Постанова № 19352765, 30.08.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-а-11746/2011

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 серпня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Бондарєвій В.П.

за участю представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №2 Словянського міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в м. Словянську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області про визнання дій неправомірними і зобовязати УПФУ в м. Словянську відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок пенсії із розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність починаючи з 12.01.2011 року.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є ліквідатором аварії на ЧАЕС, віднесена до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, є інвалідом 3 групи. За вказаний час їй виплачувалась пенсія в розмірах, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсій для інвалідів 3 групи не може бути менше 6 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії передбачено не менше ніж 50% мінімальної пенсії за віком. Вона зверталась до УПФУ м. Словянськ з заявою про перерахунок пенсії однак їй відмовили у такому перерахунку.

У звязку з викладеним позивач просив визнати дії УПФУ в м. Слов'янську щодо відмови в перерахунку пенсії за віком неправомірними та зобовязати відповідача провести відповідний перерахунок.

Позивач у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним, проте надав суду заперечення, в яких просив справу розглянути у його відсутність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В суді з достовірністю встановлено, що ОСОБА_2 встановлено статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 20.10.1994 року. Вона є інвалідом 3 групи та її профзахворювання повязано з аварією на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 232337 від 14.09.1994 року.(а.с.8-9)

В суді також встановлено та не оспорюється сторонами, що 12.01.2011 року ОСОБА_2 зверталась до управління ПФУ в м. Словянськ про перерахунок пенсії що передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку вона отримує виходячи з мінімальної пенсії за віком, однак їй було відмовлено, що підтверджується листом відповідача.(а.с.10)

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_2, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права над державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоровю, для інвалідів 3 групи 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 3. ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»органи Пенсійного Фонду України зобовязані здійснювати перерахунок пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою, починаючи з 01 листопада 2006 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

У частині третій статті 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат за іншими законами України, якими розмір виплат повязується з розміром мінімальної пенсії за віком. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, 50 відсотків якої складає додаткова пенсія для ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України… або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних посад права (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, для позивача, як інваліда 3 групи, особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

19.06.2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-VІ від 14 червня 2011 року, згідно до якого у 2011 році норми і положення статей 39,50,51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

23 липня 2011 року набула чинність Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745, згідно до якої особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоровю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачується, зокрема, інвалідам ІІІ групи в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний звязок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема для інвалідів ІІІ групи, - не може бути нижче ніж 980 гривень.

У відповідності до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволені повністю або частково; у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобовязати відповідача вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України законодавчо встановлено наступне: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення»цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, відповідно до чого відсутні підстави для застосування положень ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких умов, з урахуванням не визначеності позивачем періоду порушення його прав, суд приходить до висновку про те, що задоволення позову можливо тільки в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині як визнання дій відповідача протиправними, так в частині зобовязання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за інвалідності підлягають задоволенні починаючи з 12.01.2011 року.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити Управління Пенсійного фонду України у м. Словянську від сплати судових витрат на користь держави.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 17-19, 104-106, 159, 161, 162 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 50, 51, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-VІ від 14 червня 2011 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 06 липня 2011 року № 745 суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в м. Словянську Донецької області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії за віком з 12 січня 2011 року відповідно до ст.ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з 12.01.2011 року, з урахуванням фактично проведених виплат. В решті позову відмовити.

Повернути ОСОБА_2 суму сплаченого державного мита в розмірі 1 гривні 70 копійок, шляхом списання їх з місцевого бюджету ( р/р № 31417537700075 в банку ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605, код платежу 22090100, отримувач місцевий бюджет міста Словянська).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Словянського міськрайонного суду І.М. Мінаєв