ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2011 р. Справа № 5010/1956/2011-2/112
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М. , при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", вул. А.Заболотного, 152, м.Київ-143, 03143; поштова адреса: вул. Промислова, 29/20, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Приватного підприємства "Бого-Транс", вул.Крута, 6, с.м.т.Богородчани, Івано-Франківська область, 77701
про стягнення боргу за надані послуги перевезення у сумі 20 638,56 грн., з яких: 20 000 грн. - основний борг; 103,55 грн. - 3% річних; 535,01 грн. - пеня.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 08.11.2011р.).
від відповідача: не з"явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3313 від 04.10.11 про стягнення з відповідача боргу за надані послуги перевезення у сумі 20 638,56 грн., в тому числі: 20 000 грн. основного боргу; 103,55 грн. - 3% річних та 535,01 грн. пені за період прострочки з 28.07.11 по 26.09.11.
Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору перевезення вантажу №L-332 від 16.05.11.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак направив суду заяву за вх.№9541/2011-с вх від 15.11.2011р., якою визнав позов та подав суду доказ часткової сплати боргу в сумі 2000 грн. - платіжне доручення №140 від 13.10.11.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
На виконання умов договору перевезення вантажу №L-332 від 16.05.11 та на підставі заявки №К1 06329 від 05.07.11 позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажів за маршрутом Брауншвайг - Івано-Франківськ на загальну суму 24983,2 грн.
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного банківського рахунку Замовника на поточний банківський рахунок Перевізника протягом 5-ти (п"яти) банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника, товаро-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної.
Згідно повідомлення про вручення оригіналів документів (а.с.15), відповідач 20.07.11 отримав пакет документів, необхідний для оплати по рахунку-фактурі, в тому числі і рахунок-фактуру за №06329 від 08.07.11, тобто, відповідач повинен був провести розрахунки в повному об'ємі за вищевказаним рахунком-фактурою до 26.07.2011.
Враховуючи, що відповідач за отримані послуги з перевезення вантажу розрахувався частково в сумі 4983,2 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 20000 грн.
Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічні положення щодо договору перевезення вантажу містить і стаття 307 Господарського кодексу України
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 2000 грн. - основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №140 від 13.10.11 (а.с.32), провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.
Отже, до стягнення підлягає 18000 грн. основного боргу .
Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 103,55 грн. - 3% річних та 535,01 грн. пені за період прострочки з 28.07.11 по 26.09.11, з врахуванням наступного:
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.5 Договору встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ за порушення терміну оплати наданих послуг, що мало місце в даному випадку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 18 000 грн. основного боргу; 103,55 грн. - 3% річних та 535,01 грн. пені, які визнані відповідачем у заяві за вх.№9541/2011-с вх від 15.11.2011р.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 206,38 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232, 307 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" до Приватного підприємства "Бого-Транс" про стягнення 20 638,56 грн. заборгованості- задовольнити частково .
Стягнути з Приватного підприємства "Бого-Транс" (вул.Крута, 6, с.м.т.Богородчани, Івано-Франківська область, 77701, код 32726724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (вул.А.Заболотного, 152, м.Київ-143, 03143; поштова адреса: вул. Промислова, 29/20, м.Івано-Франківськ, 76018, код 32605152) 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 535 (п"ятсот тридцять п"ять) грн. 01 коп. пені, 103 (сто три) грн. 55 грн. - 3% річних, 206 (двісті шість) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. основного боргу припинити.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяКруглова О. М.
повне рішення складено 21.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_помічник судді Шунтов О. М. 21.11.11
Судове рішення № 19364819, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1956/2011-2/112. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: