд України»

на рішення

Господарського суду Київської області

від 21.09.2011р.

у справі № 14/109-11

за позовом Державного підприємства «Державний насіннєвий фонд України»

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук

про стягнення 1077365,90 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Державний насіннєвий фонд України» звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук про спонукання до укладення договору про стягнення 1077365,90 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2011р. у справі № 14/109-11 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства „Дослідне господарство „Шевченківське” Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код 30594998) на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України” (ідентифікаційний код 00419288) 758 734 (сімсот пятдесят вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 124 310 (сто двадцять чотири тисячі триста десять) грн. 10 (десять) коп. штрафу та судові витрати 10 773 (десять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 54 (пятдесят чотири) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Державного підприємства „Дослідне господарство „Шевченківське” Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України” основної заборгованості на суму у розмірі 70000, 00 грн.

Розстрочено виконання рішення суду на 11 (одинадцять) місяців з оплатою частинами суми заборгованості, штрафу, судових витрат згідно наведеного графіку:

- до 21.10.2011 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.11.2011 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.12.2011 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.01.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.02.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.03.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.04.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.05.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.06.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

-до 21.07.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- до 21.08.2012 р. - 81 277 (вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення частково змінити, стягнути суму штрафу у розмірі 248620, 20 грн. та скасувати в частині розстрочки виконання рішення на одинадцять місяців, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення не було враховано інтересів позивача. Оскільки відповідач подав заяву щодо розстрочки виконання рішення на одинадцять місяців, враховуючи тяжке фінансове і матеріальне становище, великий розмір заборгованості, втрату відповідачем значної суми урожаю сільськогосподарських культур внаслідок виникнення форс-мажорних обставин. Але відповідач не надав доказів, що підтверджують пошкодження і загибель сільськогосподарських рослин на площах ДП ДГ «Шевченківське» ІЦБ УААН у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.

22.03.2010 р. між Державним підприємством «Державний насіннєвий фонд України» та Державним підприємством «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук було укладено договір № 220310/01 підряду по сортовідновленню насіння сільськогосподарських рослин.

Згідно умов п. 1.1. договору підрядник зобовязується на свій ризик виконати по завданню замовника роботи з сортовідновлення насіння сільськогосподарських рослин, а замовник зобовязується прийняти результати цих робіт.

Відповідно до п. 1.2. договору для виконання вказаних робіт замовник до 01.04.2010 р. передає підряднику насіння сільськогосподарських рослин.

Загальна кількість матеріалу, що передається підряднику є достатньою для виконання вказаних робіт у повному обсязі.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім вищезазначеного, свобода договору визначена статтею 3 Цивільного кодексу України, як одна із засад цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.3. договору під сортовідновленням сторони договору розуміють весь комплекс робіт з обовязковим доведенням вирощеного насіння до відповідних якісних кондицій передбачених ДСТУ 2240-93, включаючи польову апробацію, пакування, маркування та отримання сертифікатів.

Відповідно 1.4. договору результатом виконання робіт зі сортовідновлення є передане замовнику вироблене за цим договором насіння сільськогосподарських рослин з відповідним пакетом документів, що підтверджують його сортові та посівні якості.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що підтвердження результатів виконаних робіт є акт виконаних робіт, складська квитанція, видана підрядником на вироблене насіння сільськогосподарських рослин і виписана на імя замовника, а також пакет документів, що підтверджує якість насіння (сертифікат (и) на насіння, акт (и) апробації, (польового обстеження) посіву, атестат (и) (свідоцтво (а) на насіння).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що замовник передає підряднику матеріал затарований (або насипом) на умовах франко-склад замовника за адресою: ДП ДГ „Шевченківське” ІЦБ УААН, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Денихівка. Підрядник після сортовідновлення зобовязаний передати зважений товар замовнику на умовах EXW у фізичній вазі відповідно акту прийому-передачі та складській квитанції на насіння до 15.08.2010 р.

Згідно з п. 2.2. договору датою передачі товару вважається дата (число), що вказана(е) у складській квитанції, виписаній підрядником на імя замовника.

Відповідно до п. 2.3. договору приймання результатів виконаних робіт сторони скріплюють актом (ми) виконаних poбіт, що підписують за умови предявлення підрядником одночасно наступних документів:

акт прийому-передачі; складська квитанція на насіння;

сертифікат (и) на насіння, акт (и) апробації,

польового обстеження посіву атестат (и),

свідоцтво (а) на насіння; карантинний сертифікат (при необхідності).

Пунктом. 4.3. договору підрядник має право сплатити вартість матеріалу за згодою замовника коштами на суму еквівалентну ринковій вартості насіння по ціні, яка складаться на біржовому ринку України з урахуванням сортових надбавок на момент проведення розрахунків, але не нижче вартості матеріалу.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що вартість послуг по даному договору складає 1 000, 00 грн., з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що вказана сума перераховується замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 (десяти) календарних днів після оформлення документів у відповідності з п. 2.3. даного договору.

Відповідно до п. 6.4. договору передбачено, що у випадку, якщо підрядник відмовляється передати замовнику товар у кількості, вказаній в додатку 2, в строк, обумовлений п. 2.1 даного договору, підрядник зобовязаний відшкодувати замовнику вартість матеріалу, вказану в додатку 1 даного договору, повернути у повному обсязі проплату, якщо така була, а також відшкодувати замовнику збитки, понесені внаслідок невиконання умов договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі, або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов»язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника достроково.

Згідно з пунктом 7.1. договору підрядник здійснює усі обумовлені даним договором роботи (послуги) на свій ризик несе повну матеріальну відповідальність перед замовником на їх невиконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що підрядник несе відповідальність за ризики збереженості, цілісності та пошкодження матеріалу з моменту його отримання від замовника, незалежно від своєї вини.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що підрядник несе ризики за збереженість, цілісність та неушкодженість товару до моменту його приймання замовником.

Згідно з п. 8.1. договору сторони не несуть відповідальності за невиконання будь-яких положень цього договору, якщо це спричинено діями сил, що є за межами контролю сторони, яка не виконала своїх обовязків, а саме: стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі - обставини непереборної сили.

Даний перелік не є вичерпним. Сторона, яка через обставини непереборної сили не має змоги виконати свої обовязки за договором, повинна повідомити про це іншу сторону в письмовій формі протягом 5 днів.

Відповідно до п. 8.2. договору обставини непереборної сили автоматично подовжують виконання договору.

Згідно п. 8.3. договору у випадку, якщо обставини непереборної сили мають місце більше 3 місяців будь-яка із сторін може розірвати цей договір.

Відповідно до п. 8.4. договору дія обставин непереборної сили не є підставою для повного або часткового невиконання зобовязань за цим договором.

Сторона, що постраждала від обставин дії непереборної сили повинна негайно, але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою чи факсом про настання таких обставин, їх тип і можливу тривалість. Якщо сторона вчасно не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини, то вона не має права на них посилатися, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню, що передбачено Пунктом 8.5. договору.

Відповідно до п. 10.1. виконання умов цього договору забезпечується договором застави, який повинен бути укладеним до 01.06.2010 р.

Пунктом 11.3. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір діє з дня його заключення і до повного виконання сторонами зобовязань по даному договору.

Між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору Номенклатура, обсяги та вартість насіння с/г рослин, що передається підряднику для сортовідновлення, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв насіння сільськогосподарських рослин, а саме ячмінь (сорт командор) ярий 266, 24 тонн, ячмінь (сорт водограй) ярий 265, 00 тонн, загальною кількістю 531, 24 грн., загальною вартістю 828734, 00 грн.

Між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 2 до договору Номенклатура, обсяги та вартість насіння с/г рослин, які повинен передати підрядник замовнику, згідно якого відповідач повинен передати, а відповідач прийняти насіння сільськогосподарських рослин, а саме ячмінь (сорт командор) ярий 284, 40 тонн, ячмінь (сорт водограй) ярий 300, 00 тонн, загальною кількістю 584, 40 грн.

09.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 138-2/09-14/135 від 09.09.2010 р., у якому просив відповідача в десятиденний термін передати заборговане насіння 1 репр. ярого ячменю сортів: „Командор”, у кількості 284, 4 т. та „Водограй”, у кількості 300 т. або перерахувати у грошовому еквіваленті на розрахунковий рахунок ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України” 828 743, 00 грн. Факт направлення позивачем листа-вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2565 від 09.09.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 09.09.2010 р.

27.01.2011 р. Державне підприємство «Державний насіннєвий фонд України» повторно звернувся до Державного підприємства «Дослідне господарство «Шевченківське» Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук із листом-вимогою № 138-2/09-14/135 від 09.09.2010 р., у якому просив відповідача в десятиденний термін передати заборговане насіння 1 репр. ярого ячменю сортів: „Командор”, у кількості 284, 4 т. та „Водограй”, у кількості 300 т. або перерахувати у грошовому еквіваленті на розрахунковий рахунок ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України” 828 743, 00 грн. Факт направлення позивачем листа-вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 2828 від 27.01.2011 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 09.09.2010 р.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 70000, 00 грн. (20.09.2011 р. після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), що підтверджується платіжним дорученням № 941 від 20.09.2011 р. на суму 70000, 00 грн., наявним у матеріалах справи.

Колегією встановлено, що відповідач обовязок на виконання робіт та обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 758734, 00 грн., що підтверджується договором № 220310/01 підряду по сортовідновленню насіння сільськогосподарських рослин від 22.03.2010 р., додатком № 1 до договору Номенклатура, обсяги та вартість насіння с/г рослин, що передається підряднику для сортовідновлення, додатком № 2 до договору Номенклатура, обсяги та вартість насіння с/г рослин, які повинен передати підрядник замовнику, платіжним дорученням № 941 від 20.09.2011 р. на суму 70000, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 70000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 941 від 20.09.2011 р. на суму 70000, 00 грн., наявним у матеріалах справи.

Колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо часткового задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача заборгованості за товар у розмірі 758734, 00 грн. за договором № 220310/01 підряду по сортовідновленню насіння сільськогосподарських рослин від 22.03.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Ц України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума , її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.2. договору передбачено, що підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 30 % від загальної вартості переданого насіння при неукладанні договору застави та договору страхування предмета застави, що забезпечує п. 10.1.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи те, що відповідач Державне підприємство „Дослідне господарство „Шевченківське” Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук відноситься до субєктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, тобто є державним підприємством, що основна заборгованість була повністю визнана відповідачем, що відповідач вживає заходи по виконанню свого обовязку по оплаті товару та частково його виконав та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 70000, 00 грн., що відповідач втратив значну частину урожаю сільськогосподарських культур внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, що відповідач перебуває у тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим, з 248 620, 20 грн. до 124 310, 10 грн., що становить 50 % від розміру штрафу, заявленого позивачем і визнаного судом обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем частини суми основної заборгованості, що є предметом спору, у розмірі 70 000, 00 грн., відбулось після звернення позивачем із даним позовом до суду і після порушення судом провадження у справі за таким позовом, та з урахуванням суми штрафу у розмірі 248 620, 20 грн., що був обґрунтовано заявлений позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду Київської області.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановленим господарським судом (п. 2 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України”).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується балансом підприємства, наявністю великих сум заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача за даним рішенням місцевого суду по даній справі, втрату відповідачем значної частини урожаю сільськогосподарських культур внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, вжиття відповідачем заходів, направлених на погашення заборгованості перед позивачем та іншими кредиторами, а також наявність укладеного з ПАТ «Галактон» договору № 12 поставки молока, що гарантовано дає можливість відповідачу погашати борг перед позивачем у розмірі до 100 000, 00 грн., колегія погоджується з висновком місцевого суду, що вищезазначені обставини є винятковими, а заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі на 11 місяців такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний насіннєвий фонд України» на рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2011р. у справі № 14/109-11 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2011 року по справі № 14/109-11 залишити без змін.

Матеріали справи № 14/109-11 повернути Господарському суду Київської області.

Головуючий суддя

Судді