Рішення № 19350348, 25.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

25.11.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”22” листопада 2011 року справа № 5028/11/140/2011

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач:Відкрите акціонерне товариство "Чернігівбуд",

вул. Мстиславська, 9, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 10162,06 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_1 особисто.

Представник відповідача: участі не взяв.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівбуд” про стягнення 10162,06 грн. заборгованості.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов договору про надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням від 06.09.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем, свої зобовязання не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату наданих позивачем юридичних послуг не здійснив, в звязку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 10 000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу, 127,40 грн. пені, 10,00 грн. інфляційних втрат та 24,66 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач в позовній заяві заявляє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його розрахункових рахунках, а у випадку недостатності коштів на розрахункових рахунках відповідача і на майно відповідача в межах ціни позову.

Розглянувши дане клопотання про забезпечення позову, суд клопотання відхилив.

Від відповідача на адресу суду надійшла письмова заява, в якій відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача та просить суд розглянути справу без нашої участі.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 вересня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством „Чернігівбуд” (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням (далі Договір).

Згідно п. 2.1 Договору Виконавець зобовязався здійснювати юридичне інформаційно-консультаційне обслуговування Замовника і при виникненні необхідності, за дорученням Замовника, представляти його інтереси у відносинах із третіми особами, у тому числі в суді, господарському (третейському) суді, у відносинах з іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності і громадянами, здійснювати захист його законних прав і інтересів, і надавати юридичну допомогу у обємі і на умовах, передбачених даним Договором і додатковими угодами до нього, а Замовник зобовязався прийняти і здійснити оплату послуг Виконавця у порядку, визначеному даним Договором і додатковими угодами до нього.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків за даним Договором до їх повної сплати (п. 2.2 Договору).

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Згідно п. 3.4 Договору Виконавець приступає до виконання конкретних обовязків, зазначених у п. 3.1 даного Договору тільки після попереднього узгодження з Замовником чітко-визначеного виду й обєму юридичних послуг і підписання по цьому питанню Додаткової угоди до даного Договору на надання обумовленої в ньому сторонами юридичної допомоги з визначенням вартості таких послуг. Обєм і вартість фактично виконаних юридичних послуг відображається в акті прийому-передачі даного виду виконаних робіт і/чи наданих послуг.

06 вересня 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду (доручення) № 1 до „Договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням” від 06 вересня 2011 року” (далі Додаткова угода № 1), згідно п. 1 якої Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобовязання:

1.1. За вказівкою Замовника, здійснити правовий аналіз апеляційної скарги Приватного підприємства „Віталія” на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.08.2011 р. по справі № 16/157б/59б господарського суду Чернігівської області.

1.2. За вказівкою Замовника, здійснити правовий аналіз ухвали господарського суду Чернігівської області від 16.08.2011 р. по справі № 16/157б/59б, щодо наявності підстав для повернення заяви ініціюючого кредитора.

1.3. Надати Замовнику консультації щодо порядку розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства „Світалія2 апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 16.08.2011 р. по справі № 16/157б/59б господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди № 1 розмір і порядок оплати винагороди Виконавцю визначається протоколом узгодження вартості і порядку оплати послуг до даної додаткової угоди, який підписується одночасно з цією Додатковою угодою.

На виконання п.2 Додаткової угоди № 1 сторони підписали Протокол узгодження вартості і порядку оплати послуг Виконавця по Додатковій угоді (дорученню) № 1 до „Договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням” від 06 вересня 2011 року (далі Протокол).

Згідно п. 2 Протоколу розмір винагороди Виконавця за виконані роботи і/чи надані послуги, наведені в п. 1 Додаткової угоди № 1 складає 10000,00 грн.

В пункті 3 Протоколу сторони узгодили, що Замовник здійснює передплату на розрахунковий рахунок Виконавця за надані йому в майбутньому Виконавцем послуги у відповідності до п. 1 Додаткової угоди № 1 в розмірі 10000,00 грн.

Як свідчать матеріали, позивач виконав свої зобовязання за Договором, зокрема, в повному обсязі виконав і передав, а відповідач прийняв юридичні послуги відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1, про що свідчить акт прийому-передачі виконаних робіт і/чи наданих послуг до Додаткової угоди (доручення) № 1 до „Договору на надання юридичних послуг і представленню інтересів за дорученням” від 06 вересня 2011 року, підписаний сторонами 15 вересня 2011 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору, свої зобовязання не виконав, за надані позивачем юридичні послуги згідно п. 1 Додаткової угоди № 1 своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, борг відповідача станом на день прийняття рішення не погашений та становить 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.3 Договору за прострочення оплати послуг Виконавця Замовник сплачує першому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано та предявлено до стягнення:

- 127,40 грн. пені за період з 18.09.2011 р. по 17.10.2011 р.;

-10,00 грн. інфляційних втрат за вересень 2011 року;

- 24,66 грн. 3 % річних за період з 18.09.2011 р. по 17.10.2011 р.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобовязань, суд доходить висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних. Вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобовязань за Договором, а також визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повній сумі.

Відхиляючи клопотання позивача про забезпечення позову суд виходив з наступного.

Обовязок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.

Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б обґрунтовували утруднення виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівбуд” (вул. Мстиславська, 9, м. Чернігів, 14000, р/р 26000304830686 в „Промінвестбанк” м. Чернігів, МФО 353436, код 14236516) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код НОМЕР_1) 10 000,00 грн. боргу, 127,40 грн. пені, 10,00 грн. інфляційних втрат та 24,66 грн. 3 % річних; 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита; 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.11.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 25.11.2011 р.