Рішення № 19364775, 24.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" листопада 2011 р.Справа № 16/5007/136/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.11.11р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська генетична компанія" (с.Оліївка Житомирського району)

до Селянського фермерського господарства "Зоря" (с.Заріччя Овруцького району)

про стягнення 2676,74 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 2676,74 грн., з яких 2433,60 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договорів від 04.02.09р. та від 12.04.10р., 170,31 грн. інфляційних нарахувань, 72,83 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 243,14 грн., з яких 170,31 грн. інфляційних нарахувань, 72,83 грн. 3% річних, а також зазначив, що відповідачем після подачі позову до суду сплачено основний борг в сумі 2433,60 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.28).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між сторонами договорів на постачання від 04.02.09р. та від 12.04.10р. (а.с.13,14) відповідач отримав від позивача протягом 2009-2010 років товар - зріджений азот, розчин цитрату натрію та сперму від бугаїв-плідників на загальну суму 7783,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0448 від 26.06.09р., № РН-000602 від 30.09.09р., № РН-000603 від 30.09.09р., № РН-764 від 17.12.09р., № РН-765 від 17.12.09р., № РН-000204 від 12.04.10р., № РН-000205 від 12.04.10р., № РН-000530 від 08.07.10р., № РН-000862 від 14.10.10р., накладними: № 368 від 19.05.09р., № 369 від 20.05.09р. (а.с.15-25).

Відповідно до пп.1.1 договорів, продавець (позивач) зобов'язується постачати й передавати (у повне господарське ведення покупцю (відповідачу) зріджений азот, розчин цитрату натрію та сперму бугаїв-плідників (у подальшому - товар).

Згідно з пп.7.1 договорів передбачено, що покупець розраховується за поставлений постачальником товар за договірною ціною. Угоди сторін по ціні є невід'ємною частиною даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявлений до стягнення основний борг в сумі 2433,60 грн. сплатив після подачі позову, що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 04.11.11р. (а.с.31).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 170,31 грн. та 72,83 грн.

Нарахована сума 3% річних обгрунтована та відповідає чинному законодавству.

Разом з тим, позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначена правильна сума інфляційних нарахувань, що становить 131,32 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати решти боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 72,83 грн. 3% річних та 131,32 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 2433,60 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 38,99 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлення вимог.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Зоря", 11106, с.Заріччя Овруцького району Житомирської області, ідентифікаційний код 05267506:

- на користь Приватного акціонерного товариства "Українська генетична компанія", 12402, с.Оліївка Житомирського району Житомирської області, 3-й провулок Щорса 1, ідентифікаційний код 00698578 - 72,83 грн. 3% річних, 131,32 грн. інфляційних нарахувань, 100,51 грн. державного мита та 232,56 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2433,69 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. В частині стягнення 38,99 грн. інфляційних нарахувань відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.11р.

СуддяГансецький В.П.

<Поле для текста >

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).

<Поле для текста >

<Текст >

<Текст >