Рішення № 19365782, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/33019.09.11 За позовомДочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ - Захід"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Діл-Фіш Україна"

Простягнення 13600,00 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов. №25 від 13.01.2011 р.) Від відповідачане з'явився У судовому засіданні 19 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ - Захід" (далі позивач або експедитор) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Діл-Фіш Україна" (далі відповідач або замовник) 13600,00 грн. заборгованості за договором доручення №184/11 I від 01.02.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2011р., порушено провадження у справі №24/330 та призначено справу до розгляду на 19.09.2011р.

У судове засідання 19.09.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві №1718 від 10.08.2011р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання 10.08.2011р. повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, незявлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

01.02.2011р. дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ - Захід" та товариством з обмеженою відповідальністю "Діл-Фіш Україна" був укладений договір доручення № 184/11 I про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполучення (далі договір № 184/11 I).

Пунктом 2.1. договору № 184/11 I встановлено, що предметом цього договору є взаємовідносини сторін, які виникають при перевезення та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються замовником експедитору для перевезення автомобільним транспортом перевізника в міжнародному, міжміському та міському сполученнях.

Згідно п. 2.2. договору № 184/11 I, за цим договором експедитор зобовязується організувати перевезення довіреного йому вантажу в пункт призначення та видачу його уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник зобовязується оплатити вартість послуг експедитора.

Пунктом 4.3. договору № 184/11 I передбачено, що платежі та взаємні розрахунки між сторонами здійснюються на підставі рахунків.

Згідно п. 4.4. договору № 184/11 I, розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі у національній грошовій одиниці України шляхом переказу коштів на поточний рахунок експедитора впродовж 15-ти календарних днів з дати відправлення належним чином оформлених документів (рахунку експедитора, товарно-транспортної накладної (CMR), акту виконаних робіт та податкової накладної), якщо в заявці не зазначені інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Позивачем на виконання взятих за договором № 184/11 I обов'язків було надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги по маршруту:

-м. Очаків м. Івано-Франківськ м. Рівне м. Луцьк м. Ковель, вартість транспортно-експедиторських послуг становить 8600,00 грн.;

-м. Очаків м. Чернігів м. Кролевець м. Суми, вартість транспортно-експедиторських послуг становить 6500, 00 грн.

Вартість наданих послуг підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №570/03.11 I від 17.03.2011р. на суму 8600,00 грн., та №1350/02.11 I від 28.02.2011р. на суму 6500,00 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

Позивач виставив відповідачу рахунок № 1350/02.11 I від 28.02.2011р. на суму 6500,00 грн. та рахунок № 570/03.11 I від 17.03.2011р. на суму 8600,00 грн.

Відповідачем було частково оплатив вартість наданих транспортних послуг в сумі 1500,00, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 23.03.2011р. (копія в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу документально підтверджені витрати експедитора на здійснення транспортно-експедиторського обслуговування відповідача у сумі 15100,00 грн. Але відповідачем було сплачено лише 1500,00 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем складає 13600,00 грн. і позивач просить стягнути іі в судовому порядку.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.4. договору № 184/11 I).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості виконаних робіт (наданих послуг) в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Відповідач доказів належного виконання зобовязання суду не надав.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобовязань та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по договору № 184/11 I в сумі 13600,00 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13600,00 грн. суд вважає обґрунтованою, а позов дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ - Захід" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 136,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Діл-Фіш Україна" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, оф.5; ЄДРПОУ 37200261) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ - Захід" (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 29; ЄДРПОУ 30822981) 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.