Рішення № 19349698, 10.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/46010.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмедрепарат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю RION PHARM GROUP»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 25.10.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 10 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київмедрепарат»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю RION PHARM GROUP»(відповідач) заборгованості в сумі 397449,89 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 3167675,62 грн. з них основного боргу 290533,55 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 2315552,39 грн. та пені 106916,34 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 852123,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за контрактом № ЕХР-327/11 від 4 квітня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, при цьому, 10.11.2011р. через канцелярію до суду від відповідача надійшла заява № 15 від 4.11.2011р. з якої слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю PHARM GROUP»не заперечує проти позову та просить суд розглядати справу у відсутність уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 квітня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено контракт № ЕХР-327/11 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі Контракт або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим Контрактом медикаменти (товар), а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його згідно Контракту.

Позивач зазначає, що 29.04.2011р. Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 290533,55 доларів США, однак Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Контрактом в розмірі 290533,55 доларів США.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 15.2 Контракту, у разі якщо сторони не прийдуть до вирішення шляхом переговорів, то спір по Контракту або пов'язаний з ним, підлягає передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підвідомчість справи з іноземним елементом судам України.

Згідно п. 15.3 Контракту, в разі якщо сторони згідні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, які не передбачені Контрактом, сторони будуть керуватись нормами міжнародного права, такими як Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладення Контракту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір є підвідомчим Господарському суду міста Києва та підлягає вирішенню шляхом застосування до спірних правовідносин норм права України.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 1.1 Контракту встановлено, що Продавець зобовязується передати у власність Покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим Контрактом медикаменти (товар), а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його згідно Контракту.

Згідно пункту 1.2 Контракту, поставка товару здійснюється на основі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару та являються невідємною частиною Контракту.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту позивач 29.04.2011р. передав відповідачу товар на загальну суму 290533,55 доларів США, що підтверджується експортною вантажною митною декларацією № 100140000/2011/748181 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 5.1. Контракту встановлено, що оплата за товар здійснюється в доларах США по реквізитам Продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 75 (сімдесят пять) календарних днів, від дати випуску товару з Київської регіональної митниці, вказаній в вантажній митній декларації.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що у визначений Контрактом строк відповідач за товар не розрахувався.

Судом встановлено, що між сторонами був складений акт звірки розрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 290533,55 доларів США станом на 28.10.2011р.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Всупереч вимогам ухвали суду від 20.10.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Контрактом в розмірі 290533,55 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, складає 2315552,39 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Контракту встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків платежів, Продавець має право нарахувати та виставити Покупцю пеню в розмірі 0,4% за кожен день прострочення від неоплаченої суми.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 13.07.2011р. по 12.10.2011р. пені в розмірі 106916,34 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України, становить 852123,22 грн. (за 92 дні прострочення платежу).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 19 Інфрмаційного листа «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р.) від 1.07.2010р. чітко зазначано, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом.

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Так, в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу, пені та державного мита в валюті Контракту долларах США.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 397449,89 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача (3974,50 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю PHARM GROUP»(Республіка Узбекистан, 100100, м. Ташкент, Алмазарський р-н., вул. Корасарой, 325, ІНН 207095932, ОКОНХ 71212, ЗКПО 23435404, Банківські реквізити: р/р 20208000804866296001, р/р 20208840904866296001 в Головному операційному відділенні Національного банку м. Ташкент, Узбекистан, МФО 00407), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмедрепарат»(ідентифікаційний код: 00480862, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, р/р 26000010999980 в ВАТ Банк «Фінанси и кредит», МФО 300131), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 290533,55 доларів США (двісті девяносто тисяч пятсот тридцять три долари США 55 центів), пені 106916,34 доларів США (сто шість тисяч девятсот шістнадцять доларів США 34 центи), та судові витрати: державного мита - 3974,50 доларів США (три тисячі девятсот сімдесят чотири долари США 08 центів) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 18.11.2011р.