Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/21125.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна
підприємство "Щорса, 32"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжьор Деор"
про стягнення 31405, 09 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №35 від 14.01.2011р.)
Від відповідача: не зявився.
У судовому засіданні 25 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна підприємство "Щорса, 32" (далі позивач або сторона-1) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжьор Деор" (далі відповідач або сторона-2) заборгованості в розмірі 31405, 09 грн. за договором №01/11/258-Г від 01.11.2008р. на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. порушено провадження у справі № 24/211 та призначено справу до розгляду на 11.07.2011р.
У судовому засіданні 11.07.2011р. та 25.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №68 від 10.05.2011р.
Відповідач у судові засідання повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В:
01.11.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна підприємство "Щорса, 32" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ланжьор Деор" укладений договір на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів №01/11/258-Г (далі договір №01/11/258-Г).
Згідно п. 1.1. договору №01/11/258-Г, сторона-1 забовязується передати, а сторона-2 прийняти у тимчасове платне користування частину фасаду/огорожі будинків №32-А,Г по вул. Щорса у м. Києві, що перебувають на балансі сторни-1 для розміщення рекламних засобів згідно додатка №1. Приймання фасаду будинку стороною-2 підтверджується шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі місць для розміщення обєктів зовнішньої реклами (ОЗР).
Пунктом 1.5. договору №01/11/258-Г передбачено, що вартість розміщення ОЗР на фасаді будинку/огорожі території будівлі складає 1773, 72 грн., ПДВ 354, 75 грн. Всього 2128, 47 грн. на місяць.
Сторона-2 платить стороні-1 щомісяця суму, вказану а п. 1.5. договору, та не пізніше 5 банківських днів з моменту розміщення ОЗР і виставлення рахунку стороню-1, виходячи з щомісячної плати в сумі 2128, 47 грн., в тому числі ПДВ 354, 75 грн. (п. 2.1. договору №01/11/258-Г).
Згідно п. 2.2. договору №01/11/258-Г, щомісячна плата сплачується на підставі рахунків, виставлених стороною-1 з урахуванням ПДВ до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування суми на банківський рахунок сторони-1, вказаний у даному договорі.
Позивачем згідно умов договору №01/11/258-Г, були надані послуги належним чином, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0001554 від 29.11.2010р., №СФ-0001519 від 29.10.2010р., №СФ-0001417 від 29.09.2010р., №СФ-0001327 від 27.08.2010р., №СФ-0001258 від 29.07.2010р., №СФ-0001233 від 29.06.2010р., №СФ-0001557 від 28.05.2010р., №СФ-0001089 від 29.04.2010р., №СФ-0000980 від 29.03.2010р., №СФ-0000956 від 25.02.2010р., №СФ-0000052 від 28.01.2010р., №СФ-0000787 від 27.12.2009р., №СФ-0000743 від 27.11.2009р., №СФ-0000681 від 29.10.2009р., №СФ-0000611 від 29.09.2009р., №СФ-0000547 від 28.08.2009р., №СФ-0000504 від 20.07.2009р., №СФ-0000447 від 29.06.2009р., №СФ-0000389 від 28.05.2009р., №СФ-0000332 від 29.04.2009р., №СФ-0000253 від 27.03.2009р., №СФ-0000197 від 27.02.2009р., №СФ-0000136 від 30.01.2009р. та №СФ-0000151 від 31.12.2008р. (копії в матеріалах справи).
За надані позивачем послуги відповідач розрахувався частково, що підтверджується копія банківських виписок з рахунку позивача (копії в матеріалах справи).
Позивач стверджує, що станом на 01.11.2010 за відповідачем існує заборгованість в сумі 31405, 09 грн. та наполягає на її стягнені з відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази в судовому засіданні в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору №01/11/258-Г між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач підтвердив факт надання послуг та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 31405, 09 грн.
Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг покладається на відповідача.
Доказів належного виконання зобовязання щодо оплати послуг відповідач не подав, а отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 7387, 97 грн. суд вважає обґрунтованою.
Отже, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 314, 05 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжьор Деор" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Г; ЄДРПОУ 35751863) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" (01133, м. Київ, вул. Щорса 32-А, кв. 96; ЄДРПОУ 32492922) 31 405 (тридцять одна тисячі чотириста пять) грн. 09 коп. основної заборгованості, 314 (триста чотирнадцять) грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 14.10.2011 р.
Судове рішення № 19365788, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/211. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: