Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
24 листопада 2011 р. Справа 11/120/2011/5003
за позовом прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі виконавчого
комітету Вінницької міської ради, м. Вінниця
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця
про стягнення 106575,27 грн.
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:
прокурор - Л. Таранюк;
від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю № 90 від 01.07.2011р.;
від відповідача - не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради збитки за використання комунального майна в сумі 103957,62 грн. та 2617,65 грн. пені.
В процесі розгляду справи позивач, за погодженням з прокурором, двічі збільшував позовні вимоги, про що подано відповідні заяви.
Так, в заяві поданій до суду 11.10.2011р. прокурор та позивач збільшили вимоги в частині основного боргу до 125319,68 грн., в частині стягнення пені до 3941,99 грн..
Заявою від 03.11.2011р. № 110/3728вих-11 прокурор та позивач заявили до стягнення 146703,10 грн. збитків, завданих використанням комунального майна та 5591,57 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщень (будівель, споруд) від 16.01.2009р. № 2-18, за яким відповідачеві було передано в строкове платне користування приміщення загальною площею 214,74 м за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 64.
Пунктом 1.4. договору визначено термін оренди приміщення з 16.01.2009р. по 13.02.2010р.. Однак, по закінченню терміну дію договору, відповідачем за актом прийому - передачі від 09.02.2011р. передано балансоутримувачу частину приміщення площею 54.34 кв.м. У користуванні відповідача фактично залишилось 160.4 кв.м. площі приміщення. При цьому, плата за фактичне користування комунальним майном після закінчення дії договору останнім не вносилась.
Такими діями відповідачем завдано збитків позивачу у розмірі неотриманих доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, при наданні приміщення в оренду та отриманні відповідної орендної плати.
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 23.09.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 13.10.2011р. розгляд справи відкладено на 08.11.2011р..
При розгляді справи 08.11.2011р. встановлено, що відповідач не скористався своїми правами, не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника. Однак, зважаючи на відсутність доказів повідомлення останнього про розгляд справи, судом вдруге відкладено розгляд справи, про що винесено відповідну ухвалу.
При розгляді справи 24.11.2011р. з’ясовано, що ухвала суду вручена відповідачу особисто під розписку 18.11.2011р., про що свідчить поштове повідомлення № 6442. Однак, останнім не надано визначених судом документів, не забезпечено явки уповноваженого представника.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
24.11.2011р. до суду надійшло спільне клопотання прокурора та представника позивача про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на 15 днів.
Дослідивши дане клопотання та матеріали справи, суд не вбачає підстав для його задоволення виходячи з того, що за клопотанням прокурора та представника позивача судом вже вирішено питання щодо продовження строку розгляду справи, про що винесено ухвалу від 13.10.2011р.. Щодо відкладення розгляду справи суд зазначає, що розгляд справи вже двічі відкладався по причині невиконання сторонами та прокурором вимог суду в частині надання доказів. На день судового засідання матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті.
За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Перевіривши доводи прокурора та представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
Як стверджується матеріалами справи орендні відносини виникли між сторонами 13.03.2006 року, у зв'язку з укладенням договору оренди № 2-183 приміщення по вул. Соборній, 64 у м. Вінниці загальною площею 214,87 кв.м.
16 січня 2009 року між виконавчим комітетом Вінницької міської ради (позивач, за договором Орендодавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди приміщення (будівель, споруд) № 2-183 ( в новій редакції).
Згідно з предметом договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення І та IV поверхів (будівлі, споруди), (надалі об'єкт), на підставі рішення виконкому №2795 від 13 листопада 2008 року за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 64, загальною площею 214,74 кв.м., вартістю 872897,00 грн..
Відповідно до п. 1. 3. договору, вказаний в п. 1. 1. об'єкт передається Орендарю згідно з актом прийому-передачі.
Як свідчать матеріали справи, об’єкт оренди передано Орендодавцем Орендарю за актом прийому-передачі нежитлового приміщення (будівлі, споруди) 13.04.2006р.
Відповідно до п.п. 1.4., 1.5. договору, термін оренди визначається з 16.01.2009р. до 13.02.2010р.. Договір оренди набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідатьності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Розділом II договору сторони погодили орендну плату та комунальні послуги.
Орендна плата перераховується управлінню комунального майна Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць при укладанні договору оренди складає 18122,57 грн.. крім того ПДВ 20% (п. 2.1. договору).
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (крім бюджетних установ чи закладів) (п. 2.2. договору).
Орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення будівлі. Споруди (п. 2.3. договору).
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів за рішеннями органів місцевого самоврядування та в інших випадках, передбачених нормативними актами України. Орендодавець має право за свій рахунок щорічно проводити незалежну (експерти) оцінку об'єкту оренди та перераховувати розмір орендної плати (п. 2.6. договору).
Відповідно до п. 4.2.13. Орендар зобов’язується не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про бажання продовжити оренду об'єкта або відмовитись від оренди об'єкта. Відсутність повідомлення розцінюється Орендодавцем, як відмова від продовження дії договору.
Після закінчення терміну дії договору оренди, якщо немає згоди Орендодавця на його продовження або у випадку дострокового припинення (розірвання) договору Орендар зобов’язується здати приміщення згідно з Актом прийому-передачі ЖЕКу або іншій організації (установі), на балансі чи в обслуговуванні якої воно знаходиться за погодженням з управлінням комунального майна на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором. Зобов'язання по сплаті орендної плати за договором оренди припиняється з моменту здачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі.
Відповідно до акту прийому - передачі від 09.02.2011р. відповідач здав балансоутримувачу КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»частину приміщення площею 54.34 кв.м.. У користуванні відповідача фактично залишилось 160.4 кв.м. площі приміщення. Вказаними діями відповідачем порушено наведені вище положення договору.
Як свідчать матеріали справи та пояснення прокурора і представника позивача, сплата за фактичне користування комунальним майном після закінчення дії договору відповідачем не вносилась. За період з квітня по жовтень 2011 року позивачем нараховано збитки за фактичне використання комунального майна, розмір яких становить 146703,10 грн..
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення збитків за фактичне користування комунальним майном.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 6.4. договору визначено, що за час фактичного користування об’єктом оренди після закінчення строку договору до передачі приміщення за актом Орендар зобов’язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
Як встановлено судом, та зазначено вище, відповідачем 09.02.2011р. передано лише частину об’єкта оренди площею 54.34 кв.м.. Приміщення площею 160.4 кв.м. знаходяться у користуванні відповідача.
Ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст. 22 ЦК).
За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 146703,10 грн. збитків завданих використанням комунального майна.
Судом також розглянуто вимогу про стягнення пені в розмірі 5591,57 грн. за період з 01.05.2011р. по 31.10.2011р..
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Заявляючи до стягнення пеню в розмірі 5591,57 грн. прокурор посилається на п. 2.5. договору, яким визначено, що своєчасно несплачені Орендарем суми орендної плати стягуються за весь період заборгованості з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться за весь час прострочення виконання зобов’язання і припиняється через дванадцять місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.
Суд критично оцінює вказані обґрунтування, оскільки наведеним пунктом договору передбачено відповідальність за порушення строків сплати орендної плати. Договір оренди скінчив свою дію 13.02.2010 року, і предметом позову є стягнення збитків за користування комунальним майном за відсутності договору оренди.
За таких обставин, прокурором безпідставно заявлено до стягнення 5591,57 грн. пені, а відтак, вказана вимога не може бути задоволена судом.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Зважаючи на наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (21050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код 03084813) 146703 (сто сорок шість тисяч сімсот три) грн. 10 коп. –збитків за використання комунального майна.
3. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (21050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України 1467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 03 коп. - державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 34 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В позові в частині стягнення 5591,57 грн. пені відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.
Повне рішення складено 28.11.2011р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- відповідачу - (21050, АДРЕСА_1)
<Дата >
Судове рішення № 19363487, Господарський суд Вінницької області було прийнято 24.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/120/2011/5003. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: